Анотація до роботи:

Єгупова Т.В. “Продуктивність тритікале залежно від комплексного застосування добрив, регуляторів росту рослин та пестицидів в умовах північного Лісостепу України” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. – Інститут землеробства УААН, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення технологій вирощування озимого тритікале сортотипу АДМ 11 за рахунок з’ясування ролі та взаємодії таких технологічних факторів, як системи удобрення, захисту та регуляторів росту рослин в формуванні продуктивності посівів та визначенні ефективних регламентних комбінацій їх застосування. Встановлено, що ефективність кожного з елементів технології зростає при комбінованому їх застосуванні: приріст урожаю від добрив склав 78-124%,; добрив і інтегрованої системи захисту – 98-152%; добрив, інтегрованої системи захисту і триману – 108-176%, при урожайності в контрольному варіанті 25.7ц/га., що дозволяє біологізувати технології вирощування тритікале за рахунок зниження доз добрив та застосування інтегрованої системи захисту та регуляторів росту. Встановлено, що найбільш ефективними вітчизняними стимуляторами росту є агростимулін, емістим С, триман, гарт та ріст. Досліджено вплив добрив, регуляторів росту рослин та пестицидів на фізіологічні, морфофізіологічні особливості продукційного процесу та параметри якості зерна та насіння.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні ролі різних технологічних факторів та розробці технології підвищення продуктивності посівів озимого тритікале сорту АДМ 11, яка вирішена за рахунок комплексного застосування добрив, пестицидів і регуляторів росту рослин, зниження за рахунок цього хімічного навантаження технологій і підвищення їх економічної ефективності, добору кращих регуляторів росту рослин та встановлення оптимальних регламентів їх застосування.

2. Інтегрованим ефектом від застосування добрив, регуляторів росту рослин, та системи захисту є інтенсифікація продукційного процесу посівів, що виявляється в наростанні вегетативної маси, накопиченні сухої речовини і раціональному їх розподілі між вегетативними та репродуктивними органами; інтенсивності надходження і ефективності використання азоту, фосфору та калію; формуванні ефективного асиміляційного апарату з більш тривалим періодом функціонування. Визначено тісну корелятивну залежність між фотосинтетичним потенціалом посівів (r =0,87), чистою продуктивністю фотосинтезу (r=0,82) та продуктивністю посівів. Регулятори росту рослин сприяють зростанню фотосинтетичного потенціалу листя на 9-24%.

3. Емістим С та триман, особливо при комбінованому їх застосуванні – обробка насіння і посівів, забезпечують зростання вмісту хлорофілів (а+b) та каротиноїдів на 9-21%, що свідчить про підвищення захисної функції рослин, особливо в умовах посухи.

4. Кількісні параметри процесу формування і реалізація біологічного потенціалу продуктивності зростають в 2 рази при комбінованому застосуванні добрив, інтегрованого захисту та триману. Застосування емістиму С сприяє збільшенню озерненості колоса на 20%, агростимуліну і триману – на 30%, при значному зниженні рівня редукції елементів колосу.

5. Застосування регуляторів росту рослин, як індукторів стійкості, активізує генетичні захисні функції рослин. Рівень ураження посівів септоріозом, сніговою пліснявою та фузаріозом знижується на 5-15%, при значному зниженні їх розповсюдження. Захисний ефект зростає при спільному застосуванні регуляторів росту з фунгіцидами, як при протруєнні насіння, так і при обробці посівів, при одночасному зниженні фітотоксичного ефекту пестицидів .

Урожайність посівів тритікале в значній мірі визначається системою удобрення – збільшується на 78-124%. Застосування добрив на фоні інтегрованого захисту сприяє зростанню приросту продуктивності ще на 20-28%, а на фоні інтегрованого захисту та триману – на 30-52%. Найвищі рівні продуктивності забезпечуються при внесенні N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀ на фоні інтегрованого захисту і триману – 68,9 ц/ га.

1. Ефективність триману зростає зі зменшенням доз добрив – 4,7; 3,3 та 2,8 ц/ га відповідно до доз добрив N₆₀P₄₅K₆₀, N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ і N₁₈₀P₁₃₅K_180. На неудобреному фоні ефективність триману є неістотною. Роль системи захисту зростає пропорційно збільшенню доз добрив – приріст від захисту, відповідно до доз добрив N₀P₀K₀, N₆₀P₄₅K₆₀, N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ і N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀, складає 1.6, 5.7, 5.7 і 8.4 ц/ га. Ефективність системи захисту зростає при застосуванні триману з 5,7-8,4 до 9,0-11,2 ц/га.

2. Добрива в дозі N₆₀P₄₅K₆₀ на фоні інтегрованого захисту і триману забезпечують продуктивність на рівні 56,2 ц/га зерна, яка на 4% перевищує врожайність при дозі N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ – 54,0 ц/га, або є рівнозначною до продуктивності при N₁₈₀P₁₃₅K₁₈₀ – 57,7 ц/га на фоні мінімального захисту, що свідчить про можливість біологізації технологій за рахунок зниження доз добрив та застосування системи захисту та триману.

3. Найвищий рівень врожайності зерна отриманий при застосуванні емістиму С, агростимуліну та віталіну в технологіях вирощування тритікале забезпечується при комплексному їх застосуванні з добривами та протруєнні насіння вінцитом – 53,6-57,6 ц/га, ефективність засобів хімізації при цьому зростає з 69% до 110%. Обробка насіння регуляторами росту на фоні N₁₂₀P₉₀K₁₂₀ сприяє отриманню приросту врожайності на рівні 2,6-5,9 ц/га, комплексна обробка насіння та посівів – 4,1-9,2 ц/ га. При комбінованому застосуванні фунгіциду для протруєння насіння та стимулятору росту ефект від кожного з заходів зростав. Обробка посівів регуляторами росту сприяє отриманню істотних приростів урожаю від всіх досліджуваних препаратів. Найбільш ефективними виявились агростимулін, гарт і ріст 3 – приріст урожайності склав 6,0-6,2 ц/га (12,9-13,4%).

4. Системи удобрення, захисту та регулятори росту мають інтегруючий вплив на технологічну якість зерна тритікале – вміст протеїну зростає з 11,3% до 14,1%; клейковини з 20,3% до 28,8%. Залежно від системи удобрення вміст протеїну в зерні зростає на 1-2,7%; від системи захисту – на 0,1-0,6% та на 0,2-0,6% - від триману на різних фонах мінерального живлення. Вміст клейковини відповідно зростає на 4,7-7,8%, 0,7-1,6% та 0,2-1,1%. Найвищий ефект забезпечує комбіноване застосуванні всіх елементів технології вирощування.

5. Вирощування материнських рослин на високих фонах мінерального живлення викликає зниження енергії проростання насіння та його лабораторної схожості. Регулятори росту рослин мають пряму дію і післядію на формування посівних якостей насіння та розвиток проростків. Під впливом всіх досліджуваних препаратів польова схожість насіння збільшується на 5-20% і підвищується стійкість проростків та рослин до несприятливих факторів довкілля протягом вегетаційного періоду. Емістим С, триман та агростимулін підвищує енергію проростання та лабораторну схожість насіння.

6. Застосування добрив, регуляторів росту рослин та пестицидів при обгрунтованому їх співвідношенні в технологіях вирощування тритікале сприяє збільшенню виходу енергії з урожаєм, зменшує енерговитрати на виробництво зерна і підвищує коефіцієнт енергетичної ефективності технологій і основні економічні показники технологій вирощування.

Публікації автора:

1. Каленська С.М., Усачов В.Ю., Першукова Т.В. Еколого-енергетичні особливості вирощування тритикале в зоні Лісостепу України // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.:Нора-прінт - 1998.- Вип. 1.- С.97-100.

2. Каленська С.М., Усачов В.Ю., Першукова Т.В. Технологічні та енергоекономічні особливості вирощування озимого жита та тритікале в Лісостепу України // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.- 1998.- Вип. 2. - С.53-55.

3. Каленська С.М., Першукова Т.В. Нові регулятори росту в технологіях вирощування озимого тритікале // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К.:Нора-прінт - 1999.- Вип. 3.- С.75-77.

4. Каленська С.М., Першукова Т.В. Вплив біостимуляторів росту на насіннєву якість зерна тритікале // Зб. наук.праць Інституту агроекології.- К.- 2000.- Вип.4.-С.122-125 .

5. Каленська С.М., Першукова Т.В. Ефективність застосування добрив, пестицидів та біостимуляторів росту в посівах озимого тритікале // Зб. наук. праць Іституту землеробства УААН.- К.- 2001.-Випуск 1-2.- С.81-84.

6. Каленська С.М., Першукова Т.В. Вплив біостимуляторів росту на продуктивність озимого тритікале та якість насіння / Землеробство ХХІ століття – проблема та шляхи вирішення. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 8-10 червня 1999р.– К.:Нора-Прінт, 1999.- С. 86.

7. Каленська С.М., Першукова Т.В. Фітопатогенна стійкість озимого тритікале при застосуванні біостимуляторів росту/ Вчимося господарювати. Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів.- Київ-Чабани,1999.- С.123-124.

8. Каленська С.М., Першукова Т.В.Продуктивність озимого тритікале при застосуванні біостимуляторів росту / Тез. Всеукр. наук.-практ. конф “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення”. – Дніпропетровськ. – 2000. – С.31.

9. Каленська С.М., Першукова Т.В., Скотар О.В. Особливості реалізації біологічного потенціалу озимого жита і тритикале в органогенезі залежно від біотичних та абіотичних факторів // Онтогенез рослин, біологічна фіксація молекулярного азоту та азотний метаболізм / Матеріали Міжнар. Наук.конференції.-Тернопіль,2001.- С.21-25.