1. Аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу виявити загальні тенденції професійно-педагогічної підготовки фахівців. Серед чинників, які впливають на ефективність підготовки спеціалістів, дослідники виділяють соціально-економічні, теоретичні та практичні. Але практично відсутні роботи, присвячені питанню професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів. Термін “професійно-педагогічна підготовка” має декілька трактувань. За нашим баченням, професійно-педагогічна підготовка – це організований, систематичний процес формування професійно-педагогічних знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності. 2. Констатуючий експеримент показав, що з структурою і композицією текстових матеріалів 65,1% студентів зустрічались тільки при вивченні українських текстів і 8,9% студентів знайомі із структурно-композиційними характеристиками текстів іноземною мовою. Визначення рівня готовності випускників до використання умінь і навичок офіційно-ділового мовлення у практичній діяльності проводили за мотиваційним, особистісно-вольовим, пізнавальним та організаційним компонентами. На високому рівні готовності із 237 студентів знаходилося 15,05% , на низькому – 22,57%. 3. Одним з видів діяльності перекладача є офіційно-ділове мовлення. Забезпечити підготовку до офіційно-ділового мовлення можна за рахунок певних педагогічних умов. До них ми віднесли такі: задоволення інформаційної потреби фахівців; сприйняття, осмислення, виділення денотатних словосполучень; досконалість мовленнєвої дії операційного аспекту діяльності; обізнаність з правилами добору текстового матеріалу; систематичність у побудові структурно-композиційних вправ. 4. Серед навичок, необхідних майбутнім перекладачам, ми виділили структурно-композиційні. Серед визначальних ми обрали сприйняття, осмислення і виділення: структури тем і мікротем або логіко-семантичної структури; лексико-семантичної моделі фрагмента або абзацу тексту; композиційної схеми повних і компресованих текстів різних жанрів і типів офіційно-ділового стилю. 5. Наші дослідження дозволили виділити п’ять етапів формування мовленнєвих структурно-композиційних навичок читання: ознайомчо-підготовчий, варіативний, розвивально-удосконалювальний і системно-синтезуючий. На ознайомчо-підготовчому етапі студенти знайомляться з структурно-композиційною операцією в мікроконтексті. На стандартизуючому етапі мовленнєва операція виконується студентом багаторазово; на варіативному етапі реалізується автоматизація мовленнєвих операцій шляхом їх багаторазового використання. Розвивально-удосконалювальний етап сприяє формуванню навичок в умовах складних мовленнєвих дій. На системно-синтезуючому етапі в умовах виконання моделей гнучкого професійно-орієнтованого читання відбувається послідовне і правильне виконання структурно-композиційних операцій. Дотримання цих етапів забезпечило підвищення рівня готовності студентів до майбутньої діяльності. 6. На основі анкетування перекладачів-професіоналів були конкретизовані необхідні для майбутньої діяльності студентів професійні уміння: досконале володіння рідною та іноземною мовами; доречне застосування перекладацької трансформації, уникнення буквалізмів; збереження логічної послідовності та правильності передавання композиційної структури оригіналу; збереження стилю мовлення, авторського задуму перекладеного тексту з враховуванням мовної та мовленнєвої норми мови перекладу; співвідносити зміст перекладу із реальною дійсністю; здатність визначати ступінь повноти передачі змісту залежно від виду перекладу та поставленої мети; володіння культурою спілкування та знання міжкультурних відмінностей, ділового етикету; постійність у підтримці комунікативної спрямованості перекладу та швидкого реагування на зміни ситуації. 7. Реалізація ефективної професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів до використання структурно-композиційних навичок читання забезпечується моделлю такої підготовки, яка підпорядкована визначеним і теоретично обґрунтованим педагогічним умовам. У таку модель входять елементи, які є взаємопов’язаними між собою: компоненти знань (світоглядні, загальнокультурні, спеціальні); професійно-педагогічні уміння (операційно-дослідницькі і організаційні, практичні, комунікативні); навички (мовленнєві, структурно-композиційні); види структурно-композиційних навичок та типи вправ, що сприяють їх формуванню. 8. Проведений формуючий експеримент підтвердив ефективність розробленої на основі обґрунтованих педагогічних умов та навчально-методичного комплексу моделі формування професійно-педагогічних умінь і навичок у майбутніх перекладачів. У студентів експериментальних груп відбулись статистично-значущі кількісні і якісні зміни основних показників рівнів сформованості умінь і навичок. Це проявилось у позитивних змінах за критеріями: обсяг знань, системність знань, сформованість професійних умінь, здатність до переносу професійних навичок. Розрахунки проводились для кожної з чотирьох обраних навичок практичної діяльності. Зміна середнього балу успішності відбулась на 0,35. На високому рівні сформованості на початковому етапі формуючого експерименту в контрольних групах було 22% студентів, а в експериментальних 25%. Із завершенням експерименту кількість студентів на високому рівні збільшилась на 4%, а в експериментальній групі – на 15%. Правильність результатів підтверджена розрахунками за t-критерієм Стьюдента. Отже, експериментальна перевірка підтвердила істинність висунутої гіпотези. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми професійно-педагогічної підготовки майбутніх перекладачів. Перспективними є питання формування комунікативних та організаційних умінь і навичок майбутніх перекладачів. |
