Анотація до роботи:

Бойко М.В. Продуктивність ланки кормової сівозміни залежно від факторів інтенсифікації в Західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01. - загальне землеробство. Національний аграрний університет. Київ, 2005.

У дисертації викладені результати досліджень впливу способів основного обробітку ґрунту, добрив і гербіцидів на родючість ґрунту і продуктивність культур кормової сівозміни. Визначені економічні та біоенергетичні залежності

Щільність складення ґрунту залежить від вирощуваних культур і змінюється протягом періоду їхньої вегетації. Залежно від цього проявляється вплив на щільність ґрунту способів основного його обробітку. При плоскорізному обробітку до кінця вегетації відбувається ущільнення ґрунту в шарі 10-20 см на кукурудзі до 1,46 г/см³ і до 1,34 г/см³ на ячмені. Мінеральні добрива, внесені по фону гною, на щільність ґрунту не впливають.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту як у перший рік застосування плоскорізного обробітку, так і в наступні були такі ж, як і при оранці. При вирощуванні ячменю в метровому шарі ґрунту спостерігається тенденція до збільшення запасів вологи при плоскорізному обробітку.

При плоскорізному обробітку під всіма досліджуваними культурами спостерігається тенденція збільшення вмісту основних елементів живлення рослин у ґрунті, що пов’язано з розміщенням у верхньому шарі добрив і післяжнивних решток.

У перший рік застосування плоскорізного обробітку ґрунту кількість бур’янів мало різниться за способами основного обробітку, а на другий і третій в порівнянні з оранкою - збільшується в 1,5-2 рази.

При застосуванні добрив і гербіцидів під кукурудзу на силос способи основного обробітку ґрунту впливали на її продуктивність майже однаково. Урожай зеленої маси кукурудзи по оранці склав 5,2 т/га, при плоскорізному обробітку - 556. На ячмені з підсівом конюшини й конюшині спостерігається тенденція підвищення врожайності при плоскорізному обробітку ґрунту. У порівнянні з оранкою плоскорізний обробіток ґрунту є менш енергоємним.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нові шляхи вирішення завдання щодо підвищення продуктивності ланки кормової сівозміни шляхом удосконалення основного обробітку ґрунту, використання органічних і мінеральних добрив, застосування хімічних заходів захисту посівів від бур’янів. За результатами досліджень в дисертації сформульовані наступні висновки.

1. Оптимальні умови для росту і розвитку рослин кукурудзи створюються після проведення оранки і плоскорізного обробітку на глибину 25-27 см, де протягом вегетації щільність ґрунту знаходиться в межах оптимальних показників. Незначне підвищення щільності ґрунту в кінці вегетаційного періоду по плоскорізному обробітку істотно не погіршує умов формування продуктивності рослин кукурудзи.

2. Найвищі прибавки урожаю кукурудзи як по оранці, так і плоскорізному обробітку забезпечуються при внесенні під основний обробіток 50 т/га гною і мінеральних добрив нормою N₉₀P₆₀K₉₀. Створення оптимальних умов живлення рослин сприяє активізації життєдіяльності мікроорганізмів і більш ефективному використанню вологи та покращує умови формування продуктивності рослин кукурудзи.

3. Для контролювання розвитку бур’янів поряд з розпушуванням міжрядь кукурудзи ефективним заходом є застосування гербіцидів дуалу та фронтьєру до сівби і 2,4-Д по сходах кукурудзи, що забезпечує практичне знищення однорічних бур’янів як по оранці, так і плоскорізному обробітку - на 90%; маса бур’янів перед збиранням в цьому варіанті становила відповідно 21 і 56 г/м² (на контролі 495 і 659 г/м²).

4. Залишки гербіциду стомп 330 в ґрунті і зеленій масі кукурудзи на силос не були виявлені. Залишки дуалу й фронтьєру в ґрунті у вологі роки були на рівні 0,02 і сухі - 0,09 мг/кг, що суттєво менше максимально допустимого рівня; в зеленій масі кукурудзи незначні залишки (0,04-0,06 мг/кг) були виявлені лише в 1996 році. Залишки 2,4-Д також були нижче максимально допустимого рівня (у ґрунті в межах 0,02 мг/кг і зеленій масі - до 0,03 мг/кг).

5. Оптимальною нормою мінеральних добрив на фоні 50 т/га гною на фоні оранки і плоскорізного обробітку є N₉₀Р₆₀К₉₀; (середня врожайність зеленої маси кукурудзи на силос в цих варіантах становила відповідно 62,0 і 59,5 т/га).

6. Продуктивність ланки сівозміни кукурудза на силос - ячмінь + конюшина - конюшина у варіанті внесення 50 т/га гною + N₉₀P₆₀K₉₀ і гербіцидів дуалу і фронтьєру по 1,5 кг/га до сівби і 0,8 кг/га 2,4-Д по сходах у варіанті оранки становила 10,24 і плоскорізного обробітку ґрунту 9,88 т/га кормових одиниць.

7. Економічна ефективність застосування під кукурудзу на силос плоскорізного обробітку ґрунту, оптимальної норми добрив (50 т/га гною і N₉₀P₆₀K₉₀) і гербіцидів за окупністю гривні витрат на застосування мінеральних добрив становила 7,67 проти 5,86 грн. по оранці.

8. У порівнянні з оранкою плоскорізний обробіток є менш енергоємним: коефіцієнт енергетичної ефективності у варіанті плоскорізного обробітку становив 1,84, а оранки - 1,82. Збільшення дози мінеральних добрив до N₁₆₀P₁₃₀K₁₇₀ є недоцільним як при оранці, так і плоскорізному обробітку.

Рекомендації виробництву

1. На вилугованих чорноземах Західного Лісостепу України в ланці кормової сівозміни під кукурудзу на силос поряд з оранкою можна застосовувати плоскорізний обробіток ґрунту на глибину 25-27 см.

2. Для контролювання бур’янів в посівах кукурудзи на силос рекомендується до сівби вносити в грунт гербіциди дуал і фронтьєр, а по сходах – в фазі трьох листків 2,4-Д.

Публікації автора:

1. Якименко А.С., Бойко М.В., Марущак А.М. Про проблему технології вирощування озимої пшениці. Міжнародний Українсько-Австрійський симпозіум // Сільське господарство: наука і практика. – Львів. – 1996.- С. 51.

2. Бойко М.В. Енергетичний обробіток ґрунту в технології культур кормової сівозміни Південно-західної частини Лісостепу України //Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії. – 1998. - № 6.- С.77-79.

3. Бойко М.В. Соняшник в кормових сівозмінах Лісостепу України. //Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії. – 2002. - № 10.- С.71.

4. Бойко М.В. Вплив попередників на урожай та якість коренеплодів кормових буряків //Науковий вісник Національного аграрного університету. – 2002. - № 50. – С. 66-69.

5. Бойко М.В. Вплив способів обробітку ґрунту, добрив і гербіцидів на урожайність кукурудзи на силос //Таврійський науковий вісник. Херсон – 2004. – Випуск 35 – С. 54-57.

6. Бойко М.В. Вплив прийомів основного обробітку ґрунту і добрив на продуктивність ланки кормової сівозміни //Корми і кормовиробництво. Вінниця – 2004. - № 53. – С. 89 – 91.

7. Бойко М.В. Ефективність заходів боротьби з бур’янами в ланці кормової сівозміни Південно-західної частини Лісостепу України //Вісник Львівського державного аграрного університету. Агрономія. Львів-2005-№9. - С. 44-47.