Анотація до роботи:

Шевчук Р.В. Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення та режимів скошування на низинних луках західного Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – ННЦ ”Інститут землеробства УААН”. Київ, 2008 р.

У дисертації викладено результати трирічних досліджень, проведених у західному Лісостепу, з вивчення закономірностей формування високопродуктивних бобово-злакових травостоїв залежно від рівня інтенсифікації технологічних заходів для подовження довголіття бобових компонентів як фактора підвищення продуктивності лучних угідь та поліпшення якості трав'яних кормів.

На темно-сірих опідзолених ґрунтах бобово-злаковий травостій літнього строку сівби за внесення одного глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечив одержання 7,03 – 9,80 т/га сухої маси, при застосуванні еквівалентної кількості фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку досягнуто вищої продуктивності (від 7,40 до 10,66 т/га сухого корму). На бобово-злаковому травостої весняного строку сівби найвищий приріст сухого корму (51,6%) одержано від внесення фосфорно-калійних добрив. Інокуляція азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями насіння бобових трав дозволила збільшити приріст сухої маси на 8,8% проти фосфорних і калійних добрив. Додаткове внесення суміші мікроелементів та вапняку зумовило зростання урожаю сухої маси на 5,4%. Застосування кальцієвмісних матеріалів сприяло збереженню високої частки бобових компонентів у травостої і дало можливість в середньому за три роки досліджень замінити від 40,0 до 108,5 кг/га азоту мінеральних добрив за двократного використання і від 32,9 до 139,6 кг/га за трикратного. При інокуляції насіннєвого матеріалу КБД, вапнування ґрунту і внесення стартового азоту, мікроелементів на фоні фосфорно-калійних добрив цей показник рівний 96,1 кг/га.

Хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду відповідали зоотехнічним нормам годівлі сільськогосподарських тварин.

Доцільність розроблених заходів створення і використання бобово-злакових сінокісних травостоїв підтверджується високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

У дисертаційній роботі узагальнено експериментальні дані і наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування бобово-злакових травостоїв, їх продуктивності залежно від внесення як природних кальцієвмісних матеріалів, так і традиційних мінеральних добрив, мікроелементів, нових біопрепаратів, частоти скошування та розробці рекомендацій щодо підвищення їх продуктивного довголіття і рівномірного надходження за вегетаційний період високоякісних трав'яних кормів при економії енергозатрат.

1. На темно-сірих опідзолених середньосуглинкових ґрунтах бобово-злаковий травостій літньої сівби за внесення глауконіту, як джерела макро- і мікроелементів, у дозі 5 т/га забезпечує одержання 7,03 – 9,80 т/га сухої маси, а застосування еквівалентної кількості мінеральних фосфорних і калійних добрив (Р₁₂₀К₂₄₀), мікроелементів та вапняку підвищує урожайність до 7,40 – 10,66 т/га.

2. При збільшенні кількості скошувань з двох до трьох разів за сезон продуктивність бобово-злакового травостою зростає з 4,69 – 6,64 до 5,50 – 8,20 т/га к. од., при цьому збір перетравного протеїну підвищується на 0,13 – 0,26 т/га.

3. Комплексне застосування мінеральних добрив, вапнякового борошна, мікроелементів та біологічних препаратів дозволяє отримати урожайність на рівні 4,41 – 5,25 т/га сухого корму.

4. Використання фосфорних і калійних добрив на бобово-злаковому травостої забезпечує приріст сухого корму на 51,6%. Проведення інокуляції насіння бобових трав азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями на фоні цих же добрив підвищує його на 94,5% порівняно з варіантом без добрив. Найвищий приріст сухої речовини (108,3% або 2,73 т/га) дає додаткове застосування стартового азоту, вапна, мікроелементів та КБД.

5. За трикратного використання травостою у шарі 0 – 20 см нагромаджується від 5,55 до 7,36 т/га кореневих залишків, за двократного дещо менше – 5,25 – 7,09 т/га.

6. Внесення фосфорних і калійних добрив та стартового азоту у поєднанні з біопрепаратами при створенні та використанні бобово-злакових травостоїв сприяє збереженню в них цінних видів бобових (57 – 39% конюшини лучної, 10 – 13% конюшини повзучої) та злакових (8 – 12% костриці лучної, 16% пажитниці багаторічної, 3 – 11% тимофіївки лучної) із низьким вмістом самосійних (1 – 4%) трав.

7. Триразове скошування бобово-злакового травостою підвищує щільність бобових компонентів з 351 до 684 пагонів на 1 м² і одночасно зменшує кількість злакових трав (з 2639 до 914 пагонів на 1 м²). При цьому спостерігається незначна кількість різнотрав'я.

8. Застосування кальцієвмісних матеріалів сприяє збереженню високої частки бобових компонентів у травостої і дає можливість засвоїти бобово-злаковою травосумішкою в середньому за три роки досліджень від 38,5 до 130,8 кг/га симбіотичного азоту за двократного та від 35,3 до 157,6 кг/га за трикратного використання. Інокуляція насіння конюшини культурними штамами азотфіксуючих та фосформобілізуючих бактерій дозволяє істотно підвищити нагромадження бобовими травами азоту біологічної фіксації і замінити ним 84,5 кг азоту мінеральних добрив. Додаткове вапнування ґрунту, внесення мікроелементів (мікросолу) і біологічних препаратів (КБД) забезпечує зростання цього показника до 98,9 кг/га.

9. Застосування фосфорних і калійних добрив разом з препаратами мінерального і біологічного складу дає можливість отримати якісний корм, що містить: 10,7 – 15,2% сирого протеїну, 9,5 – 11,5% білка, 2,7 – 3,4% жиру та 28,7 – 31,4% клітковини. Внесення глауконіту (поверхнево) забезпечує найвищі показники якості корму за трикратного скошування: протеїну 14,0 – 17,6%, білка 10,7 – 13,3%, жиру 3,3 – 3,4% та клітковини 27,6 – 29,1%.

10. Участь бобових компонентів у бобово-злакових травостоях сприяє покращанню мінерального складу корму і забезпечує вміст фосфору в межах 0,23 – 0,36% за трикратного та 0,18 – 0,37% за двократного використання, калію – 0,99 – 2,04% та 0,87 – 1,57% відповідно. Відсоток кальцію зростає із внесенням кальцієвмісних матеріалів з 0,34 до 0,72% за трикратного та з 0,37 до 0,66% за двократного відчуження.

11. За двократного скошування 1 кг сухого корму містить 0,74 – 0,78 кормових одиниць з насиченням їх перетравним протеїном на рівні 93 – 115 г, за трикратного – 0,76 – 0,80 кормових одиниць, забезпечення кормової одиниці перетравним протеїном зростає до 102 – 128 г.

12. Бобово-злаковий травостій при застосуванні макро-, мікродобрив та вапняку за трикратного використання дає найвищий умовно чистий дохід (3837 грн) з рентабельністю 205%. Поверхневе внесення глауконіту забезпечує рентабельність 200 та 172% за собівартості 1 т кормових одиниць 232 та 257 грн за трикратного і двократного використання відповідно.

13. Найвищий вихід валової енергії (99,2 ГДж) при Кее 1,5 відзначено при застосуванні фосфорних і калійних добрив, мікроелементів та вапняку. Проведення інокуляції азотфіксуючими та фосформобілізуючими бактеріями сприяє зростанню коефіцієнта енергетичної ефективності до 2,3. Вихід валової енергії при цьому становить 90,7 ГДж.

Публікації автора:

1. Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакових лучних травостоїв залежно від застосування окремих агротехнічних заходів в умовах західного Лісостепу / Р. В. Шевчук // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С. 143 – 148.

2. Шевчук Р. В. Продуктивність бобово-злакового травостою низинної луки залежно від удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2006. – Вип. 48, Ч. 1. – С. 144 – 148.

3. Ярмолюк М. Т. Продуктивність бобово-злакового травостою залежно від застосування кальцієвмісних матеріалів і частоти використання / М. Ярмолюк, Р. Шевчук // Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. – 2006. – № 10. – С. 176 – 179.

4. Шевчук Р. В. Вплив окремих агротехнічних і біологічних факторів на кормову продуктивність та якість бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук // Збірник наукових праць ННЦ „Інституту землеробства УААН.” – 2007. – Вип. 3/4. – С. 116 – 120.

5. Шевчук Р. В. Вплив удобрення і частоти використання на якість корму бобово-злакового травостою / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2007. – Вип. 49, Ч. 1. – С. 180 – 185.

6. Шевчук Р. В. Формування бобово-злакового травостою за різних режимів використання і удобрення / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Наук. вісн. Львів. нац. акад. вет. медицини імені С. З. Ґжицького. – 2006. – Т. 8, № 2 (29), Ч. 3. – С. 222 – 225.

7. Шевчук Р. В. Ефективність використання бобово-злаковим травостоєм біологічного азоту залежно від внесення різних видів добрив / Р. В. Шевчук, М. Т. Ярмолюк // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. ”Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (м. Чернівці, 7 – 9 черв. 2007 р.) / УААН, Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону, Буковинський ін-т АПВ, Ін-т біології тварин. – Оброшино, 2007. – С. 172 – 177.