У дисертації узагальнено експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей формування різновікових лучних травостоїв та їх продуктивності залежно від систематичного удобрення та біологічно обумовлених режимів використання, яке вирішено шляхом порівняння продуктивності старосіяного (25-30 років) та новоствореного лучних агрофітоценозів за різних способів розподілу азотних добрив та тривалості відпочинку травостоїв між укосами для збільшення виробництва високоякісних трав’яних кормів і їх рівномірного надходження за вегетаційний період при економії витрат енергоресурсів. 1. На низинних луках з темно-сірими опідзоленими ґрунтами старосіяний різнотравно-злаковий травостій з рівномірним розподілом 140 кг/га д. р. (35+35+35+35) азоту і наростаючим з весни до осені (0+30+40+70) на фоні Р60К90 та оптимальними режимами відростання забезпечує високу продуктивність - 6,63- 6,81 т/га сухої маси. 2. Новостворений травостій з рівномірним і наростаючим розподілом азотних добрив та періодами відростання 24, 30, 36 днів між укосами підвищив збір сухого корму до 7,46 і 7,48 т/га, що відповідно на 9 і 11% більше (0,83 і 0,67 т/га), ніж на старосіяному травостої. 3. Рівномірний розподіл 140 кг/га д. р. азоту (35 кг/га під перші чотири укоси) на старосіяному і новоствореному травостоях забезпечує вищу врожайність в першому укосі на 1,72-2,78 т/га сухої маси і прискорює на 8-10 днів її надходження. 4. Виключення ранньовесняного підживлення з застосуванням наростаючих доз азоту до осені (0+30+40+70) забезпечує конвеєрне досягнення господарської стиглості різновікових травостоїв та вирівнює надходження сухої маси в 3 і 4 укосах, збільшуючи в них на 0,30-0,44 т/га сухої маси проти рівномірного розподілу азотних добрив. 5. Застосування на старосіяному травостої повного мінерального добрива сприяє формуванню різнотравно-злакових рослинних угруповань, а фосфорно-калійних - різнотравно-бобово-злакових. За тривалого внесення N140Р60К90 формуються стійкі фітоценози з високою часткою в них цінних дикорослих низових злакових видів багаторічних трав (мітлиці велетенської, тонконогу лучного й костриці червоної) та кращим збереженням сіяних видів (17-29%) трав проти неудобрених лук. 6. На всіх варіантах новоствореного травостою основну частку урожаю займають злаки - 59-85%, зокрема сіяні 27-31% на неудобреному і 38-62% від загальної маси врожаю за повного мінерального удобрення. 7. Старосіяний травостій має явну перевагу над новоствореним на фоні повного мінерального удобрення за щільністю травостою. У першому укосі старосіяного травостою на 1 м2 припадає 3299-4105, у третьому – 4811-4749 шт. пагонів, на новоствореному - відповідно 2739-3034 і 4224-4068 шт. пагонів. На неудобреному варіанті травостій за щільністю пагонів поступається в 2-3 рази попереднім варіантам. 8. Найбільша маса коріння у шарі ґрунту 0-20 см на старосіяному травостої (15,34 т/га сухої маси) нагромаджується за рівномірного розподілу азотного добрива. На новоствореному травостої за такого ж розподілу добрив багаторічні трави нагромаджують майже вдвічі менше кореневої маси (на 8,27 т/га). На варіантах без удобрення коренева маса перевищує надземну у 4-8 разів. 9. На старосіяних і новостворених травостоях відзначається висока ефективність внесених мінеральних добрив. Кожний кілограм діючої речовини NРК на старосіяному травостої забезпечує одержання 12-17 кг, на новоствореному – 17-19 кг сухої маси. 10. Вміст органічних речовин і зольних елементів у лучному кормі суттєво не залежить від віку травостоїв, а більше від доз мінеральних добрив і режимів використання. На удобрених азотом варіантах старосіяного травостою вміст протеїну змінюється від 15,0 до 16,2%, а на новоствореному – від 14,0 до 17,1% сухої маси. Білкові сполуки в сирому протеїні займають 76-77%. Вміст клітковини знаходиться в оберненій залежності від концентрації в рослинній масі протеїну (відповідно 23,8-27,9% на новоствореному і 25,0-28,7% на старосіяному травостоях). Нагромадження жиру у кормі підвищується залежно від фаз розвитку трав та зростання доз азотних добрив при вищих показниках на старосіяному травостої. 11. Вміст фосфору в кормі старосіяного і новоствореного травостоїв відповідав зоотехнічній нормі (відповідно 0,38-0,43% і 0,29-0,43% до сухої маси), за винятком варіанта без добрив (0,19-0,27%). Суттєво зростає його кількість із внесенням Р60К90 і N140Р60К90 (відповідно на 0,10-0,11% і 0,16-0,24% до сухої маси) порівняно з варіантом без добрив. В кормі старосіяного травостою вміст калію на всіх варіантах удобрення та використання становить 1,7-2,1% і на новоствореному – 1,3-2,2% до сухої маси. 12. Кормова маса різновікових травостоїв характеризується високою якістю. За вмістом кормових одиниць перевагу має новостворений травостій - 0,75-0,97 проти 0,74-0,92 на старосіяному, хоча за забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном старосіяний травостій не поступається новоствореному (139-147 і 128- 136 г на 1 кормову одиницю), за винятком варіанта без добрив (80-123 г). 13. Трав’яний корм на варіанті без добрив характеризується найнижчою собівартістю 1 т кормових одиниць (66,2 грн на старосіяному і 144,6 грн на новоствореному травостоях). Застосування фосфорних і калійних добрив підвищує собівартість відповідно до 268,0 і 311,4 грн, а додаткове внесення азотних за різних способів їх розподілу знижує собівартість корму до 203,2 і 206,5 грн на старосіяному травостої і до 232,2 і 236,1 грн - на новоствореному. За рівнем умовно чистого доходу обидва травостої з різними розподілами доз азоту є рівноцінні (1545 за рівномірного і 1482 за наростаючого розподілу на старосіяному травостої і відповідно 1549 і 1467 грн/га на новоствореному при рівнях рентабельності 121 і 118% та 94 і 90%). Рівномірний та наростаючий (з весни до осені) розподіли азоту забезпечують перевагу новоствореного травостою перед старосіяним за енергетичним коефіцієнтом (відповідно 4,5 і 4,6 проти 4,1 і 3,3 при коефіцієнті енергетичної ефективності 2,6 і 2,6 проти 2,4 і 1,9). |