Анотація до роботи:

Молдован Ж.А. Продуктивність різночасно дозріваючих травостоїв залежно від видового складу компонентів в умовах Лісостепу західного. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця, 2007 р.

Дисертаційна робота присвячена питанням добору найбільш перспективних багаторічних травосумішок різних строків дозрівання для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного обробітку землеробства в зоні достатнього зволоження західного Лісостепу України.

Досліджено вплив складу компонентів злакових і бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів на ботанічний склад, густоту та продуктивність, хімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин та поживних елементів, нагромадження рослинної маси протягом вегетаційного періоду та економічні і енергетичні показники їх вирощування.

Встановлено, що найвищі показники продуктивності, найкращі показники якості корму, а також економічної і енергетичної ефективності забезпечують бобово-злакові травосумішки.

Встановлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з’ясуванні особливостей формування видової структури різних типів сіяних травостоїв та розробці рекомендацій по створенню високопродуктивних угідь з мінімальними витратами, яка вирішена шляхом добору травосумішок різних строків дозрівання з різним співвідношенням верхових і низових злакових трав з метою збільшення виробництва високоякісних пасовищних кормів та покращення використання земельних ресурсів.

1. При створенні пасовищних травостоїв основна роль у формуванні злакових травостоїв належить початковому складу травосумішки, азотним добривам та гідротермічним умовам вегетаційного періоду. В формуванні бобово-злакових травостоїв, без застосування азотних добрив, основна роль належить початковому видовому складу травостою, а також гідротермічним умовам вегетаційного періоду.

У ранньостиглих злакових і бобово-злакових травосумішках, які формувалися на основі верхових злакових трав, основу травостою складала грястиця збірна, середньостиглих – стоколос безостий, пізньостиглих – тимофіївка лучна; в різночасно дозріваючих злакових і бобово-злакових травостоях, де домінували низові злакові трави, основу травостою становила пажитниця багаторічна. Густота травостоїв, які формувалися на основі низових злакових трав, була на 184 - 276 пагонів/м² вищою за густоту травостоїв, які формувалися на основі верхових злакових трав і становила: для ранньостиглих травостоїв – 2202 - 2528 пагонів/м², середньостиглих – 1920 - 2405, пізньостиглих – 2096 - 2404.

2. В усіх типах травосумішок за трирічного їх використання основна роль (на 88 - 97%) у формуванні урожаю належить сіяним травам. У ранньостиглих бобово-злакових травосумішках частка злакових трав складала 48,7 - 65,7%, бобових – 29,8 - 47,3, різнотрав’я - 3,2 - 4,8%; у середньостиглих бобово-злакових травосумішках на злакові трави припадало 43,5 - 72,9%, бобові – 23,1 - 51,7%, різнотрав’я – 3,0 - 5,5%; у пізньостиглих ці показники становили відповідно - 46,8 - 68,4%, 25,6 - 50,6% і 2,6 - 6,8%.

Частка бобового компонента збільшилася у 1,6 - 2,2 раза в травосумішках з домінуванням низових злакових трав в порівнянні із травосумішками на основі верхових злакових трав і становила 33,0 - 51,7% в залежності від виду бобового компонента.

3. В умовах природного вологозабезпечення Лісостепу західного багаторічні бобово-злакові травосумішки при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₆₀) забезпечили сукупний вихід сухої речовини 5,50 – 8,49 т/га або в 1,2 раза вищий в порівнянні із злаковими травостоями.

4. Найвищий вихід сухої речовини серед досліджуваних травостоїв в умовах Лісостепу західного забезпечили ранньостиглі травостої – 7,06 – 8,49 т/га сухої маси. Серед ранньостиглих травостоїв продуктивнішою була травосумішка грястиці збірної, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною – 8,49 т/га абсолютно сухої маси, середньостиглих – травосумішка стоколосу безостого, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною – 8,08 т/га, пізньостиглих – травосумішка тимофіївки лучної, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною – 7,53 т/га.

Стабільну продуктивність бобово-злакові травосумішки забезпечували за рахунок люцерни посівної сорту Регіна, яка відноситься до сінокісно пасовищного типу і виявилась довговічною, відзначалась високою посухо- та морозостійкістю, раннім відростанням, швидким нагромадженням маси, досить добре відновлювалась в отавах.

5. Найкращим розподілом урожаю багаторічних травосумішок за циклами використання та середньодобового приросту сухої речовини характеризувалися ранньостиглі травостої, у яких на перший цикл припадало 33 - 48%, другий і третій – 18 - 28% і четвертий – 12 - 20%. Середньодобовий приріст абсолютно сухої маси становив 0,03 - 0,07 т/га. Розподіл врожаю середньостиглих травостоїв був схожим до ранньостиглих: перший цикл – 36 - 43%, другий – 18 - 27%, третій – 20 - 25%, четвертий – 11 - 18%, а середньодобовий приріст сухої маси зменшився до 0,03 - 0,05 т/га. Розподіл врожаю пізньостиглих травостоїв дещо відрізнявся від ранньо- і середньостиглих: перший цикл – 30 - 49% річного врожаю, другий і третій – 17 - 28%, четвертий – 13 - 17%, а середньодобовий приріст сухої маси був найменшим і становив 0,03 - 0,04 т/га.

В усіх типах травостоїв найвищий середньодобовий приріст 0,04 - 0,07 т/га абсолютно сухої маси забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної, найменший – 0,03 - 0,031 т/га злакові травостої.

6. Вміст сирого протеїну в сухій масі пасовищних травосумішок коливався від 11,9 до 18,3%, в тому числі у бобово-злакових травостоях - 12,46 - 18,30%. Вміст сирого протеїну в сухій речовині середньостиглих травостоїв становив 12,04 - 18,27%, ранньостиглих - 12,00 - 16,35%, пізньостиглих - 11,94 - 17,69%. Коливання вмісту в сухій речовині сухої клітковини, сиро золи, БЕР за типами травосумішок було неістотним.

7. Бобово-злакові і злакові травостої різних строків дозрівання мають високу енергетичну і протеїнову поживність. Вміст в 1 кг сухого корму ранньостиглих травостоїв перетравного протеїну становив 7,2 - 12,4%, обмінної енергії - 7,85 - 9,92 МДж, кормових одиниць - 0,62 - 0,83. Забезпеченість 1 кормової одиниці перетравним протеїном була досить високою 117 - 153 г. В середньо- і пізньостиглих травостоях ці показники відповідно становили 7,22 - 13,89%, 7,94 - 10,11 МДж, 0,62 - 0,14 корм. од., 117 - 165 г та 7,98 - 13,44%, 8,01 - 10,08 МДж, 0,63 - 0,85 корм.. од., 117 - 165 г.

8. Багаторічні бобово-злакові травосумішки на фоні застосування фосфорно-калійних добрив і злакові на фоні повного мінерального добрива в умовах природного вологозабезпечення щорічно забезпечували досить високий вихід поживних речовин. В середньому за три роки використання ранньостиглі травостої забезпечили 7,06 – 8,49 т/га сухої речовини, 4,53 – 6,94 т/га кормових одиниць, 0,52 – 1,04 т/га перетравного протеїну. Менш продуктивними були пізньостиглі травостої: 4,63 – 7,53 т/га сухої речовини, 2,86 – 6,16 т/га кормових одиниць, 0,36 – 1,00 т/га перетравного протеїну. Серед вивчаємих типів травостоїв бобово-злакові за продуктивністю істотно переважали злакові.

9. Найвищу продуктивність із досліджуваних бобово-злакових травостоїв забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної – 7,18 – 8,49 т/га сухої речовини, 5,74 – 6,94 т/га кормових одиниць, 0,94 – 1,06 т/га перетравного протеїну. Травосумішки з включенням конюшини повзучої або лядвенцю рогатого забезпечили менший вихід поживних речовин з 1 га, однак мали істотний приріст в порівнянні із злаковими травостоями.

10. Найвищі показники валової енергії на рівні 361,5 - 451,3 ГДж/га та обмінної – 196,2 - 249,3 ГДж/га забезпечили ранньостиглі багаторічні бобово-злакові травосумішки, що більше порівняно із середньостиглими бобово-злаковими травосумішками відповідно на 28,3 - 70,6 ГДж та 9,6 - 36,6 ГДж, порівняно із пізньостиглими – на 47,5 - 53,0 ГДж та 21,6 - 32,7 ГДж. Злакові травостої різних строків дозрівання за виходом валової енергії поступалися бобово-злаковим на 79,2 - 86,2 ГДж/га; 27,8 - 169,6 ГДж/га; 10,0 - 95,6 ГДж/га, за виходом обмінної енергії – на 30,3 - 80,4 ГДж/га; 39,3 - 123,3 ГДж/га; 52,8 - 88,2 ГДж/га в залежності від строків дозрівання багаторічних травосумішок.

11. Незалежно від співвідношення верхових і низових злакових трав, темпів настання укісно-пасовищної стиглості при найвищій вартості отриманого врожаю (9821,8 - 14574,0 грн.) найбільші показники умовно чистого прибутку (10532,6 - 12391,6 грн.), рівня рентабельності (484 - 567%), окупності витрат (5,40 - 6,67 грн.) та меншу собівартість 1 ц кормових одиниць (10,48 - 12,96 грн.) забезпечили різночасно дозріваючі бобово-злакові травосумішки з включенням люцерни посівної. Злакові травостої мали меншу вартість отриманого врожаю до 6006 - 9135 грн./га, умовно чистого прибутку – до 2399 - 5518 грн./га, окупність затрат – до 1,67 - 2,52 грн./га, рівень рентабельності – до 66,5 - 152,6%.

12. Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування ранньостиглих злакових травостоїв в умовах природного вологозабезпечення становив 2,74 - 2,79, бобово-злакових - 7,24 - 9,20. Для середньо- і пізньостиглих травостоїв ці показники були меншими і становили відповідно -1,92 - 1,99 та 5,89 - 7,67 і 1,83 - 2,31 та 6,03 - 8,40.

Публікації автора:

1. Молдован Ж.А. Вплив складу травосумішки на продуктивність різночасно дозріваючих пасовищних травостоїв // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: „Діло”, 2005. – Вип. 55. – С. 84-87.

2. Молдован Ж.А. Створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного землеробства // Збірник матеріалів п’ятої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи». – Вінниця: Вінницький ДАУ, 2005. – С. 34-35.

3. Молдован Ж.А. Ефективність включення бобового компонента в різночасно достигаючих травосумішках // Збірник наук. пр. ННЦ Інститут землеробства УААН. – К., 2006. – Спецвипуск. – С. 224-228.

4. Молдован Ж.А., Молдован В.Г., Галиш Ф.С. Продуктивне довголіття конюшини повзучої в різнотипних пасовищних травостоях // Збірник наук. пр. ННЦ Інститут землеробства УААН. – К., 2006. – Вип. 3-4. – С. 70-75.

5. Молдован Ж.А. Різностиглі бобово-злакові травосумішки для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного землеробства // Науково-технічний бюлетень Хмельницької ДСГДС. – 2006. – Вип.. 5. – С. 92-96.

6. Молдован Ж.А. Особливості формування пасовищних травостоїв на орних землях західного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: „Діло”, 2007. – Вип. 58. – С. 71-78.