1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в суперечності між виокремленим й автономним змістом технічних дисциплін професійної підготовки учнів ПТНЗ і наявною інтегрованістю науки, техніки та виробництва, а також професійної діяльності кваліфікованого робітника. Вирішення цієї проблеми в межах традиційної ПСН неможливо у зв’язку з системно-дисциплінарною організацією навчальних знань, а можливо тільки в межах ПМСН і МСН за умови розроблення інноваційної моделі модульної ДСПП та методик інтеграції змісту технічних дисциплін на основі інтегративно-модульного й об'єктно-орієнтованого підходів. 2. Проаналізовано стан розробленості проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін в аспекті генезису та розвитку предметної та модульної систем навчання на фоні глобальних процесів диференціації й інтеграції. Висвітлено вплив інтегративного підходу на розвиток змісту професійної освіти в межах ПСН, виявлені рівні, типи та напрями інтеграції змісту технічних дисциплін. Встановлено, що ефективним інструментом інтеграції змісту технічних дисциплін в ПМСН є інтегративно-модульний підхід. На відміну від відомих концептуальних підходів з інтеграції змісту навчання, запропонована ідея суцільної інтеграції змісту програм професійно-практичної та професійно-теоретичної підготовки з елементами тем загальнотехнічних, соціально-економічних і природничо-математичних навчальних дисциплін, які близькі за змістом або мають сильні міжпредметні зв’язки. Вирішення проблеми інтеграції змісту технічних дисциплін в МСН здійсненено на основі інноваційного об’єктно-орієнтованого підходу. 3. Розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено концепцію проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП у ПТНЗ, яка є основою для розроблення методик інтеграції змісту технічних дисциплін. Отримано такі нові наукові положення: 1) навчальне знання про об’єкт (предмет, явище, процес тощо) ПО є гомоморфним відображенням відповідного наукового знання; 2) динамічні структури (організації) наукових знань є джерелом генезису та розвитку систем професійного навчання, які визначаються дисциплінарним, інтегративно-модульним і синтетичним рівнями організації навчальних знань і яким відповідають професійно-орієнтовані, предметно-модульні та проблемно-модульні ступені інтеграції змісту навчання, що є основою проектування відповідних ІПК; 3) моноаспектні та моносистемні наукові знання, які лежать в основі традиційної системно-дисциплінарної організації науки, породжують ПСН, знання більш високого рівня інтеграції (поліаспектні, полісистемні) – ПМСН, а найвищий рівень інтеграції знань (діяльнісно-, ідейно-, об’єктно- та проблемно-орієнтовані) – МСН; 4) розроблена інфологічна модель систем і технологій професійного навчання. Результатом реалізації етапів низхідного дидактичного проектування, базованого на методі функціональної декомпозиції, встановлено, що роль модульної ДСПП, яка гомоморфно відображає структури предметних областей поля професійної діяльності кваліфікованого робітника визначеного кваліфікаційного рівня, відіграє структура МБ, який входить у ПБ. Запропонована універсальна, ієрархічна, рекурсивно вкладена, динамічна структура ПБ, в якій ієрархічні рівні відповідають визначеним модульним блокам. Показано, що змістовною основою технології МНП є ІДМ, який є компонентом МБ і моделює певну ПО поля професійної діяльності. Розроблені й обґрунтовані основні наукові принципи проектування модульної ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін. Встановлено, що навчальною моделлю поля професійної діяльності кваліфікованого робітника певного рівня кваліфікації є інтегрований зміст технічних дисциплін на рівні модульної програми ІПК, яка проектується на основі модульно-інтегрованого (в межах ПМСН) або неперервно-інтегрованого (в межах МСН) типів організації навчальних знань, а також визначених алгоритмів діяльності учнів. Структура вказаної моделі складається з модульних одиниць, зміст яких моделює підсистеми ПО, і з модульних елементів, зміст яких моделює теоретичні та практичні об’єкти ПО. Обґрунтована доцільність побудови трирівневої структури НМ модульного елемента, яка адекватно відображає рівні робітничої кваліфікації, а зміст подається як послідовно ускладнюючі моделі навчальних знань й алгоритмів діяльності учнів. 4. Наукова проблема вирішена шляхом удосконалення існуючої методики проектування інтегрованого змісту технічних дисциплін, яка базується на структурному, інтегративно-модульному та діяльнісному підходах, а також через розроблення методики об’єктно-орієнтованого проектування ДСПП й інтегрованого змісту технічних дисциплін для технології МНП, яка базується на об’єктній декомпозиції й інтеграції навчальних елементів. Як прикладний результат отримано прогностичну професійну модель електромонтера з промислового електро- устаткування, інноваційну ОКХ й інтегровану модульну навчальну програму ступеневої підготовки електромонтерів у ПТНЗ. Встановлено, що НМ модульного елемента повинен мати не тільки змістовну та логічну, але й семантичну та методичну цілісність. Розроблено модель інтегрованого змісту професійної підготовки на рівні НМ. Запропоновано трирівневі модульні елементи та відповідні завдання тестів успішності, в яких кожному з рівнів складності змісту навчання відповідає домінуючий тип моделей зображення навчальних знань, а також певний алгоритм діяльності учнів. Уведено поняття чітких і нечітких особистих знань, процедура їх квантифікації. Показано доцільність використання інтервальної 100-значної шкали для об'єктивного оцінювання знань і вмінь учнів, тестування, виявлення чітких і нечітких знань, спроможності учнів до самонавчання. Розроблена методика кількісного оцінювання професійної компетентності випускника ПТНЗ на основі використання інтервальної 100-значної шкали, моделей тестування, методу факторизації та процедур кваліфікаційного випробування. Встановлений зв'язок між рівнями робітничої кваліфікації та діапазонами професійної компетентності. 5. Визначено педагогічну й економічну ефективності впровадження технології МНП на основі інтегрованого змісту технічних дисциплін. Експериментальне дослідження виявило збільшення результативності навчання в середньому на 15,3% при переході професійної підготовки учнів ПТНЗ на інтегрований зміст, що підтверджує вірогідність висунутої гіпотези та правильність вихідної концепції. Виявлено суттєве зростання середнього значення рівня індивідуалізації навчання (із 0,18 до 0,75) при переході від традиційної до модульної технології. Достовірність одержаних результатів забезпечується їх теоретичною обґрунтованістю та підтверджується позитивними результатами впровадження інтегрованого змісту МНП у ряді ПТНЗ України. Подальший розвиток досліджень здійснюється в напряму розробки концептуальних моделей процесу модульного навчання з використанням інтелектуальних навчальних систем та сучасних методів програмування. |