Проведення досліджень з оцінки фітомаси лісів в Україні є актуальними, їх практична реалізація дозволить певною мірою оптимізувати розвиток галузі з максимальним забезпеченням екологічних, економічних, естетичних та інших потреб суспільства. За методологічну основу досліджень лісових екосистем слугує системний підхід. Методологія системного аналізу ґрунтується на вивченні природних явищ, спираючись на основні теоретичні та методичні положення лісівництва, лісової таксації, екології тощо, спрямовує дослідження у найраціональніший напрям Дослідні дані, необхідні для достовірної інтерпретації результатів дослідження надземної фітомаси вільхи клейкої в деревостанах Західного Полісся, було одержано в результаті обробки біометричних вимірів за сучасними методиками і програмами з використанням ПК останніх поколінь. Дослідження компонентів надземної фітомаси лісотвірних порід України, до яких відноситься і вільха клейка, потрібні для оцінки та прогнозу динаміки лісів у цілому і за окремими її компонентами та для визначення обсягів депонування вуглецю з атмосфери. Таким чином можна стверджувати, що: 1. Особливості будови і форма крони дерев відіграють суттєву роль в оцінці фітомаси крони в натуральних величинах. Формування крони дерев вільхи клейкої відбувається під впливом численної кількості факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, що й зумовлює значне варіювання показників компонентів фітомаси крони. Дерева одного виду та віку мають різні діаметри і висоти, а тому й різні параметри крон, внаслідок індивідуальної мінливості та впливу лісорослинних умов. Тип змішування деревних порід через взаємовплив при сумісному зростанні відіграє особливу роль при формуванні параметрів крони деревостанів. 2. Слід зазначити, що підібрати вільшняки з метою отримання динамічних рядів за кожною таксаційною ознакою так, щоб інші ознаки знаходилися на постійному фіксованому рівні, в реальних умовах практично неможливо. Маса деревної зелені та маса гілок крони дерева належать до параметрів, які постійно змінюються не тільки протягом вегетаційного періоду, а й з віком. 3. Статистично стійкіші моделі залежності маси деревної зелені та гілок від основних таксаційних ознак дерева можна отримати в логарифмічній системі координат. 4. Характер зміни природної і базисної щільності деревини, кори та деревини в корі вздовж деревного стовбура вільхи клейкої зумовлений біологічними особливостями деревної породи і меншою мірою залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів довкілля. Суттєвий вплив на цю зміну, разом з іншими ознаками, проявляє і вік дерева. 5. Природна і базисна щільність деревини, кори та деревини в корі гілок має помірний, прямий зв’язок з віком, висотою і діаметром дерев. Не знайдено, за ймовірності 0,95, достовірних регресійних рівнянь залежності базисної щільності від віку, висоти та діаметра на висоті 1,3 м дерев вільхи клейкої. Природна щільність кори більш залежна від віку дерева. 6. Середня природна і базисна щільність деревини, кори та деревини в корі стовбура поступово зростає від окоренка до вершини. Необхідно відмітити, що спостерігається значна мінливість цих показників між окремими деревами, які ростуть навіть в одному насадженні або в різних частинах ареалу вільхи клейкої. 7. Задовільними для оцінки середньої базисної щільності деревини стовбурів вільхи клейкої виявились однофакторні моделі, для яких вік, висоту та діаметр на висоті 1,3 м вводили окремо; двофакторні, за включення віку та висоти і віку та діаметра на висоті 1,3 м дерев і трифакторні моделі, при введенні в розрахунок середньої базисної щільності деревини стовбура одночасно віку, висоти та діаметра стовбурів дерев на висоті 1,3 м. 8. Тісної залежності частки листя у деревній зелені та вмісту абсолютно сухої речовини у листі від віку, висоти та діаметра стовбура на висоті 1,3 м дерев вільхи клейкої не виявлено. Встановлено, що зі збільшенням таксаційних параметрів дерева простежується тенденція до збільшення маси абсолютно сухої речовини в листі вільхи клейкої, а частка листя у деревній зелені зменшується. 9. Реалізована методика розробки біопродукційних лісотаксаційних таблиць компонентів фітомаси дерев вільхи клейкої ґрунтується на закономірностях будови деревостанів за діаметром та накопичення компонентів фітомаси деревами в межах теоретичного розподілу. Встановлено, що існує тісний зв'язок між показниками фітомаси крони дерев вільхи клейкої та їх розмірами. Зі збільшенням висоти і діаметра дерев фітомаса деревини, кори та деревини в корі стовбурів, а також листя, гілок крони, деревної зелені та надземна фітомаса крони зростає. В межах одного ступеня товщини зі зростанням висоти дерев фітомаса компонентів крони вільхи клейкої зменшується. Досліджено, що подібна закономірність спостерігається і в розроблених моделях оцінки компонентів фітомаси деревостанів вільхи клейкої. 10. Розраховано коефіцієнти відношення надземної фітомаси деревостану до його запасу в корі. Цей показник досить стабільна величина. Найзначніше на показники даного коефіцієнта впливає середня висота насаджень, зі збільшенням якої, в межах однієї ступені товщини (середнього діаметра), він зменшується. 11. Розроблено таблиці вмісту депонованого вуглецю в надземній фітомасі деревостанів вільхи клейкої. | 