1. На основі аналізу, узагальнення та систематизації літературних джерел з питань теорії і практики посередництва та підготовки фахівців до його здійснення з’ясовано, що ці питання знайшли своє відображення у численних публікаціях, кількість яких продовжує зростати. Значна більшість видань вийшли друком за останні 25 років. Виявлено, що на початку цього періоду дослідники приділяли увагу переважно філософії посередництва. Останні десять років позначені тенденцією до поглибленого вивчення практичних аспектів застосування цього підходу АРС. Виокремлено 7 груп літературних джерел з проблеми дослідження за тематикою, що в них розглядається. З’ясовано, що публікації перших чотирьох груп досліджують переважно площину концептуальних питань теорії і практики посередництва в контексті диференціації двох напрямів розв’язання конфліктів: першого - з позиції протистояння сторін у конфлікті, судового і другого - з позиції непротистояння, як альтернативи суду. Видання останніх трьох груп окреслюють широкий спектр питань практичного застосування посередництва як найбільш поширеного серед підходів АРС у світовому досвіді, наукові надбання у цій сфері та здобутий досвід підготовки фахівців, передусім у галузі соціальної роботи, до його здійснення. Виявлено, що визначені групи видань відповідають напрямам науково-практичного пошуку у сфері АРС та посередництва. Оскільки переважна більшість публікацій з окреслених питань є іншомовними, виникла потреба у дослідженні питань теорії і практики посередництва та підготовки фахівців до його здійснення в Україні. 2. Доведено, що посередництво, яке має давню історію, в наші дні переживає процес відродження та становлення як сфери професійної діяльності. Окреслено технології посередництва та засвідчено, що застосування цих технологій передбачає високий рівень професійної кваліфікації фахівця. Виявлено психолого-педагогічний вплив процесу посередництва на його учасників. З’ясовано, що посередництво виходить за межі залагодження окремої конфліктної ситуації та має потенціал як для зміцнення стосунків між учасниками конфлікту, так і для трансформації суспільства в напрямі створення нової соціальної культури. Сформувалася окрема сфера професійної діяльності – “розв’язання конфліктів”, де фахівцем є “посередник”. Оскільки посередництво має незаперечні переваги у порівнянні з офіційним судовим процесом, його розцінюють як правомочний засіб розгляду багатьох соціальних і правових конфліктів у світовому досвіді. Виявлено різноманітні галузі використання посередництва. Триває процес спеціалізації у розробленні теоретичних і практичних питань застосування посередництва до вирішення широкого спектру конфліктів – від міжособистісних до міжнародних. Засвідчено, що процес практичного застосування посередництва розпочався також в Україні. 3. З’ясовано, що підготовка до здійснення посередництва в США та Канаді розпочинається на загальноосвітньому рівні в початковій школі і триває на рівні професійної освіти в коледжах та університетах. Широким є спектр програм професійної освіти, в результаті виконання яких видаються сертифікати, дипломи, присуджуються ступені бакалавра, магістра і доктора філософії. Триває процес формування посередництва як сфери наукового пошуку. Важливу роль у підготовці посередників відіграють освітні заклади, які готують соціальних працівників, спостерігається тенденція до посилення важливості цієї ролі. Розроблено авторську модель підготовки студентів спеціальності “Соціальна робота” до посередницької діяльності, зокрема, виявлено педагогічні чинники формування професійної компетентності соціальних працівників у сфері посередництва. Доведено, що зміст професійної освіти та форми і методи навчання у галузі соціальної роботи створюють необхідні передумови для інтеграції теорії і практики та відповідають особливостям підготовки фахівців до здійснення професійного втручання в посередництві. Професійна освіта в галузі соціальної роботи розвивається в напрямі розбудови існуючих та створення нових освітніх програм, скерованих на підготовку до посередницької діяльності. Виявлено тенденцію до об’єднання зусиль науковців і практиків - представників різних галузей знань у процесі підготовки посередників як у межах окремих країн, так і на міжнародному рівні. Такий підхід спрямовується на забезпечення підготовки для потреб суспільства компетентних фахівців, здатних працювати на аренах політики (від міжнародної дипломатії до обговорення політики уряду на національному та локальному рівнях), бізнесу (від діяльності корпоративних керівних органів до стосунків між менеджерами і рядовими працівниками) та особистості (від соціального партнерства до дорадництва та родинних стосунків). 4. На основі узагальнення досвіду США і Канади у галузі посередництва та адаптації цього досвіду до умов України створено авторську програму професійної підготовки соціальних працівників до здійснення посередництва. Підготовка студентів спеціальності “Соціальна робота” до посередницької діяльності здійснюється в Національному університеті “Львівська політехніка” шляхом викладання спеціальних навчальних курсів на освітньо-кваліфікаційних рівнях “бакалавр” і “магістр”, а також використання можливостей споріднених дисциплін та діючої системи навчальних практик для формування компетенцій у сфері посередництва. Форми і методи викладання відповідають прикладному характеру як посередництва, так і соціальної роботи. Для представників сфери соціальних послуг проводяться курси професійного навчання у галузі посередництва, що посприяло створенню нової громадської організації - “Асоціації посередників”, яка залучилася також до діяльності Українського Центру Порозуміння. Такі ініціативи відкривають нові перспективи у подальшому розвитку програми професійної підготовки соціальних працівників до здійснення посередництва. З метою перевірки ефективності створеної програми проведено педагогічний експеримент. Застосована методика експериментального дослідження дозволила встановити залежність між компетенціями, набутими студентами у сфері посередництва, та педагогічними чинниками, що впливають на формування професійної компетентності соціальних працівників у сфері посередництва, а також визнати, що створена програма професійної підготовки є ефективною. 5. Виявлено, що процес впровадження посередництва знаходиться на початковому етапі в Україні. Існує потреба у: популяризації посередництва, підвищенні рівня поінформованості населення щодо можливостей розв’язання конфліктів з позиції непротистояння, як альтернативи суду; проведенні тренінгів та освітніх програм для фахівців соціальної сфери, учнівської та студентської молоді; розбудові практичної сфери посередництва - впровадженні учнівських та студентських соціальних послуг з посередництва на основі принципу “рівний рівному”; створенні сімейних консультацій при центрах соціальних служб для молоді та судах (спочатку на засадах експерименту); застосуванні посередництва у пенітенціарній педагогіці як альтернативи ув’язненню неповнолітніх правопорушників, створенні нормативно-правової бази для здійснення посередництва в контексті формування нової сфери професійної діяльності. Поширення застосування посередництва у світовому, зокрема європейському досвіді, входження України у світовий освітній простір дозволяють зробити прогноз стосовно потреби включення тематики з посередництва, миротворення, застосування підходів АРС у навчальні плани і програми вищих закладів освіти України, зокрема у галузі підготовки соціальних працівників. Здійснене дослідження дало змогу обґрунтувати науково-методичні пропозиції, з якими вважаємо за доцільне звернутися до Міністерства освіти і науки України: а) включити дисципліни з посередництва у навчальні плани вищих закладах освіти (в тому числі післядипломної освіти), які готують соціальних працівників та інших фахівців соціальної сфери; б) впровадити спеціалізацію з посередництва, з цією метою використати закордонний досвід магістерських програм у сфері професійної освіти; в) легітимізувати соціальну роботу як окрему галузь наукового пошуку та створити спеціалізовану вчену раду у цій галузі; д) здійснювати підготовку фахівців вищої кваліфікації – кандидатів і докторів наук у галузі соціальної роботи, е) відобразити зміст підготовки фахівців до здійснення посередництва у відповідних документах; ж) перекладати українською мовою та видавати іноземні видання з питань теорії і практики посередництва та АРС, з) здійснювати компаративний аналіз у цій сфері; к) адаптувати іноземний досвід застосування посередництва до умов України; м) включити українські терміни у галузі посередництва у нові видання українських двомовних та тлумачних словників. Подальшого вивчення й розроблення потребують такі аспекти: використання посередництва у соціальній роботі з сім’ями, підготовка учнів та студентів до розв’язання конфліктів у середовищі ровесників шляхом посередництва, використання посередництва у процесі розв’язання педагогічних конфліктів, професійна підготовка вчителя до розв’язання конфліктів на основі посередництва. |
