1. За даними спеціальної літератури встановлено, що період навчання в вищому професійному училищі неповносправних учнів з ЦП (особливо на початкових етапах) варто розглядати як складний адаптаційний процес, пов’язаний з удосконаленням механізмів регуляції найбільш важливих і професійно-значимих функцій, що відбувається на тлі росту і розвитку організму і зумовлений характером захворювання. Резерви адаптації та пристосувальні механізми осіб з ЦП значно обмежені. У зв’язку з цим одним із провідних напрямів фізичного виховання підлітків з церебральним паралічем під час освоєння ними професії повинна бути професійно-прикладна фізична підготовка, яка позитивно впливає на адаптаційні механізми організму та полегшує пристосування до умов професійної діяльності. Аналіз літературних джерел не виявив ефективних підходів, засобів, методів, форм розвитку найбільш важливих і професійно значимих функцій підлітків з церебральним паралічем. Цим зумовлена важливість пошуку нових шляхів вирішення проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки підлітків з ЦП, яка має базуватись на синтезі напрацьованих методичних підходів до корекції рухових функцій та спрямованого розвитку фізичних якостей з метою вироблення пристосувальних механізмів до умов професійної діяльності у формі професійно-прикладної фізичної підготовки. 2. Результати педагогічного експерименту дозволили підтвердити загальну закономірність фізичного розвитку досліджуваних підлітків, яка полягає у значній нерівномірності більшості морфологічних і функціональних показників. Встановлено зміни морфофункціональних ознак у процесі природного біологічного розвитку, а також залежно від форм захворювання та впливу фізичних вправ. Міжвікові зміни основних параметрів фізичного розвитку в довжині тіла у хлопців від 16 до 17 років склали 3,92 см (P < 0,05), у дівчат – 2,18 см (P > 0,05); маса тіла в хлопців збільшилась на 1,21 кг (P > 0,05), у дівчат – на 5,91 кг (P < 0,05). Відзначимо, що маса тіла у дівчат збільшується більш інтенсивно, ніж у хлопців у той час, як довжина тіла стабілізується. Річні зміни абсолютних даних окружності грудної клітки від 16 до 17 років у підлітків з ЦП становить у хлопців – 3,96 см (P<0,05), у дівчат – 4,37см (P < 0,05). 3. За дослідженням окремих показників функціонального стану підлітків з ЦП 16-17 років, виявлено відповідність розвитку серцево-судинної та дихальної систем встановленим нормам: АТсистолічний - 107 –110 мм.рт.ст.; АТдіастолічний – 66–72 мм.рт.ст. Виняток становить показник частоти серцевих скорочень, який в нашому дослідженні виявився дещо вищим у хлопців (P > 0,05), що може бути пов’язано з порушеннями периферійної гемодинаміки, зумовленої захворюванням. 4. За середніми показниками фізичної працездатності величина індексу Гарвардського степ-тесту у хлопців вища, ніж у дівчат. Так, у 16 років різниця за даним показником складає 8,13 ум.од., в 17 років - 8,97 ум.од. при високому рівні вірогідності (P < 0,001). Порівняння фізичної працездатності між підлітками однієї статі засвідчило перевагу старших підлітків, хоча розбіжності статистично не вірогідні (P > 0,05). 5. Визначено, що важливими критеріями професійної придатності до спеціальності обліковець-оператор ЕОМ є відповідний розвиток функції швидкості розрізнення зорового аналізатора, високий рівень рухливості нервових процесів та функціональної рухливості нервової системи, тактильної чутливості та високодиференційованих рухів кисті й достатній рівень статичної витривалості. 6. Аналіз анкетування викладачів та учнів ВПУ № 57 м. Львова на предмет виявлення найбільш важливих професійних якостей, які переважною мірою впливають на професійну діяльність обліковців-операторів ЕОМ з церебральним паралічем, показав, що найбільш вагомими є статична витривалість – 41,9 %, загальна витривалість – 23,8 %, витривалість м’язів кисті і плечового поясу – 14,2 % , а також функція уваги, оперативне мислення і пам’ять – 20,1 %. 7. Апробація експериментальної програми дозволила визначити зміст програми професійно-прикладної фізичної підготовки учнів ВПУ з церебральним паралічем, яка складається з теоретичного і практичного розділів. Теоретичний розділ програми передбачає формування в учнів з ЦП знань з організації фізичного виховання з професійною спрямованістю, проведення оздоровчих заходів у режимі навчального дня, самостійних занять фізичними вправами, реабілітаційно-відновлювальних процедур. Основу практичного розділу склали фізичні вправи для розвитку і вдосконалення професійно-важливих фізичних якостей і психофізичних функцій у поєднанні з корекцією наявних вад та розвитком компенсаторних механізмів. Основними формами проведення занять є уроки фізичного виховання, додаткові заняття та виробнича гімнастика у поєднанні з традиційними засобами фізичної реабілітації. Розподіл часу на розвиток необхідних професійних якостей засобами фізичного виховання є таким: 60 % від загальної кількості годин – на загальну фізичну підготовку та 40 % - на професійно-прикладну фізичну підготовку 8. Упровадження експериментальної програми професійно-прикладної фізичної підготовки учнів з церебральним паралічем забезпечило вірогідний комплексний вплив (P < 0,05 – 0,001), що призвів до покращення основних показників професійно-важливих фізичних якостей, рухової активності та фізичної працездатності : - швидкість перегляду зорової інформації у хлопців збільшилась на 3,06 %, коефіцієнт правильності роботи – на 38,30 %, коефіцієнт ефективності роботи – на 53,3 %; у дівчат, відповідно, – на 16,50 %, 24 %, 52,20 % ; - показник рухливості нервових процесів за теппінг-тестом за період експерименту зріс у хлопців на 29,80 %, у дівчат – на 16,60 %; - сила м’язів верхнього плечового поясу за показником згинання-розгинання рук в упорі лежачи на гімнастичній лаві зросла: у хлопців – на 51 %, у дівчат – на 55,20 %; сила м’язів ураженої кисті у хлопців зросла на 35 %, у дівчат – на 30,40 %; не враженої, відповідно, – на 33,80 і 23,50%; - річний приріст показника піднімання тулуба в сід за одну хвилину в учнів експериментальної групи покращився на 32,90 % у хлопців і 53,20 % у дівчат; - зросла силова витривалість м’язів спини за результатами тесту утримання прогнутого тулуба в положенні лежачи на животі: у хлопців – на 33,90 % , у дівчат – на 51% ; - фізична працездатність хлопців експериментальної групи наприкінці основного педагогічного експерименту зросла на 15,06%, дівчат – на 12,49 % ; - індекс рухової активності збільшився у хлопців на 41,21 %; у дівчат – на 47,80 %. 9. Експериментальна програма професійно-прикладної фізичної підготовки показала свою ефективність і може бути рекомендована для використання в навчально-виховному процесі професійної освіти з учнями з церебральним паралічем. Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у вивченні можливостей використання програми професійно-прикладної фізичної підготовки для учнів різного віку, в інших типах навчальних закладів і з іншими пошкодженнями опорно-рухового апарату. |