Анотація до роботи:

Джура Ю.М. Продуктивність сої залежно від моделей технологій її вирощування в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2003 р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань вивчення сортових особливостей росту, розвитку та формування урожаю сої залежно від моделей технологій її вирощування, які грунтуються на застосуванні різних способів обробітку грунту та доз мінеральних добрив; встановлення сортових особливостей формування фотосинтетичних показників у сої; обгрунтування впливу способів обробітку грунту та доз добрив на формування симбіотичного апарату та рівнів біологічної фіксації азоту сортів сої; оцінки показників індивідуальної продуктивності рослин та урожайності і якості насіння сортів сої; економічної і біоенергетичної оцінки моделей технологій вирощування сої.

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість запровадити у виробництво моделі технологій вирощування сої для господарств з різним рівнем ресурсного забезпечення виробництва, що дасть можливість суттєво підвищити продуктивність цієї культури при вирощуванні в умовах правобережного Лісостепу України.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми управління технологічним процесом підвищення продуктивності сортів сої залежно від моделей технологій її вирощування, в основі яких лежить раціональне поєднання способів обробітку грунту, доз мінеральних добрив із різними формами азоту з врахуванням гідротермічних умов регіону та ресурсного забезпечення технологій в умовах правобережного Лісостепу України.

1. Встановлено, що застосування моделей технології вирощування сої, які включають полицевий обробіток на 25-27 см, вапнування 0,5 норми за г.к. та внесення мінеральних добрив у дозі N_30(ВАС)Р₆₀К₆₀ забезпечило збільшення тривалості міжфазних періодів в онтогенезі сої. При цьому тривалість вегетаційного періоду у сорту Київська 27 складала – 125, а у сорту Агат – 128 днів, тоді, як при застосуванні моделей із поверхневим обробітком на 10-12 см ці показники були меншими, відповідно – на 5 і 8 днів.

2. Відмічено, що максимальна висота рослин у сорту Агат – 83 та у сорту Київська 27 – 88 см, формувалась при її вирощуванні за моделлю, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀, інокуляцію насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.), що, відповідно, більше на 6 та 4 см, при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. При цьому спостерігали і максимальні середньодобові лінійні прирости: у сорту Агат – 0,65 і у сорту Київська 27 – 0,70 см/добу.

3. Максимальні показники фотосинтетичного апарату (площа листової поверхні – 40,7-43,7 тис. м.²/га; показники ЧПФ у період повні сходи-початок цвітіння – 3,56-3,60 г на м² за добу та накопичення сухої речовини період наливання насіння – 4,90-4,98 т/га спостерігали при вирощуванні сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀ на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). На цих ділянках фотосинтетична продуктивність становила у сорту Агат – 1063 та у сорту Київська 27 – 1076 г насіння на 1 тис. одиниць ФП, що відповідно більше на 54 і 61 г, при порівнянні із ділянками контрольного варіанту.

4. Найбільша кількість активних бульбочок – 33 шт. та їх маса – 726 мг. на рослину (або 363 кг/га) формувалась у період наливання насіння при вирощуванні сої із застосуванням полицевого обробітку на 25-27 см, внесенні мінеральних добрив у дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀ на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). При цьому показники ЗСП і АСП відповідно складали – 42,5 та 19,3 тис. кгднів/га. Кількість симбіотично фіксованого азоту на цих ділянках у сорту Агат складала – 156 та у сорту Київська 27 – 118 кг/га, що відповідно, більше на 66 і 41 кг/га, при порівнянні з контролем.

5. Максимальну врожайність насіння сої Агат – 2,86 т/га та Київська 27 – 2,50 т/га отримали при вирощуванні її за моделлю, де створено сприятливі умови для росту, розвитку та формування урожаю. Ці показники урожайності насіння були більшими, відповідно – на 0,75 та 0,39 т/га, при порівнянні з ділянками контрольного варіанту. Залежність величини врожаю насіння сої (У) від суми ефективних температур (Х₁) та гідротермічного коефіцієнта (Х₂), описується рівняннями множинної регресії. Для умов вегетації сої із сприятливим вологозабезпеченням: У=15,9461+0,0034Х₁-4,6413Х₂; для посушливих умов вегетації сої: У=-4,5779+0,0091Х₁-1,2877Х₂; для умов вегетації з надмірним зволоженням: У=56,7528-0,0074Х₁-14,9805Х₂.

6. Найвищий вміст азоту в насінні сої спостерігали на ділянках, де застосовували полицевий обробіток на 25-27 см, внесення мінеральних добрив в дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀ на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.). Ці показники у фазі повного наливання насіння складали - 5,93% і у фазі повної зрілості – 6,20% що на 0,14 та 0,16% більше, при порівнянні з ділянками контрольного варіанту.

7. Максимальний вміст сирого протеїну в насінні сортів сої Київська 27 – 38,4% та сорту Агат – 38,9% отримано при вирощуванні її за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив у дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀ на фоні інокуляції насіння та вапнування грунту. При цьому його збір становив, відповідно – 0,96 та 1,11 т/га, що на 0,17 та 0,32 т/га більше, при порівнянні із ділянками контрольного варіанту.

8. Виявлено, що на цих же ділянках найбільшими були і показники вмісту жиру в насінні сої. У сортів Київська 27 та Агат вони складали, відповідно – 17,30 та 17,34%. При цьому спостерігався максимальний збір жиру, відповідно – 0,43 та 0,5 т/га, що на 0,07 та 0,14 т/га більше, при порівнянні із ділянками контрольного варіанту.

9. Економічна та біоенергетична оцінка показала, що вирощування сої за моделлю технології, яка передбачала застосування полицевого обробітку на 25-27 см, внесення мінеральних добрив у дозі N_30(ВАС)P₆₀K₆₀ на фоні інокуляції насіння ризоторфіном (штам 634 б) та вапнування грунту (0,5 норми за г.к.) забезпечує отримання максимального чистого прибутку – 740-1000 грн/га і найбільшого рівня рентабельності у сортів Київська 27 – 65% та Агат – 87%. Коефіцієнт окупності енерговитрат при цьому був максимальним і складав, відповідно – 4,01 і 3,59. Обгрунтовано переваги і доцільність впровадження запропонованої моделі технології вирощування сої.

Публікації автора:

1. Петриченко В.Ф., Джура Ю.М. Фактори підвищення продуктивності сої в умовах Лісостепу//Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. – К., 2002. – Вип. 3-4. – С. 78-83. (Участь автора 60%).

2. Джура Ю.М. Обгрунтування впливу факторів інтенсифікації технології вирощування сої на врожай насіння в Лісостепу України//Зб. наук. праць Вінницького ДАУ. – Вінниця, 2002. – Вип. 13. – С. 49-53.

3. Джура Ю.М. Урожайність і якість насіння сої залежно від умов вирощування в правобережному Лісостепу України//Корми і кормовиробництво. – Вінниця, “Тезис”, - 2003. – Вип. 50. – С. 69-75.

4. Джура Ю.М. Формування продуктивності сої залежно від агротехнічних прийомів в умовах правобережного Лісостепу України//Корми і кормовиробництво. – Вінниця, “Тезис”, - 2003. – Вип. 51. – С. 106-110.