1. Вміст елементів живлення в темно-каштановому зрошуваному ґрунті протягом вегетації сорізу залежить від внесення мінеральних добрив. Так, на фоні N120Р60К30 вміст нітратів у 0-100 см шарі, порівняно з неудобреним ґрунтом, на період сходів підвищився на 120,4, а N150Р60К30 – на 172,7 %. На фоні фосфорно-калійного, а ще більшою мірою повного мінерального добрива, в ґрунті зростає вміст рухомого фосфору та обмінного калію. Середньодобові витрати рухомих форм азоту, фосфору і калію удобреними рослинами протягом вегетації сорізу були значно більшими, ніж неудобреними. 2. Найбільш інтенсивний ріст рослин сорізу відбувається у період виходу в трубку – викидання волоті. Добрива позитивно впливають на середньодобові прирости. Так, рослини варіанта розрахункової дози добрив перевищували цей показник, порівняно з неудобреними рослинами, на 6,7-11,7 %. 3. Найбільш сприятливі умови для формування надземної маси та середньодобового її приросту рослинами сорізу протягом вегетаційного періоду складаються при внесенні N150Р60К30 і розрахункової дози добрив. Порівняно з неудобреними рослинами, середньодобовий приріст у міжфазний період сходи – вихід у трубку на обох фонах був більшим на 75,0 і 75,0, вихід у трубку – викидання волоті – на 69,2 і 61,5, викидання волоті – молочно-воскова стиглість зерна – на 100,0 та 111,1 % відповідно. 4. Листкова поверхня у сорізу максимальних розмірів досягає у період викидання волоті. Внесення N120Р60К30 збільшило її, порівняно з неудобреними рослинами, у період виходу в трубку на 24,7, викидання волоті – на 16,2, молочно-воскової стиглості зерна – на 57,5 і повної стиглості зерна – на 43,2 %, а при застосуванні розрахункової дози добрив – відповідно на 30,2; 23,6; 68,5 та 51,6 %. Фотосинтетичний потенціал змінювався аналогічно листковій поверхні. При внесенні N120Р60К30 він збільшився, порівняно з неудобреним контролем, на 30,4, N150Р60К30 – на 39,1 і розрахункової дози добрив – на 34,8 %. Площа листкової поверхні та фотосинтетичний потенціал тісно корелюють із рівнем урожаю. Коефіцієнти кореляції відповідно становлять 0,973 ± 0,049 та 0,963 ± 0,058. 5. На формування однієї тонни зерна з відповідною кількістю надземної маси неудобрений соріз витрачає азоту 34,0, фосфору – 13,9, калію – 38,8, а при внесенні N150Р60К30 та розрахункової дози добрив – відповідно 40,5; 16,1; 40,4 і 40,6; 15,3; 39,6 кг. 12 6. Сумарне і середньодобове випаровування сорізом підвищується під впливом мінеральних добрив і особливо азотних. Максимальним середньодобове випаровування було у міжфазний період вихід у трубку – викидання волоті. Сумарне водоспоживання неудобрених рослин сорізу та при вирощуванні їх на фонах Р60К30 і N90Р60К30 на 94,3-95,6 % припадало на шар ґрунту 0-50 см. При внесенні N150Р60К30 та розрахункової дози добрив водоспоживання з цього шару ґрунту становило 90,2-91,4 %. Коефіцієнт водоспоживання найбільшою мірою зменшується при застосуванні розрахункової дози добрив, а кількість зерна сорізу, що припадає на 1 м3 поливної води при цьому збільшується. 7. Урожайність зерна зрошуваного сорізу підвищувалася під впливом добрив. При внесенні N90Р60К30 вона збільшилась, порівняно з неудобреним контролем, на 45,4 %. Максимальна кількість зерна сформована при застосуванні N150Р90К30, N150Р60К30 та розрахункової дози добрив відповідно 68,6; 68,2 і 68,0 ц/га. Окупність же одиниці добрива зерном у наведених варіантах відповідно становила: 10,4; 11,5 та 17,9 кг, тобто найбільшим цей показник виявився на фоні розрахункової дози добрив. 8. Рівень отриманого врожаю найтісніше корелював з масою 1000 зерен (коефіцієнт кореляції становить 0,8927 ± 0,0852). Маса 1000 зерен і загальний вихід зерна з волоті при застосуванні добрив, і особливо азотних, збільшуються відповідно на 10,9-16,1 та 4,5-9,5 відносних відсотків. Чіткого впливу добрив на вміст крохмалю в зерні сорізу не виявлено. 9. Максимальний вміст білка, його збір, сума фракцій, у тому числі і вміст найбільш цінних із них легкодоступних і водорозчинних альбумінів та глобулінів, були на фоні внесення N120Р60К30 та проведення підживлення мікродобривами. При застосуванні розрахункової дози добрив усі наведені показники були практично такими ж. 10. Сума всіх амінокислот у зерні, в тому числі незамінних і лімітуючих, найбільшою сформована на фоні N120Р60К30 з проведенням підживлення мікродобривами та при застосуванні розрахункової дози добрив. На біологічну цінність білків зерна сорізу мінеральні добрива практично не вплинули. 11. Рівень рентабельності при внесенні N120Р60К30 складає 132,3 %, енергетичний коефіцієнт - 3,12, а розрахункової дози добрив – відповідно 181,8% і 3,17. Еколого-економічний ефект від застосування N120Р60К30 та розрахункової дози добрив становить відповідно 523 і 650 грн./га. 12. При вирощуванні сорізу на зрошуваному темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті для одержання високого врожаю зерна з відповідно високими показниками якості найбільш ефективно застосовувати розрахункову дозу добрив, яку визначають за різницею між необхідною кількістю елементів живлення для формування врожаю заданого рівня, оптимальним та фактичним вмістом їх у ґрунті конкретного поля. 13 Якщо ж немає можливості встановити дозу мінеральних добрив розрахунковим методом, то при низькому вмісті у темно-каштановому ґрунті рухомого азоту, середньому – рухомого фосфору і обмінного калію рекомендується вносити N120Р60К30. |