Анотація до роботи:

Котяш У.О. Продуктивність різновікових лучних травостоїв залежно від удобрення та режимів використання в західному Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю: 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – ННЦ “Інститут землеробства УААН”. Київ, 2007 р.

У дисертації викладено результати досліджень впливу удобрення та різних режимів використання на продуктивність різновікових травостоїв за різних способів розподілу азоту N₁₄₀ на фоні Р₆₀К_90.

Використання травостоїв у фазі початку трубкування злаків за перший укіс з тривалістю відростання їх між укосами через 24 дні забезпечило високу їх продуктивність, дозволило підвищити рівномірність надходження трав’яного корму при певній економії коштів та енергії та запобігало швидкому переростанню травостоїв весною. В середньому за роки досліджень на старосіяному травостої за рівномірного розподілу азоту добрив одержано 6,81 т/га сухої маси, що на 0,18 т/га більше, ніж при альтернативному. Новостворений травостій виявився рівноцінним за обох способів розподілу (7,48 і 7,46 т/га сухої маси). На цьому травостої при різних розподілах азоту добрив одержано найвищий вихід кормових одиниць (7,10 і 6,86 т/га) і перетравного протеїну (0,91 і 0,92 т/га). Із подовженням тривалості відростання в укосах різновікових травостоїв продуктивність зменшувалася.

Хімічний склад і поживність корму лучних травостоїв впродовж вегетаційного періоду змінювалися незначно і залежали від способів розподілу азотного добрива, фаз розвитку трав та тривалості режимів відростання. Якісні показники корму відповідали зоотехнічним нормам.

Рівномірна і наростаюча система розподілу доз азоту доповнюють одна одну, сприяють вирівняності надходження корму, конвеєрності досягнення господарської стиглості, підвищують його якість.

У дисертації узагальнено експериментальні дані та наведено нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні особливостей формування різновікових лучних травостоїв та їх продуктивності залежно від систематичного удобрення та біологічно обумовлених режимів використання, яке вирішено шляхом порівняння продуктивності старосіяного (25-30 років) та новоствореного лучних агрофітоценозів за різних способів розподілу азотних добрив та тривалості відпочинку травостоїв між укосами для збільшення виробництва високоякісних трав’яних кормів і їх рівномірного надходження за вегетаційний період при економії витрат енергоресурсів.

1. На низинних луках з темно-сірими опідзоленими ґрунтами старосіяний різнотравно-злаковий травостій з рівномірним розподілом 140 кг/га д. р. (35+35+35+35) азоту і наростаючим з весни до осені (0+30+40+70) на фоні Р₆₀К₉₀ та оптимальними режимами відростання забезпечує високу продуктивність - 6,63- 6,81 т/га сухої маси.

2. Новостворений травостій з рівномірним і наростаючим розподілом азотних добрив та періодами відростання 24, 30, 36 днів між укосами підвищив збір сухого корму до 7,46 і 7,48 т/га, що відповідно на 9 і 11% більше (0,83 і 0,67 т/га), ніж на старосіяному травостої.

3. Рівномірний розподіл 140 кг/га д. р. азоту (35 кг/га під перші чотири укоси) на старосіяному і новоствореному травостоях забезпечує вищу врожайність в першому укосі на 1,72-2,78 т/га сухої маси і прискорює на 8-10 днів її надходження.

4. Виключення ранньовесняного підживлення з застосуванням наростаючих доз азоту до осені (0+30+40+70) забезпечує конвеєрне досягнення господарської стиглості різновікових травостоїв та вирівнює надходження сухої маси в 3 і 4 укосах, збільшуючи в них на 0,30-0,44 т/га сухої маси проти рівномірного розподілу азотних добрив.

5. Застосування на старосіяному травостої повного мінерального добрива сприяє формуванню різнотравно-злакових рослинних угруповань, а фосфорно-калійних - різнотравно-бобово-злакових. За тривалого внесення N₁₄₀Р₆₀К₉₀ формуються стійкі фітоценози з високою часткою в них цінних дикорослих низових злакових видів багаторічних трав (мітлиці велетенської, тонконогу лучного й костриці червоної) та кращим збереженням сіяних видів (17-29%) трав проти неудобрених лук.

6. На всіх варіантах новоствореного травостою основну частку урожаю займають злаки - 59-85%, зокрема сіяні 27-31% на неудобреному і 38-62% від загальної маси врожаю за повного мінерального удобрення.

7. Старосіяний травостій має явну перевагу над новоствореним на фоні повного мінерального удобрення за щільністю травостою. У першому укосі старосіяного травостою на 1 м² припадає 3299-4105, у третьому – 4811-4749 шт. пагонів, на новоствореному - відповідно 2739-3034 і 4224-4068 шт. пагонів. На неудобреному варіанті травостій за щільністю пагонів поступається в 2-3 рази попереднім варіантам.

8. Найбільша маса коріння у шарі ґрунту 0-20 см на старосіяному травостої (15,34 т/га сухої маси) нагромаджується за рівномірного розподілу азотного добрива. На новоствореному травостої за такого ж розподілу добрив багаторічні трави нагромаджують майже вдвічі менше кореневої маси (на 8,27 т/га). На варіантах без удобрення коренева маса перевищує надземну у 4-8 разів.

9. На старосіяних і новостворених травостоях відзначається висока ефективність внесених мінеральних добрив. Кожний кілограм діючої речовини NРК на старосіяному травостої забезпечує одержання 12-17 кг, на новоствореному – 17-19 кг сухої маси.

10. Вміст органічних речовин і зольних елементів у лучному кормі суттєво не залежить від віку травостоїв, а більше від доз мінеральних добрив і режимів використання. На удобрених азотом варіантах старосіяного травостою вміст протеїну змінюється від 15,0 до 16,2%, а на новоствореному – від 14,0 до 17,1% сухої маси. Білкові сполуки в сирому протеїні займають 76-77%. Вміст клітковини знаходиться в оберненій залежності від концентрації в рослинній масі протеїну (відповідно 23,8-27,9% на новоствореному і 25,0-28,7% на старосіяному травостоях). Нагромадження жиру у кормі підвищується залежно від фаз розвитку трав та зростання доз азотних добрив при вищих показниках на старосіяному травостої.

11. Вміст фосфору в кормі старосіяного і новоствореного травостоїв відповідав зоотехнічній нормі (відповідно 0,38-0,43% і 0,29-0,43% до сухої маси), за винятком варіанта без добрив (0,19-0,27%). Суттєво зростає його кількість із внесенням Р₆₀К₉₀ і N₁₄₀Р₆₀К₉₀ (відповідно на 0,10-0,11% і 0,16-0,24% до сухої маси) порівняно з варіантом без добрив. В кормі старосіяного травостою вміст калію на всіх варіантах удобрення та використання становить 1,7-2,1% і на новоствореному – 1,3-2,2% до сухої маси.

12. Кормова маса різновікових травостоїв характеризується високою якістю. За вмістом кормових одиниць перевагу має новостворений травостій - 0,75-0,97 проти 0,74-0,92 на старосіяному, хоча за забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном старосіяний травостій не поступається новоствореному (139-147 і 128- 136 г на 1 кормову одиницю), за винятком варіанта без добрив (80-123 г).

13. Трав’яний корм на варіанті без добрив характеризується найнижчою собівартістю 1 т кормових одиниць (66,2 грн на старосіяному і 144,6 грн на новоствореному травостоях). Застосування фосфорних і калійних добрив підвищує собівартість відповідно до 268,0 і 311,4 грн, а додаткове внесення азотних за різних способів їх розподілу знижує собівартість корму до 203,2 і 206,5 грн на старосіяному травостої і до 232,2 і 236,1 грн - на новоствореному. За рівнем умовно чистого доходу обидва травостої з різними розподілами доз азоту є рівноцінні (1545 за рівномірного і 1482 за наростаючого розподілу на старосіяному травостої і відповідно 1549 і 1467 грн/га на новоствореному при рівнях рентабельності 121 і 118% та 94 і 90%).

Рівномірний та наростаючий (з весни до осені) розподіли азоту забезпечують перевагу новоствореного травостою перед старосіяним за енергетичним коефіцієнтом (відповідно 4,5 і 4,6 проти 4,1 і 3,3 при коефіцієнті енергетичної ефективності 2,6 і 2,6 проти 2,4 і 1,9).

Публікації автора:

1. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О. Урожайність старосіяного і новоствореного лучних травостоїв в умовах західного Лісостепу України залежно від частоти використання та інтенсивності удобрення // Вісник Львівського державного аграрного університету. Сер. Агрономія. – 2003. – № 7. - С. 133-138.

2. Ярмолюк М.Т., Любченко Л.М., Бульо В.С., Котяш У.О., Демчишин Н.Б. Збір корму залежно від інтенсивності удобрення і використання лучних різновікових травостоїв // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2003. – Вип. 45. – С. 98-105.

3. Котяш У.О. Вплив ботанічного складу травостою на продуктивність старосіяного і новоствореного пасовищ в умовах західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету. Сер. Агрономія. – 2004. – № 8. - С. 478-482.

4. Котяш У.О. Продуктивність багаторічних травостоїв низинних луків залежно від інтенсивності удобрення та використання // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С. 72-78.

5. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Шевчук Р.В., Марцінко Т.І., Демчишин Н.Б., Панахид Г.Я. Особливості формування лучних бобово-злакових травостоїв в умовах західного Лісостепу // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – 2005. – Т. 7 (№ 2). – Ч. 6. – С. 194-197.

6. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Шевчук Р.В., Панахид Г.Я. Зміни агрофізичних і агрохімічних властивостей різновікових лучних травостоїв за довготривалого застосування добрив // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2006. – Вип. 48. - Ч. 1. – С. 168-172.

7. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О. Економічна ефективність створення і використання різновікових лучних травостоїв на низинних луках в умовах західного Лісостепу України // Вісник Львівського державного аграрного університету. Сер. Агрономія. - 2006. – № 10. - С. 173-176.

8. Ярмолюк М.Т., Котяш У.О., Шевчук Р.В., Демчишин Н.Б. Продуктивність різновікових травостоїв низинних луків залежно від системи удобрення і режимів використання // Зб. наук. праць Ін-ту землеробства УААН. – 2005. – Спецвипуск, присвяч. Всеукр. наук.-практ. конф. «Стан земельних угідь та поліпшення їх використання» (Чабани, 2-3 черв. 2005 р.). – К., 2005. – С. 206-211.

9. Ярмолюк М., Котяш У., Демчишин Н., Демчишин А. Оптимізація використання лучних довготривалих травостоїв з врахуванням еколого-економічної стратегії // “Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства”: Доповіді учасників ІІ міжнародної конференції 20-22 червня 2006 року (Коломия, 20-22 черв. 2006 р.). – Івано-Франківськ, 2006. – С. 129-132.

10. Котяш У.О. Поживність пасовищного корму за різних систем удобрення та використання новоствореного травостою // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасне і майбутнє аграрної науки та виробництва”, Львів, 19-20 жовт. 2006 р. – Львів, 2006. – С. 68-71.

11. Котяш У.О. Продуктивність старосіяного і новоствореного лучних травостоїв залежно від режимів використання та удобрення // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво”, Чабани, 23-25 листоп. 2004 р. – Чабани, 2004. – С. 75-76.