Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Кормовиробництво і луківництво


Ярмоленко Олександр Васильович. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від видового складу компонентів та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.01.12 - 2008.



Анотація до роботи:

Ярмоленко О.В. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від видового складу компонентів та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет і Інститут кормів УААН, Вінниця, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань впливу норм мінеральних добрив і співвідношення в них елементів живлення на процес формування врожайності та якості зеленої й сухої маси люцерно-злакових травосумішок. Визначено енергетичну й економічну ефективність вирощування люцерно-злакових травосумішок на фоні фосфорно-калійних і повних мінеральних добрив.

За результатами досліджень, в умовах правобережного Лісостепу України рекомендовано висівати сумішки люцерни із стоколосом безостим, тимофіївкою лучною та очеретянкою звичайною, які забезпечують збір сухої речовини відповідно 9,31; 9,23 і 9,15 т/га; порівняно з люцерною посівною врожайність перевищували відповідно на 0,81, 0,73 і 0,65 т/га. Порівняно до контролю без добрив, середні дані збору сухої речовина зростали за варіантами норм добрив N30Р90К120, N60Р90К120, N90Р90К120 і N120Р90К120 і становили відповідно 1,51, 2,43, 3,12 і 4,01 т/га.

Найвищий прибуток з одиниці площі (3281-3882 грн/га) та рівень рентабельності (192-227%) забезпечували травосумішки люцерни посівної із стоколосом безостим і тимофіївкою лучною на фоні внесення повного мінерального добрива з розрахунку N90Р90К120. У цих же варіантах відзначено і найвищий енергетичної коефіцієнт – 4,8-5,6.

  1. У дисертаційній роботі теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення питання підвищення продуктивності люцерно-злакових сумішок на чорноземах типових малогумусних середньосуглинкових правобережного Лісостепу України залежно від норм мінерального живлення, продуктивності укосів і агрометеорологічних ресурсів регіону.

  2. Ботанічний склад люцерно-злакових ценозів змінюється за роками використання, укосами, видовим складом травостою і фоном живлення. У сумішці люцерни посівної з тимофіївкою лучною переважав бобовий компонент (38-36%), а із стоколосом безостим та очеретянкою звичайною – злаковий (61-63%). Серед злакових компонентів найбільшою агресивністю по відношенню до люцерни посівної виділялися грястиця збірна і костриця очеретяна.

  3. За густотою рослин і стеблостою, темпами росту й розвитку, коефіцієнтом водоспоживання, висотою рослин, площею листкової поверхні та чистою продуктивністю фотосинтезу люцерно-злакові сумішки суттєво перевищують одновидову люцерну посівну.

  4. Кращими люцерно-злаковими сумішками за рівнем врожайності зеленої маси виявилися сумішки з тимофіївкою лучною, очеретянкою звичайною і стоколосом безостим — відповідно 44,3, 44,7 і 45,1 т/га, що порівняно з одновидовою люцерною посівною (41,7) вище на 2,6; 3,0 і 3,4 т/га.

  5. Дуже високою стабільністю до змін екологічних умов виділявся одновидовий посів люцерни посівної. Пластичними були сумішки люцерни з грястицею збірною, кострицею очеретяною, очеретянкою звичайною і тимофіївкою лучною. Високою пластичністю визначалася сумішка люцерни із стоколосом безостим.

  6. Діюча речовина фосфорно-калійних добрив за рахунок фіксації азоту бульбочковими бактеріями краще окупалася на посівах одновидової люцерни посівної — 82,6 кг зеленої маси/кг. Високий рівень віддачі фосфорно-калійних добрив у варіантах сумісних посівів люцерни посівної з травами родини злакових теж пов'язаний з достатнім їх забезпеченням азотом за рахунок бобового компонента.

  7. Із збільшенням дози азоту з 30 до 90 кг д.р. на фоні Р90К120 віддача повних мінеральних добрив на посівах одновидової люцерни зростала з 68,2 до 74,4 кг/кг зеленої маси, а на посівах люцерно-злакових сумішок — з 73,6-82,6 до 82,9-89,2 кг/кг зеленої маси.

  8. За виходом сухої речовини найпродуктивнішими люцерно-злаковими сумішками є такі із стоколосом безостим, очеретянкою звичайною та тимофіївкою лучною, які перевершували одновидову люцерну відповідно на 0,81, 0,73 і 0,65 т/га. За виходом кормових одиниць (9,45-9,47 т/га) та перетравного протеїну (1,26-1,65 т/га) найпродуктивнішими люцерно-злаковими сумішками виявилися такі із стоколосом безостим та тимофіївкою лучною. Фосфорно-калійні добрива в дозах Р90К120, найбільший приріст – 2,15 т/га забезпечили в одновидовому посіві люцерни посівної. Азотні добрива в дозах від 30 до 120 кг д.р. на фоні фосфорно-калійних збільшували вихід сухої речовини відповідно на 1,51, 2,43, 3,12 і 4.01 т/га.

  9. Кормова цінність значною мірою визначалася складом травосумішки і рівнем її удобрення. Під дією повного мінеральною живлення збільшувався вихід кормових одиниць і сирого протеїну та зменшувався вміст БЕР і клітковини.

  10. Найвищий прибуток з одиниці площі (3281-3882 грн./га) і рівень рентабельності (192-227%) забезпечували травосумішки люцерни посівної з стоколосом безостим і тимофіївкою лучною на фоні внесення повного мінерального добрива з розрахунку N90Р90К120. У цих же варіантах був і найвищий енергетичної коефіцієнт— 4,8-5,6.

Публікації автора:

1. Динаміка ботанічного складу травостою сіяної сіножаті залежно від його складу та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України / О.М. Козяр, О.В. Ярмоленко, Ю.В. Лещенко [та ін.] // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Вінниця, 2004. – Вип. 54.– С.54–60.

2. Ярмоленко О.В. Підбір травосумішок для створення високопродук-тивних сіножатей в умовах правобережного Лісостепу України [Електронний ресурс] / Ярмоленко О.В. // Наукові доповіді Національного аграрного університету –К., 2006. – Вип. 2 (3). – Режим доступу – www.nd .nauu.kiev.ua

3. Козяр О.М. Формування листкового апарату бобово-злаковими агрофітоценозами залежно від їх складу та рівня мінерального удобрення в умовах правобережного Лісостепу України / О.М. Козяр, О.В. Ярмоленко // Науковий вісник Національного аграрного університету – К., 2006. – Вип.102.–С.96–101.

4. Ярмоленко О.В. Вплив добрив та складу багаторічних травосумішок на нагромадження нітратного азоту в кормах: зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства” УААН / О.В. Ярмоленко – К., 2007. –Вип. 1– С.136–140.

5. Ярмоленко О.В. Продуктивність люцерно-злакових травосумішей залежно від їх видового складу та удобрення: зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства” УААН / О.В. Ярмоленко – К., 2008. – Вип. 2 – С.88–93.

6. Ярмоленко О.В. Чиста продуктивність фотосинтезу багаторічних агроценозів залежно від видового складу компонентів і рівня мінерального удобрення : міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Вінниця, 2008. – Вип. 62.– С.283–286.

7. Ярмоленко О.В. Підбір одновидових і змішаних посівів багаторічних трав для створення високопродуктивних сіножатей в умовах правобережного Лісостепу України : матеріали міжнар. наук.-практ. студентської конференції [„Актуальні проблеми виробництва та якості продукції в аграрному секторі України”], (Київ, 27 квіт. 2005 р.). – К. : [б.в.], 2007. – С. 47.

8. Ярмоленко О.В. Щільність багаторічних агрофітоценозів залежно від їх видового складу та рівня мінерального удобрення умовах правобережного Лісостепу України : зб. тез за матеріалами наук. конф. проф.-виклад. складу, аспірантів та студентів, 10-12 жовт. 2006 р. – К. : [б.в.] 2006. – С. 53.