Анотація до роботи:

Блащук М.І. Продуктивність сортів сої залежно від прийомів технології вирощування в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, - Вінниця, 2007 р.

У дисертаційній роботі представлені результати досліджень росту і розвитку рослин сої на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження в залежності від умов мінерального живлення, інокуляції насіння, строку сівби та норми висіву насіння. Обґрунтовано доцільність інокуляції насіння на фоні внесення повного мінерального добрива, сівби середньоранніх сортів в умовно ранній строк.

Досліджені особливості формування продуктивності сортів сої в залежності від прийомів технології вирощування. Проведена економічна та біоенергетична оцінка вдосконаленої технології.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей росту та розвитку рослин, формування продуктивності сортів сої під впливом агротехнічних прийомів (строк сівби, норма висіву насіння, інокуляція насіння, система мінерального живлення), гідротермічного режиму центральної провінції правобережного Лісостепу на чорноземах реградованих. Визначені адаптивні для провайденгу елементи технології вирощування.

2. Внесення мінеральних добрив на фоні інокуляції насіння штамом азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonikum 71 Т позитивно впливає на продуктивність посівів сортів середньоранньої та середньостиглої групи на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження правобережного Лісостепу України.

3. Виявлено, що внесення повного мінерального добрива (N₃₀Р₆₀К₆₀) на чорноземах реградованих в умовах нестійкого зволоження сприяє збільшенню висоти рослин - на 5 – 7 см, кількості бобів на рослині – з 55 до 69 , маси 1000 насінин – з 154 до 157 г, кількості насінин з рослини – з 124 до 183 .

4. Створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин сортів сої за рахунок інокуляції насіння та внесення перед посівом мінеральних добрив (N₃₀ Р₆₀ К₆₀) сприяло формуванню більшої площі листкової поверхні, яка у фазі (наливання насіння) становила 36,8 тис м²/га у сорту Агат та 53,4 тис м²/га у сорту Подільська 416, що на 8 – 9,8 тис. м²/га більше ніж на неудобреному фоні відповідно.

5. Встановлено, що досліджувані чинники позитивно впливали на формування симбіотичного апарату у рослин. Внесення N₃₀Р₆₀К₆₀ перед сівбою не пригнічує азотфіксуючої діяльності мікроорганізмів, навпаки, сприяє утворенню більшої кількості бульбочок на кореневій системі сорту Агат (142 бульбочки) і сорту Подільська 416 (124 бульбочки )в порівнянні з неудобреним фоном.

6. В середньому за роки досліджень найвищий вміст сирого протеїну (38,15 %), збір сирого протеїну з одиниці площі (0,8 т/га), вміст сирого жиру (22,84 %), збір жиру (0,42 ц/га) був при внесенні дози азотних добрив (N₃₀) на фоні фосфорних і калійних добрив (Р₆₀,К₆₀) у поєднанні з передпосівною інокуляцією насіння. Визначено причини, що призводять до зміни співвідношення між основними біохімічними показниками, величина яких знаходиться в прямій кореляційній залежності від продуктивності фітоценозу (r= 0,8), підтверджено обернену залежність вмісту жиру і протеїну в насінні сортів сої (r= - 0,96 – 0,97). Вплив досліджуваних чинників на продуктивність сортів варіювала в межах 25-78 %, в залежності від умов вологозабезпечення вегетаційного періоду.

7. Тривалість вегетаційного періоду залежить від строку сівби і норми висіву насіння. Так при сівбі в оптимально ранній строк (початок другої декади квітня, температура грунту на глибині 5 см знаходилась в межах 9-11⁰С) період вегетації становив 112 днів у сорту Агат, та 117 днів у сорту Подільська 416. Тоді як запізнення із сівбою (початок другої декади травня) призводило до скорочення періоду вегетації (на 9 днів у сорту Агат, 13 днів у сорту Подільська 416), зменшення індивідуальної продуктивності рослин сортів сої, зниження урожайності на 0,5-0,15 т/га.

8. Встановлено, що польова схожість насіння сортів сої залежить від термічного режиму посівного шару грунту. Так, при сівбі в умовно ранній строк, з нормою висіву 600 тис./га схожість сорту Агат становила 86,3 %, тоді як при сівбі на початку першої декади травня – 94,8 %, у сорту Подільська 416 – 84,3 % та 92,7 % відповідно. Отже збільшення норми висіву на 10 %, при сівбі в умовно ранній строк компенсує зниження польової схожості.

9. Залежно від довжини вегетаційного періоду сортів Агат і Подільська 416 при сівбі в умовно ранній строк (20 квітня) з нормою висіву 600 тис./га, змінювались показники індивідуальної продуктивності рослин, так висота рослин збільшилась до 97,3 – 103,1см відповідно, що на 2-3 см більше ніж при сівбі на початку першої декади травня, кількість бобів 59,0-58,4 шт відповідно, що на 2,1-3,2 шт більша ніж при сівбі 1 травня, відповідно збільшилась кількість насінин з однієї рослини до 142,7 шт. Підтверджена залежність величини урожаю сортів сої від висоти рослин (r = 0.67), кількості бобів на рослині (r = 0,65), маси 1000 насінин (при нормі висіву 600 тис./га – 162,2 г, 800 тис./га – 158,9г, r = 0,65— 0,81).

10. Формування оптимальної площі листкової поверхні залежить від ряду чинників зокрема строку сівби. Максимального значення площа листкової поверхні (41,9 тис.м²/га у сорту Агат та 47,3 тис.м²/га у сорту Подільська 416) досягає в фазу цвітіння— утворення бобів при сівбі на початку другої декади квітня з нормою висіву 800 тис./га.

11. Виявлено позитивний вплив досліджуваних прийомів технології вирощування на показники якості насіння сої, при сівбі 20 квітня вміст протеїну в середньому за роки досліджень становив 37,87 % у сорту Агат, 38,40 % у сорту Подільська 416. Скорочення вегетаційного періоду при запізненні з сівбою зменшує збір протеїну на 0,02 т/га, тоді як зменшення норми висіву насіння в межах одного строку сівби на 0,16-0,17 ц/га.

12. Високий рівень урожайності за роки досліджень формувався при сівбі на початку другої декади квітня з нормою висіву 600 тис./га – 1,79 т/га у сорту Агат та 1,9 т/га у сорту Подільська 416 порівняно з ділянками де сівбу проводили на початку першої та другої декади травня. Приріст урожайності становив 0,31 – 0,44 т/га відповідно.

13. Проведення біоенергетичного аналізу технології вирощування сої з вдосконаленими елементами – показало, що сівба сортів сої в умовно-ранні строки (початок другої декади квітня) з нормою висіву 600 тис/га, інокульованим насінням на фоні внесення мінеральних добрив (N₃₀Р₆₀К₆₀) сприяє збільшенню акумульованої в урожаї енергії до 59400 МДж/га, зменшенню енергоємності мінеральних добрив, за рахунок зменшення норми внесення мінеральних добрив та підвищенню біоенергетичного коефіцієнта до 2,9. Проведення економічного аналізу підтвердило доцільність застосування вдосконалених елементів технології вирощування, так як собівартість продукції знизилась на 23 грн, а рентабельність підвищилася до 65 %.

14. Вдосконалена модель технології вирощування виявилась найбільш конкурентноспроможною (коефіцієнт конкурентоспроможності вирощування сорту Агат становив 1,068, а сорту Подільська 416 – 1,066. Тоді, як при вирощуванні за зональною 1,001 та 1,010 відповідно.

Публікації автора:

1. Блащук М.І. Вплив прийомів технології вирощування на продуктивність сої в умовах Центрального Лісостепу України // Матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 82.

2. Блащук М.І. Бабич А.О. Вплив строків посіву і густоти рослин на продуктивність сої // Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур: Сборник тезисов международной конференции (23-24 октября 2002 г.).– Запорожье : Институт масличных культур, 2002.- С. 9.

3. Блащук М.І. Вплив основних елементів технології вирощування на продуктивність сортів сої // Міжвід. темат. зб. наук. праць “Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва”. ^__ Випуск №3. – Черкаси , 2002. – С 61-65.

4. Блащук М.І. Особливості формування урожаю сої на чорноземах реградованих Центрального Лісостепу України // Міжвідомчий тематичний науковий збірник “Корми і кормовиробництво”. ^__ № 48. Вінниця, 2002. – С 122 ^__ 124.

5. Блащук М.І., Бабич А. О. Соя – резерви збільшення виробництва висобілкового зерна // Актуальні проблеми сучасного землеробства: Доповіді і виступи на міжнародній науково – практичній конференції (14-16 травня) До 100 – річчя з дня народження доктора с-г. наук, професора Лубовського М.П.). – Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 2003. – С 57 ^__ 62.

6. Буджерак А.І., Блащук М.І. Агроекологічні та біоенергетичні засади вирощування сої // Збірник наукових праць УДАУ “Біологічні науки і проблеми рослинництва”. – Умань, 2003. – С. 687-690.

7. Блащук М.І., Бабич А.О. Продуктивність кукурудзи, сої і пшениці в короткоротаційних сівозмінах // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2003. - № 50. – С.83-85.

8. Блащук М.І., Бабич А.О. Технологічні аспекти підвищення продуктивності соєвого поля // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2003. - № 51. – С. 100-102.