У дисертації висвітлено проблема професійної підготовки вчителя у системі педагогічної освіти Англії і Шотландії. 1. Ретроспективний аналіз розвитку й особливостей системи педагогічної освіти дозволив з’ясувати, що реформи в системі педагогічної освіти Англії і Шотландії припадають на середину XX – початок XХI століть. У ході дослідження встановлено, що система педагогічної освіти в Англії і Шотландії складалась в однорідну цілісну структуру впродовж декількох століть і пройшла непростий період, що характеризувався фактичним неприйняттям педагогіки як науки, відсутністю відповідних методів навчання, чіткої політики у сфері освіти, непопулярності професії учителя. Упродовж тривалого історичного періоду професія учителя залишалась за межами поняття «професійна діяльність». У середині XX ст. проблема реформування педагогічної освіти розглядалась як пріоритетна галузь. 2. Особливостями системи педагогічної освіти в Англії і Шотландії є: тьюторський спосіб будування системи освіти, механізми самокоригування системи, фактичне позбавлення системи бюрократичних проявів, привалювання державного сектора, конкурсна система отримання академічних посад, жорсткий контроль за якістю підготовки вчителів шляхом систематичних інспекцій, постійна професіоналізація програм для учителів, високі вимоги до якості змісту навчання, обслуговуюча роль професійної асоціації адміністраторів університету, належне оснащення навчального процесу, фінансова підтримка сфери освіти, висока концентрація інтелектуального потенціалу викладачів в університетах. 3. Було схарактеризовано етапи реформування системи педагогічної освіти Англії: етап нерегламентованого професіоналізму (1960–1979 рр.); етап директивної освіти (1980–1991 рр.); етап навчально-педагогічних директив (1992–2005 рр.); етап наукового педагогічного професіоналізму (з 2006 р. до теперішнього часу). Реформування системи педагогічної освіти в Шотландії характеризувався трьома етапами: етап існування системи педагогічної освіти як окремого сектора (1960–1980 рр.); етап об’єднання «педагогічних центрів навчання» з університетами (1980–1997 рр.); етап якісно нових професійних вимог до вчителів (з 1998 р. до теперішнього часу). Проведене дослідження дозволило визначити й недоліки системи педагогічної освіти Англії і Шотландії: проблема дефіциту вчителів; зниження обсягу наукових досліджень, відсутність серйозних досліджень якості курсів підвищення кваліфікації учителів. 4. На підставі аналізу наукових джерел досліджено, що підготовка вчителів в Англії і Шотландії здійснюється за паралельною, послідовною і альтернативною моделями. Останнім часом спостерігається тенденція змішування двох моделей освіти: право викладання у початковій і середній школах мають учителі, які навчаються як за паралельною, так і за послідовною моделями. Альтернативні моделі подано низкою ефективних програм, що передбачають додаткові можливості в отриманні ступеня для майбутніх учителів чи вчителів, що мали перерву у своїй діяльності. 5. Розкрито та згруповано вимоги Департаменту інновацій, вищої освіти і кваліфікації Англії та Виконавчого Департаменту освіти Шотландії, які базуються на п’яти принципах: 1) знання рідної мови, математики, мистецтва і науки; 2) розуміння педагогіки, психології дітей, мотивації людських вчинків, фактора атмосфери у класі, психодинаміки взаємин, змісту навчання; 3) ефективне планування навчання, оцінювання, ефективного упорядкування навчального матеріалу, методи, стратегії і технології навчання; 4) власні якості вчителя: професійна поведінка, почуття справедливості, такту, повага прав і свобод учнів; 5) розуміння ролі вчителя у контексті національної системи освіти і державної освітньої політики. 6. Уточнено підхід англійських та шотландських учених до поняття «професіоналізм учителя», ролі і функції професійного вчителя. Визначено шість різних проявів професіоналізму: класичний професіоналізм; гнучкий професіоналізм; практичний професіоналізм; професіоналізм у широкому розумінні; змішаний професіоналізм; «постсучасний професіоналізм». 7. Результати порівняльного аналізу змісту, технологій, форм організації і контролю результатів навчання, підходу до поняття «професіоналізм учителя» у процесі підготовки вчителів в Англії, Шотландії і Україні виявили спільне (прагнення до ефективності навчання, пошук інноваційних методів навчання, напрям гуманізації змісту навчання, поступове нарощування знань із теоретичних дисциплін) і відмінне (пониження бар’єрів між програмами університетського і не університетського рівнів, професіоналізації університетських програм для учителів, логічно-обґрунтований і прагматичний підхід до змісту навчання, тьюторська технологія, інститут менторства, тенденція до скорочення лекційного часу, відсутність регламентації викладання змісту і тематичного плану дисциплін, конструктивістський підхід до навчання, включення у програму обов’язкових специфічних дисциплін, добре розвинене дистанційне навчання, персоналізація навчання, акцент на самостійну роботу, акцент на незалежність і професійні цінності вчителя у понятті «професіоналізм учителя») у процесі підготовки вчителів в Англії, Шотландії і Україні. 8. У ході дослідження перевірялась доцільність упровадження у практику підготовки вчителів в Україні таких методів навчання: інтелектуально обґрунтованого, метод «студент навчає студента», конструктивістський принцип навчання, оцінка студентами діяльності педагога. За результатами проведеної роботи у студентів експериментальних груп було зафіксовано позитивні зміни засвоєння навчального матеріалу. Отримані дані свідчать про те, що ефективність методів підвищує якість засвоєння матеріалу на: «студент навчає студента» - 12%, інтелектуально обґрунтований стиль – 13%, конструктивістські принципи навчання – 11%. До напрямів удосконалення професійної підготовки вчителів в Україні віднесено: запровадження ефективних методів навчання і практики оцінювання студентами діяльності викладачів в анонімній формі; введення педагогічної практики з першого року навчання і збільшення кількості годин на педагогічну практику; запровадження випробувального строку для усіх учителів-початківців; запровадження системи внутрішніх і зовнішніх екзаменаторів при оцінюванні результатів навчання; введення курсу «Повернення до викладання» для учителів, які тимчасово відлучились від процесу навчання і курсів з успішної кар’єри, з мистецтва мислення, з уміння розв’язувати складні педагогічні задачі, з формування творчих і лідерських якостей учителя. Перспективними напрямами подальшого вивчення проблеми можуть стати: зміст підготовки вчителів в Англії та Шотландії, вивчення досвіду підготовки вчителів у Лондонському відкритому університеті (дистанційна освіта), перепідготовка педагогічних кадрів. |
