Сучасні засоби масової інформації змінюються та розвиваються разом зі змінами та розвитком суспільства, тому потребують перегляду моральних орієнтирів, на які спиратимуться журналісти у своїй фаховій діяльності. Отже, набуває актуального значення проблема формування професійної етики журналіста на сучасному етапі розвитку демократії в Україні. В дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення вказаної проблеми шляхом аналізу досвіду становлення етики преси у демократичних державах, що знаходяться на різних ступенях розвитку демократії. Результати дослідження дають можливість з’ясувати, яким чином можна вирішити проблеми етики преси у нашій державі, яка перебуває на перехідному етапі розвитку демократії, а також використати одержані результати у процесі розробки та укладення етичного кодексу української преси. У процесі дослідження зроблено наступні висновки, які вказують на теоретичне і практичне значення дисертації: 1. Етичні принципи професійної журналістики базуються на принципах загальної етики, але у своїй конкретиці не збігаються із загальною етикою. Їх відмінність виявляється не лише у прямій відповідності професійним ситуаціям, а й у тому, що професійна етика втілює ідеали та цінності певної суспільної інституції, до якої належить конкретний друкований орган. Зокрема, діяльність демократичної преси базується на дотриманні ідеалів та цінностей демократії, що повинно знайти відображення у спеціальних етичних приписах. 2. Наявність у професійній етиці журналіста особливих норм, що не зводяться до загальних моральних принципів, і серйозні відмінності у розстановці моральних цінностей свідчать про унікальність професійної моралі журналіста як предмета наукового вивчення, слугуючи достатньою підставою для формування самостійної дисципліни – етики журналіста. Виявити особливості етики преси можна лише шляхом конкретного аналізу змісту самої професійної діяльності журналіста, докладного розбору властивих лише цій професії чеснот і спокус. Тому етика преси розглядається дослідниками як специфічна дисципліна, яка має свої відмінності у порівнянні з загальною етикою. 3. Журналістська етика, що діє та розвивається у демократичних державах, так само, як і загальна етика, спирається на гуманістичні ідеї. Це пояснюється першорядним значенням людини, з одного боку, як основної етичної цінності, і з другого – як суб’єкта, об’єкта і адресата професійної діяльності журналіста. Тому головні категорії моралі у сучасній етиці несуть гуманістичний зміст. 4. Професійна етика впливає на діяльність та поведінку журналіста через систему цінностей, на самостійне затвердження яких його орієнтує. Значення етики преси полягає у запровадженні в суспільне життя критично вивіреної сукупності цінностей і норм – певного стандарту людської моральності. Ситуація в сучасному посттоталітарному суспільстві робить зазначену роль етики актуальною особливо для журналістики, яка впливає на масове сприйняття суспільством демократичних ідей та їхнє вкорінення в політичному й соціальному житті. Приписи професійної журналістської етики базуються на прийнятих у суспільстві моральних цінностях і, водночас, являють собою механізм легітимації у суспільстві цінностей (зокрема демократичних). 5. Для демократичного суспільства головна етична цінність – свобода, яка є джерелом більш конкретних цінностей – таких, наприклад, як рівність і справедливість. Свобода – це можливість здійснити вчинок, який можна охарактеризувати з позицій моралі. Вчинок визначається як практичний акт цілеспрямованого утвердження певних моральних цінностей у ситуації, де особа може здійснити певний вибір на користь моральної цінності або проти неї. При цьому особа повинна бути готовою нести цілковиту відповідальність за свої дії; у іншому разі свобода, втрачаючи ціннісні позиції, перетвориться на анархію. 6. У професії журналіста, як і в інших сферах людської діяльності, вагомим фактором є особистість суб’єкта діяльності – суб’єкта вільного вибору і відповідальності. При цьому мова ведеться як про автора публікації, так і про джерело інформації. Це ж стосується і адресата інформації, який при її сприйнятті та використанні також опиняється в умовах вільного і відповідального вибору. Тому свобода особистості, яка виражається у вільній діяльності, творчості і самореалізації, є наріжним каменем професійної етики журналіста. 7. Важлива проблема сучасної преси, яка розв’язується засобами етики – співвідношення цілей та засобів у роботі журналіста. Представник демократичної преси, ставлячи перед собою мету, яка загалом спрямована на закріплення демократичних принципів, повинен враховувати, що неетичні засоби досягнення обраної мети спотворюють найкращу ціль і надають їй неприйнятного для демократії характеру. Отже, якщо заради певної мети працівникові незалежної преси доводиться поступатися моральними принципами, то слід проаналізувати, чи не конфліктує ця мета з головними цінностями демократії і чи варта вона таких поступок. 8. Відмінність етичних принципів преси, що базуються на принципах загальної етики, але у своїй конкретиці не співпадають із загальною етикою, виявляється не лише у прямій відповідності професійним ситуаціям, але й у тому, що професійна етика втілює ідеали та цінності певної суспільної інституції, до якої належить конкретний друкований орган. Таким чином, діяльність демократичної преси повинна базуватися на дотриманні ідеалів та цінностей демократії. Такими ідеалами є свобода, рівність, справедливість. 9. На сьогодні поняття "демократія" означає певний політичний концепт, а також особливий тип влади, систему правління, різновид політичного режиму та певну політичну культуру. Сфера реалізації демократії – громадянське суспільство, головною характеристикою якого є автономія від держави. Демократія не є чимось сталим на всі часи, а знаходиться в постійному розвитку. У демократичних країнах принципи журналістської етики відповідають цінностям демократії, які затверджуються й діють завдяки обов’язковій підтримці преси. Взаємозалежність демократії та ЗМІ виправдовується тим, що разом вони забезпечують максимальну свободу в сенсі індивідуальної чи групової автономії без зазіхання на свободу іншого або інших. 10. Усталені цінності розвинутої демократії мають велике значення для вітчизняної демократичної преси, так само як і зарубіжний досвід. Але не менш важливе значення має спроможність вітчизняної журналістики до етичної самостійності, здатність не втрачати культурної своєрідності, водночас інтегруючись у демократичний світ, сприймати нові цінності лише "переживши" їх, усвідомивши їхню необхідність та справжність. 11. Можлива ситуація, коли свобода слова вступає у конфлікт зі свободою особистості. Це зіткнення головних цінностей демократії – один із численних прикладів, що втілює проблему демократичної преси, яку можна вирішити тільки засобами етики. Тому зрозуміло, чому журналісти в демократичних державах часто звертаються до етики преси, у сфері якої постійно виникають актуальні питання та нагальні завдання. 12. Свобода преси є основною суттєвою цінністю демократії й обов’язковою умовою забезпечення свободи слова, свободи інформації, політичного, ідеологічного, економічного й інформаційного плюралізму. Преса як підсистема суспільної політичної системи може слугувати засобом реалізації влади, але й може стати запорукою свободи. Гарантії свободи ЗМІ повинні знайти відображення в конституціях та юридичних законах демократичних держав, інакше всі інші свободи перебуватимуть під загрозою, як сама демократія і суспільство в цілому. Громадянське суспільство повинно саме контролювати й обирати інформаційні потоки. При цьому преса, що прагне бути демократичною і незалежною, відстоює своє право на саморегулювання, створюючи відповідні органи, які зважують на думки громадян – адресатів публікацій, і координують діяльність преси, спираючись на етичні принципи та норми. 13. Етика преси знаходить своє матеріальне вираження у сукупності професійних етичних кодексів, які охоплюють діяльність преси у загальному вигляді, але залишають авторові свободу вибору поведінки у конкретних ситуаціях. Міжнародні етичні кодекси подібні у представленні ієрархії цінностей, відповідно до яких набувають значення конкретні етичні принципи. Такі цінності виявляються загальноприйнятими для професії журналіста. Крім того, принципи етики преси значною мірою відображають цінності та ідеали, які панують у світі завдяки поширенню та розвитку демократичних тенденцій в усіх сферах суспільного життя. Сучасні кодекси етики преси окремих країн у аспекті наявності прямих приписів щодо дотримання демократичних ідеалів та цінностей, або ж принципів, які прямо втілюють демократичні тенденції у етиці, загалом відповідають етичним принципам, прийнятим на міжнародному рівні. 14. Спираючись на аналіз існуючих кодексів та хартій журналістської етики, можна стверджувати, що всі вони продукувалися незалежними спілками, громадянськими організаціями, вільними об’єднаннями. Принципи, зазначені в цих документах, мають обов’язковий характер лише для членів об’єднань, які є суб’єктами їхнього творення. Для інших працівників преси ці етичні правила не обов’язкові до виконання. 15. Діяльність демократичних видань залежить від багатьох факторів, що в правовій державі повинні бути законодавчо підтримані. Слово уособлює початок і результат політичної діяльності. Остання на сучасному етапі розвитку України відбувається досить непередбачувано й часто нерегламентовано, хоча й діє в демократичному руслі. Крім того, зростає вірогідність того, що у практиці преси виникатимуть такі ситуації, яким не знайдеться аналогій ані в кодексах інших демократичних країн, ані у власному етичному досвіді професійних журналістів України. Тому необхідно створити кодекс етики преси, який відповідав би сучасним вимогам саме нашої країни і був би визнаний більшістю професійних журналістів. На сьогодні законодавство України дає пресі певні гарантії свободи й покладає на неї певні етичні обов’язки. Отже, за цих умов розширення правових норм преси буде запорукою її об’єктивності, незалежності, підтвердженням розвитку нашої країни як демократичної. 16. Демократичні процедури, підкріплені незалежними різноманітними ЗМІ, здатні відкрито і чесно відкривати громадській увазі серйозні небезпеки, мінімізуючи таким чином можливість фатальних помилок. Демократична преса, володіючи свободою слова та думки, здатна реалізувати такі умови розв’язання глобальних проблем, які уможливлять знаходження оптимального для всіх рішення - щоб результат відповідав принципу найменшої шкоди та найбільшої вигоди, забезпечував виживання та подальший позитивний розвиток людства. 17. Демократичний розвиток сучасного суспільства, взятого у глобальному вимірі, тісно пов’язаний з макроетикою, яка досліджує норми та правила міжлюдського спілкування, акцентуючи увагу на відповідальності людства за своє майбутнє існування. Демократична преса, роль якої – уможливити громадську комунікацію, виявляється комунікативним засобом, від якого значною мірою залежить, наскільки сучасне людство усвідомить ті ризики та зміни, які загрожують його існуванню, і наскільки воно зможе консолідуватися задля їх усунення. Це стає можливим завдяки демократизації преси та суспільства в цілому, бо свобода як демократичний ідеал передбачає відповідальність за вибір та вчинок. Отже, етика преси у сучасних демократичних країнах тісно пов’язана з макроетикою, поняттєвий апарат і принципи якої можуть застосовуватися зокрема до професійної етики журналіста. |
