У дослідженнях різних авторів встановлено, що систематичні заняття фізичними вправами сприятливо впливають на фізичну підготовленість, функціональний стан аналізаторів і вищу нервову діяльність учнів професійно-технічних навчальних закладів; сприяють швидшому формуванню необхідних трудових навичок і прийомів; оптимізують фізичну і психічну підготовку учнів до праці, підвищують її продуктивність, поліпшують працездатність та сприяють адаптації організму до виробничої діяльності.
ППФП у навчальних закладах охоплює широкий комплекс заходів, які спрямовані на забезпечення належної теоретичної і психофізіологічної підготовки та вдосконалення професійно важливих фізичних якостей й навичок, необхідних у конкретній виробничій діяльності. Предметом досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених була ППФП майбутніх працівників хімічного виробництва, машинобудівельного профілю, гірничих спеціальностей, нафтогазових спеціальностей, агропромислового комплексу, економістів, педагогів, операторів, працівників медичних закладів, військовослужбовців та працівників МВС. Водночас поза їхньою увагою залишилися проблеми ППФП учнів, які навчаються за профілем радіотехніка, зокрема її засоби, методи та форми, що актуалізує наше дослідження. У процесі констатуючого експерименту виявлено відповідність маси тіла переважної більшості обстежених учнів його довжині; у 61,2% учнів спостерігається дисгармонія розвитку системи дихання за показниками ЖЄЛ та життєвого індексу; 56,0% обстежених мають недостатній рівень розвитку сили кистей рук; у межах норми знаходяться показники ЧСС та артеріального тиску у обстежених учнів; серцеву недостатність (за пробою Руф’є) зафіксовано у 72,3% учнів ВПУ. За середніми показниками рівень здоров’я у 76,6% учнів ВПУ низький та нижчий від середнього, у 23,4% цей рівень середній та вищий за середній; високого рівня фізичного здоров’я серед учнів ВПУ не виявлено.
Дві третини (66,4%) обстежених учнів за результатами індексу Гарвардського степ-тесту мають середній показник фізичної працездатності, у 27,6% цей показник нижчий за середній, і лише 6,0% мали добру працездатність. Майже половина (41,4%) обстежених учнів мають середній рівень фізичної підготовленості, 29,3% – нижчий від середнього, 22,4% – вищий від середнього, і лише 5,2% обстежених мають високий рівень фізичної підготовленості. Слабко та дуже слабко розвинуті у третини учнів такі професійно важливі якості, як статична силова витривалість м’язів черевного пресу і спини, точність рухів та м’язових зусиль, розподіл і переключення уваги, зорова довільна пам’ять. У більшості опитаних учнів не сформована потреба піклуватися про власне здоров’я, недостатня фізична активність, низький рівень фізкультурно-спортивних знань, вони не налаштовані на здоровий спосіб життя.
На думку учнів, у процесі фізичного виховання варто: посилити просвітницьку роботу; пропагувати здоровий спосіб життя; надавати більше інформації про вимоги майбутньої професії до фахівця та про підготовку до неї за допомогою фізичних вправ; враховувати інтереси і побажання учнів, урізноманітнювати форми і методи роботи, використовуючи різноманітні та нетрадиційні засоби й новітні технології. Програма ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються за профілем радіотехніка, включає теоретичний і практичний розділи. Зміст теоретичного розділу передбачає систему спеціальних знань, на основі яких формується мотивація і ставлення до власного здоров’я, здорового способу життя.
Практичний розділ складають чотири групи фізичних вправ (фізичні вправи загального впливу; спрямовані на спеціальнопрофесійну фізичну підготовку; що сприяють розвитку психічних якостей та забезпечують психокорекцію у професійній діяльності фахівця з радіотехніки; що сприяють профілактиці професійних захворювань, нейтралізації шкідливих впливів на організм працівників професій радіотехнічної галузі та несприятливих факторів виробництва). Він також передбачає використання природних та гігієнічних чинників. Найоптимальнішим є таке співвідношення засобів ЗФП та ППФП: на І курсі – 30-35% засобів ППФП і 65-70% засобів ЗФП; на ІІ курсі засоби ППФП складають до 40-45%, засоби ЗФП – 55-60%; на ІІІ курсі ППФП займає 50-55% від загального обсягу засобів. Експериментальну програму реалізовували на навчальних заняттях та під час ввідної гімнастики, фізкультурних хвилинок і пауз, масажних мікропауз, некласифікаційних змагань, днів здоров’я, фізкультурно-художніх свят, спортивно-художніх вечорів, туристичних походів, самостійних занять. Ефективність авторської програми ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються за профілем радіотехніка, підтверджена в експерименті, про що свідчать його результати, зокрема: показник ЖЄЛ учнів ЕГ збільшився на 0,44 л (11,89%), ЖІ – на 9,86% (Р<0,05); показник індексу Руф’є збільшився на 4,48 ум.од., приріст результату становить 58,6% (Р<0,05); рівень здоров’я підвищився на 64,0% (Р<0,05); фізична працездатність зросла на 23,9% (Р<0,05); після експерименту не виявилось учнів із низькою та нижчою за середню фізичною працездатністю: на 33,3% зросла кількість учнів з доброю та на 40,0% – з високою оцінкою рівня ІГСТ; зросла кількість учнів з вищим за середній рівнем фізичної підготовленості (на 33,4%), 26,7% учнів виявили високий рівень; на 47,7% зменшилася кількість учнів із нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості, на 3,4% – із середнім рівнем; не було виявлено учнів із низьким рівнем; статистично достовірно зросли результати тестування професійно значущих якостей учнів ЕГ, а саме: координація рухів за тестом Копилова і стрибком у довжину з місця уперед і назад; спритність за тестом „човниковий біг із веденням баскетбольного м’яча”; точність рухів за результатами кидків баскетбольного м’яча у кошик протягом 1 хвилини; силова витривалість м’язів черевного пресу та спини; швидкість переробки зорової інформації; концентрація та стійкість уваги, розподіл та переключення уваги; рухливість нервових процесій; точність м’язових зусиль; оперативна та довільна пам’ять.
У контрольній групі достовірних змін не відбулося, за винятком показника точності м’язових зусиль та силової витривалості м’язів черевного пресу та спини. Впровадження експериментальної програми позитивно вплинуло на успішність учнів із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, а також на професійне формування випускників. Середній бал із загальноосвітніх дисциплін в ЕГ збільшився на 8,2%, у КГ – на 2,4%. Зі спеціальних дисциплін в ЕГ цей показник зріс на 9,8%, у КГ – на 3,0%. Оцінка з виробничого навчання в ЕГ збільшилася на 7,5%, у КГ – на 3,5%. Окрім того, учням ЕГ після складання державних іспитів були присвоєні вищі кваліфікаційні робітничі розряди, ніж учням КГ, а саме: 16,7% учнів КГ отримали ІІ робітничий кваліфікаційний розряд, 62,5% – ІІІ розряд, 20,8% – ІV кваліфікаційний розряд.
В ЕГ жодному учню не було присвоєно І чи ІІ розрядів. 13,3% учнів отримали ІІІ, 63,3% – ІV розряд; 23,3% учнів було присвоєно високий V кваліфікаційний робітничий розряд. Експериментальна програма ППФП учнів ВПУ, що навчаються за профілем радіотехніка, показала свою ефективність, позитивно вплинувши на професійне формування учнів як майбутніх фахівців. Вона сприяла покращенню ставлення учнів до організованих та самостійних занять фізичними вправами, підвищила їхню активність, прояв ініціативи; учні зрозуміли, що заняття з використанням засобів ЗФП та ППФП є корисними для здоров’я та їхнього професійного формування і громадської активності.
Наведені результати значною мірою були досягнуті завдяки створенню у процесі фізичного виховання відповідних педагогічних умов, серед яких: 1) творче використання національних традицій фізичного виховання, пов’язаних із військовою справою та трудовими процесами; 2) урахування інтересів, потреб і мотивів учнів в оволодінні професією; 3) акцентування уваги учнів на безпосередньому та опосередкованому впливі занять на професійне формування майбутнього фахівця радіотехнічної галузі; 4) оцінювання педагогічної ефективності процесу ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів з метою вдосконалення її змісту та форм; 5) активізація самостійної тренувальної роботи в позаурочний час з метою професійного формування; 6) використання сучасної цифрової техніки в удосконаленні психічних та психомоторних властивостей учнів, що навчаються за профілем радіотехніка. Запропоноване дослідження не розв’язує всіх проблем професійно-прикладної фізичної підготовки учнів за профілем радіотехніка. Перспективи подальшого дослідження проблеми вбачаємо у вдосконаленні програми ППФП учнів професійно-технічних навчальних закладів радіотехнічного профілю та спрямуванні її на розвиток морфофункціональних показників. |
