Анотація до роботи:

Вахницька М.Г. Професійно-мовленнєва підготовка педагога-нефілолога в умовах багатомовності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (російська мова). – Херсонський державний університет. Херсон, 2007.

У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику професійно-мовленнєвої підготовки педагога-нефілолога в умовах багатомовності.

Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в умовах Придністров’я, визначено комунікативний зміст навчання професійного мовлення в педагогічному нефілологічному середовищі; розроблено критерії професійно-мовленнєвої підготовки педагога-нефілолога в умовах багатомовності, що дозволило виділити чотири групи студентів за ступенем сформованості відповідних умінь і навичок: з високим, достатнім, середнім і низьким рівнем.

Запропоновано методику, в основу якої покладено текстоцентричний принцип, що ґрунтується на прогностичній моделі навчання і містить чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-оцінний, практико-технологічний.

Результати наукового пошуку впроваджено у практику мовленнєвої підготовки педагога-нефілолога в умовах багатомовності, зокрема розроблена програма курсу “Основи професійного мовлення”.

У висновках подано основні результати наукового дослідження:

1. Вивчення і критичний аналіз психолого-педагогічної та лінгвометодичної літератури, осмислення й узагальнення традиційних та інноваційних підходів до процесу професійно-мовленнєвої підготовки педагогів-нефілологів, а також результати діагностики рівня сформованості умінь і навичок ПМ підтвердили актуальність досліджуваної проблеми і виявили необхідність розробки ефективної методики навчання професіонального спілкування в педагогічному нефілологічному середовищі.

2. Теоретична база дослідження ґрунтується на наукових розробках у галузі педагогіки, психології та психолінгвістики, лінгвістики, методики навчання російської мови в умовах мовної неоднорідності, що дозволяє розглядати професійно-мовленнєву підготовку як важливий компонент загальнопедагогічної підготовки вчителя, як процес навчання, що має відбуватися з урахуванням специфіки обраної студентом спеціальності; як результат, що визначається ступенем розвитку особистості педагога та рівнем сформованості його професійно-мовленнєвих умінь і навичок.

3. Дані діагностики показали недостатній рівень підготовки студентів педагогічних нефілологічних спеціальностей до професійно-мовленнєвого спілкування. Розроблена система критеріїв (логіко-змістовний, структурно-композиційний) визначених рівнів дозволила кількісно і якісно виявити ступінь готовності студентів до професійно-педагогічного мовленнєвого спілкування. Так, високий рівень становило 16% студентів, а низький – 34%. Основні недоліки полягали в невмінні будувати висловлювання залежно від ситуації педагогічного спілкування та в порушенні норм літературної російської мови.

4. Підготовка педагога вимагає чіткого орієнтування на модель, що не тільки відповідає вимогам сучасного суспільства, школи, а й випереджає розвиток освіти. Створена прогностична модель професійно-мовленнєвої підготовки педагога-нефілолога, що включає чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-оцінний, практико-технологічний – відтворює єдність і взаємозв’язок загальнопедагогічної та професійно-мовленнєвої підготовки педагога, передбачає цілі, зміст, одиницю навчання професійного мовлення (текст) для студентів нефілологічних спеціальностей, дозволяє розширити як теоретичні, так і практичні досягнення методичної науки в сенсі впровадження нових технологій у практику ВЗО.

5. Зміст навчання російської мови в нефілологічному середовищі підпорядковується завданням професійно-орієнтованої освіти; при відборі, презентації матеріалу та його мінімізації, адаптації лінгвістичної теорії урахувуються потреби та інтереси студентів. Професійне мовлення, сформоване цілеспрямовано, забезпечує реальні комунікативні потреби студентів-нефілологів на кожному етапі навчання і готує їх до мовленнєвої взаємодії з учнями в різних ситуаціях як офіційного, так і неофіційного педагогічного спілкування. Саме через професійне мовлення можлива інтеграція знань, отриманих під час навчання у ВЗО. Воно, таким чином, виступає сполучною ланкою, що об’єднує всі дисципліни професійної підготовки спеціаліста.

6. При організації навчання російської мови в нефілологічному оточенні варто враховувати особливості культурно-освітнього середовища: умови багатомовності, функціонування офіційних мов (російської, молдавської, української), результати їх контактування й відображення у свідомості та мовленнєвій практиці студентів. Отже, процес мовленнєвої підготовки студентів-нефілологів в умовах багатомовності має свою специфіку, що дозволяє відрізнити його від ситуації одномовності. Відмінності виявляються на різних рівнях: індивідуальному, соціальному, лінгводидактичному. Паралельне функціонування кількох мов сприяє розвитку багатогранної свідомості студентів і надає можливість залучатися до іншого бачення світу: у носіїв різних мов різне сприйняття світу, різні субкультури, що необхідно враховувати при розробці методики навчання в освітніх закладах. На рівень розвитку мовлення білінгва впливають характер його мовної картини світу, досвід сприйняття і продукування текстів, обумовлений як позитивним, так і негативним впливом рідної мови, характер інтерферентних помилок, функціональні особливості одиниць різних рівнів мови тощо.

7. Розроблена нами експериментальна методика навчання професійного мовлення співвідноситься з прогностичною моделлю професійно-мовленнєвої підготовки, враховує умови багатомовності, передбачає етапи, цілі, завдання, методи, засоби і технології мовної освіти в педагогічному нефілологічному середовищі. Основні підходи до організації навчання – комунікативно-діяльнісний, практико-орієнтований. Одиницею навчання і контролю рівня сформованості професійно-мовленнєвих умінь і навичок є навчально-науковий текст зі спеціальності студентів. Реалізувати ці напрями допомагає розроблена програма курсу “Основи професійного мовлення” для студентів-нефілологів педагогічних спеціальностей та апробована технологія майстер-класу як найбільш доцільна й ефективна для нефілологічного педагогічного середовища.

8. Результати експериментального навчання свідчать про ефективність і раціональність розробленої методики. Вона є фактором підвищення мотивації в навчанні мови (мов), засобом формування комунікативної компетентності студентів-нефілологів у ситуаціях професійно-педагогічного спілкування, сприяє координації роботи мовної і профілюючої кафедр ВЗО в загальнопедагогічній підготовці майбутніх фахівців. Підсумкові дані показують, що в результаті цілеспрямованої діяльності щодо формування знань, умінь і навичок ПМ високий рівень зріс у 2 рази, достатній – у 1,5 рази, щодо середнього і низького рівнів, то їх показники зменшилися в 4 рази.

Здійснений науковий пошук не претендує на вичерпне висвітлення всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективним у цьому напрямі залишаються питання про використання конкретних жанрів професійно-педагогічного усного і писемного мовлення; дослідження міжкультурного компоненту педагогічного спілкування в умовах багатомовності; розробка єдиної концепції викладання лінгвістичних дисциплін у педагогічному нефілологічному середовищі.

Публікації автора:

1. Вахницкая М.Г. Коммуникативно-деятельностный подход в практике обучения русскому языку как неродному в условиях Приднестровья // Славянский педагогический собор. Тезисы докладов первого международного конгресса. – Тирасполь, 2002. – С. 30-32.

2. Вахницкая М.Г. Речевая культура как компонент профессионально-личностной культуры будущего педагога //Вторые славянские педагогические чтения. Тезисы докладов международной конференции.– Тирасполь, 2003. – С.136-138.

3. Вахницкая М.Г. Формирование коммуникативной компетенции в процессе обучения русскому языку как неродному // Совершенствование качества университетского педагогического образования. Материалы научно-практической конференции. – Тирасполь, 2005. – С.148-149.

4. Вахницкая М.Г., Васильева Л.И. Концептуальные основы преподавания официального языка (русского) на нефилологических факультетах // Вестник Приднестровского университета. – Тирасполь, 2005. - № 1. – С.43-50.

5. Вахницкая М.Г. О содержании рече-языкового образования студентов-нефилологов (на базе дисциплины «Официальный язык (русский)») // Современные процессы межкультурного взаимодействия и языковая практика. Материалы международной научно-практической конференции. – Тирасполь, 2005. – С. 72-74.

6. Вахницкая М.Г. Некоторые приемы формирования профессиональной русской речи студентов-нефилологов // Положение русского языка и преподавание на русском языке вне России. Возможности использования международного опыта. Сборник тезисов международной научно- практической конференции. – Кишинев, 2005. – С. 71-73.

7. Вахницкая М.Г. К вопросу об эффективности профессионально-педагогического речевого общения // Развитие личности в поликультурном образовательном пространстве. Четвертые славянские чтения. Сборник материалов Международного конгресса. – Черкассы: Издательство ЧНУ им.Б. Хмельницкого, 2005. – С. 213.

8. Вахницкая М.Г. Профессионально-речевая подготовка как условие оптимальной деятельности педагога // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2006. – Т. 19 (58), № 4. – С. 353-357.

9. Вахницкая М.Г. К вопросу о профессионально-речевой подготовке педагога-нефилолога // Вестник Приднестровского университета. – Тирасполь, 2006. - № 1. – С. 102-104.

10. Вахницкая М.Г. Аксиологический аспект речевой культуры будущего педагога // Педагогика высшей и средней школы. Сборник научных работ.– Кривой Рог, 2004. – Вып. 9. – С. 123-125.

11. Вахницкая М.Г. Подходы к проверке эффективности экспериментального обучения // Молодь i ринок. Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич; Дрогобицький державний педагогічний університет ім. I. Франка. – 2006. - № 5 (20). – С. 115-118.

12. Вахницкая М.Г. Диагностика уровня речевой подготовки студентов-нефилологов педагогических специальностей вуза // Молодь i ринок. Щоквартальний науково-педагогічний та економічний журнал. – Дрогобич; Дрогобицький державний педагогічний університет ім.I.Франка. – 2006. - № 6 (21). – С. 163-166.

13. Вахницька М.Г. Професійне мовлення як лiнгводидактична категорія //Педагогічні науки. – Херсон. – 2006. – Вип. ХХХХII. – С. 283-286.