Анотація до роботи:

Гордієнко Т.І. Продуктивність лукопасовищних угідь залежно від способів їх поліпшення, складу травосумішок та удобрення на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2004.

Проведено дослідження різних способів поліпшення вироджених луків (докорінного і поверхневого) з метою створення високопродуктивних травостоїв для сінокісно-пасовищного використання шляхом добору різностиглих травосумішок на трьох фонах: без удобрення та внесення Р₄₅К₁₂₀ і N₉₀Р₄₅К₁₂₀.

Встановлено, що найбільш ефективним за продуктивністю травостоїв є докорінне поліпшення в поєднанні з внесенням мінеральних добрив, яке кардинально змінює ботанічний склад за рахунок цінних компонентів і цим сприяє збільшенню вмісту важливих органічних та мінеральних сполук у кормі. За поверхневого поліпшення економічно доцільним виявилось омолодження травостою шляхом фрезування та дискування дернини з наступним коткуванням. Включення в травосумішки костриці червоної підвищувало врожайність травостоїв на 3-8%, а заміна 25% злаків бобовими – знижувала на 6-9%.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у встановленні особливостей формування різностиглих травостоїв залежно від різних агроекологічних факторів та розробленні технології створення високопродуктивних сінокісно-пасовищних угідь на осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України шляхом добору компонентів до травосумішок за різних способів поліпшення кормових угідь та встановлення кращих рівнів їх удобрення з метою отримання високої врожайності та конвеєрного надходження зеленої маси різного призначення.

2. Природна забезпеченість поживними речовинами старовікових травостоїв на торфових ґрунтах рухомим азотом і, особливо, калієм низька, що є лімітуючим фактором підвищення їх продуктивності. Вміст нітратів у варіантах без внесення добрив становить 6-15 мг, фосфору – 4,8-9 мг і калію – 7-9 мг на 100 г ґрунту. Внесення N₉₀Р₄₅К₁₂₀ підвищує їх вміст відповідно до 32-35, 16 і 21 мг на 100 г ґрунту, тобто до рівня середнього і високого забезпечення. Влітку забезпеченість ґрунту рухомими формами поживних речовин збільшується, а під кінець вегетації - зменшується.

3. Вміст NН₄ в ґрунтових водах становить 3,12-7,86 мг/л води, NО₃ – 1,07-3,2, калію – 0,15-8,26 і Р₂О₅ - не перевищує 0,52 мг/л води. Внесення як Р₄₅К₁₂₀, так і N₉₀Р₄₅К₁₂₀ не підвищує їх накопичення у ґрунтових водах вище гранично допустимих концентрацій, що підтверджує велику охоронну здатність багаторічних лучних травостоїв як природного фільтра, що захищає довкілля від забруднення.

4. В усіх різнодостигаючих травосумішках багаторічних трав основна роль (на 42-92%) у формуванні врожаю належить сіяним травам. За докорінного поліпшення в ранньостиглих сумішках основу травостою складає грястиця збірна – 69-77%, середньостиглих – стоколос безостий і костриця лучна – 47-68%, пізньостиглих – тимофіївка лучна – 30-57% і осінній – костриця східна – 59-61%. За поверхневого поліпшення відсоток домінуючих трав зменшується на 2-14% у ранньостиглих сумішках, 8-16% – у середньостиглих і на 22-28% – в осінніх сумішках і збільшується група несіяних трав та різнотрав'я. З роками частка грястиці збірної, стоколосу безостого і костриці східної в травосумішках підвищується, а костриці лучної і тимофіївки лучної – зменшується.

5. Різниця в настанні збиральної стиглості між ранньо- і середньостиглими сумішками у першому укосі становила 7-15, в отавах – 12-15 днів, а між ранньо- і пізньостиглими – відповідно 20-23 і 20-24 дні, що дозволяє подовжити оптимальний період збирання трав у кожному циклі використання до 25-35 днів і, на цій основі та в поєднанні з осінньою сумішкою з використанням костриці східної – трав’яний конвеєр рівномірного надходження зеленої маси різного призначення до 135 днів.

6. На осушуваних органогенних ґрунтах Лісостепу України багаторічні травостої за докорінного поліпшення при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р₄₅К₁₂₀) і на фоні повного мінерального удобрення (N₉₀Р₄₅К₁₂₀) забезпечують врожайність на рівні 71-91 та 83-97 ц/га сухої речовини, що на 6-12 ц/га або на 6-15% вище, ніж за поверхневого поліпшення.

7. Омолодження травостою шляхом фрезування, дискування та наступного прикочування при внесенні Р₄₅К₁₂₀ не поступається за урожайністю поверхневому поліпшенню з таким же обробітком грунту та підсіванням половинною нормою насіння порівняно з докорінним поліпшенням, а на фоні N₉₀Р₄₅К₁₂₀ навіть дещо переважає ранньо- і середньостиглу сумішки на 4-му році використання травостою.

8. Найурожайнішою (83,3-96,6 ц/га сухої маси за докорінного поліпшення та 85,7-87,6 ц/га за поверхневого) є осіння сумішка із включенням костриці східної. Вона дає можливість подовжити період використання пасовищ на 10-15 днів за рахунок високої отавності костриці східної в осінній період та її стійкості від пошкодження приморозками. Ранньостигла травосумішка за докорінного поліпшення на фоні Р₄₅К₁₂₀ є продуктивнішою за середньо- і пізньостиглу на 2,8-9,3 ц/га сухої речовини.

9. Сіяні травостої, в яких 25% злаків замінено конюшиною лучною за продуктивністю поступаються злаковим сумішкам з повною нормою висіву насіння, оскільки бобовий компонент на органогенних грунтах швидко випадає з травостою і у формуванні врожаю не бере участі.

10. Включення до травосумішок низових злаків (костриці червоної) мало впливає на врожайність багаторічних трав, але істотно підвищує стійкість травостоїв. Лише на третій і наступні роки збільшується їх вміст у травостої (до 2,8-7,3%) та відповідно підвищується врожайність угідь на 2,3-6,7 ц/га сухої речовини.

11. На різностиглих травосумішках на фоні N₉₀Р₄₅К₁₂₀ з роздрібним внесенням азоту під 1-й та 2-й укоси формуються цінні в кормовому відношенні травостої із вмістом в 1 кг сухої речовини 0,82-0,94 кормових одиниць, 127-137 г перетравного протеїну в 1 кормовій одиниці за концентрації обмінної енергії 9,1-9,4 МДж в 1кг сухої маси. Порівняно з фоном Р₄₅К₁₂₀ у сухій масі корму за різних способів поліпшення різностиглих травостоїв вміст сирого протеїну збільшується від 9,2-13,4 до 13,3-14,9%, а також сирого білка від 8,5-11,9 до 12,2-13,8% та нітратів від 406-1044 до 968-1296 мг/кг. Найменше сирого протеїну, білка, нітратів, сирого жиру та сирої золи і найбільше сирої клітковини та кальцію нагромаджується в сухій масі осінньої сумішки за участю костриці східної.

12. Ранньостигла з домінуванням грястиці збірної та осіння за участю костриці східної багаторічні травосумішки за докорінного поліпшення на фоні N₉₀Р₄₅К₁₂₀ забезпечують одержання з 1 га обмінної енергії на рівні 91,5-88,9 ГДж, що більше порівняно з середньостиглою – на 4,1-4,6 ГДж та пізньостиглою – на 10,0-10,5 ГДж. Внесення лише Р₄₅К₁₂₀ як за докорінного, так і за поверхневого поліпшення дещо знижує вихід обмінної енергії, але підвищує коефіцієнт енергетичної ефективності від 3,4-3,7 до 5,1-5,6.

13. Найвищий умовно чистий прибуток (614 грн/га при внесенні Р₄₅К₁₂₀ і 680 - при N₉₀Р₄₅К₁₂₀ за докорінного та відповідно 641 і 579 грн/га за поверхневого поліпшення) при найнижчій собівартості 1 ц кормових одиниць (9,6-9,9 на фоні Р₄₅К₁₂₀ і 10,2-11,6 грн при внесенні N₉₀Р₄₅К₁₂₀) забезпечує осіння травосумішка з домінуванням костриці східної. При додатковому включенні до травосумішок низової костриці червоної за докорінного поліпшення чистий прибуток збільшується на 23-96 грн/га, при застосуванні лише фрезування та дискування дернини з наступним прикочуванням порівняно з таким же обробітком грунту та підсіванням трав половинною нормою від рекомендованої за поверхневого поліпшення - на 68-160 грн/га, а при заміні 25% злаків конюшиною лучною за обох способів поліпшення зменшується на 33-93 грн/га.

Публікації автора:

1. Штакал М.І., Гордієнко Т.І. Створення сінокісно-пасовищних травостоїв на осушених торфових ґрунтах //Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати". – К.: Нора-прінт, 1999. – С.45-46.

2. Штакал М.І., Гордієнко Т.І. Сінокісно-пасовищні травосумішки багаторічних трав для органогенних ґрунтів Лісостепу України //Зб.наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. – 2001. – Вип.1-2. – С.33-39.

3. Гордієнко Т.І. Водно-повітряний режим торфоболотних ґрунтів залежно від способу використання багаторічних трав //Зб.наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. – 2001. – Вип.4. – С.31-35.

4. Гордієнко Т.І. Шляхи подовження пасовищного періоду на карбонатних органогенних ґрунтах Лісостепу // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених "Проблеми сучасного землекористування". – Чабани, 2002. – С.56-57.

5. Гордієнко Т.І. Вплив способів залуження, складу травосумішок та удобрення на якість урожаю багаторічних трав на осушених торфових ґрунтах Лісостепу //Зб.наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. – 2003. – Вип.4. – С.92-95.