Дутка Галина Петрівна. Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу України : Дис... канд. наук: 06.01.12 - 2008.
Анотація до роботи:
Дутка Г.П. Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет та Інститут кормів УААН, Вінниця, 2008 р.
У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення продуктивності бобово-злакових пасовищ для ВРХ та коней при різних нормах і строках внесення мінеральних добрив та різних режимах використання, а також здійснена економічна та енергетична оцінка створення і використання таких пасовищ.
Встановлено, що при різних строках та нормах внесення мінеральних добрив найвищу продуктивність і поживність забезпечують бобово-злакові травостої з нормою внесення добрив N30 після першого та другого циклів відчуження пасовищної трави на фоні Р90K90, а серед режимів використання кращим виявився варіант з двома укосами сіна і наступним відчуженням пасовищної трави.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення важливої наукової проблеми, яка полягає у визначенні продуктивності багатовидового бобово-злакового фітоценозу на культурному пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив, а також від режимів використання таких травостоїв у західній частині Лісостепу України і встановлено:
На чорноземних опідзолених ґрунтах в умовах достатнього природного зволоження щорічне систематичне внесення фосфорно-калійних добрив на лучному бобово-злаковому травостої сприяє підтриманню в ньому найбільш продуктивних сіяних трав та формуванню щільного травостою (протягом трьох років щільність стеблостою коливалася: в першому укосі в межах – 848-1457 шт./м2; у третьому – 430-1069 шт./м2).
Бобові компоненти в урожаї пасовищного фітоценозу у перший рік використання становили: на початку вегетації – 53,8-64,1%, в третьому циклі відчуження – 53,9-70,8% від загального урожаю. Починаючи з другого року використання, частка бобових поступово зменшувалась через їх локальне випадання і домінуючими стали злакові компоненти, які позитивно зреагували на внесення мінерального азоту. На третій рік використання в урожаї на них припадало вже 73,0-93,2% загальної маси. Найбільша частка різнотрав’я була зафіксована в перший рік життя у першому циклі відчуження (8,7-13,4%). Наступним частим підкошуванням травостою його кількість поступово витіснялася культурними рослинами.
При вивченні різних режимів використання бобово-злакового травостою у перші два роки щільність стеблостою була вищою на варіантах при пасовищному використанні (1405-1465 шт./м2 у перший та 924-980 шт./м2 – на другий рік). На третій рік використання краще проявили себе сінокісно-пасовищний та варіант, де по роках чергувалося відчуження пасовищної трави та сінокосіння – 828 шт./м2. За результатами ботаніко-господарського аналізу урожаю, для кращого збереження бобового компонента травостою необхідно чергувати пасовищне та сінокісне використання.
Накопичення стерньових і кореневих решток на бобово-злаковому пасовищі відбувається прямо пропорційно до внесення мінеральних добрив: із збільшенням норми добрив відповідно збільшується маса рослинних решток (у середньому за два роки на контролі вона становила 3,51 т/га, а на варіанті повного мінерального удобрення N(30+30+30)Р90K90 – 8,91 т/га).
Найпродуктивнішими залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив в умовах зони досліджень у середньому за три роки на бобово-злаковому травостої виявилися варіанти із внесенням повного мінерального добрива в нормі N(30+30)Р90K90 та N(30+30+30)Р90K90, які забезпечували отримання відповідно 13,1 та 14,6 т/га зеленої маси, або 8,4 та 8,3 т/га сухої речовини. Приріст сухої маси до контролю на цих варіантах склав відповідно 37,6 та 36,0%.
Оцінюючи продуктивність бобово-злакового фітоценозу залежно від режимів використання за виходом сухої речовини, слід віддати перевагу двом укосам сіна з наступним відчуженням пасовищної трави, що дає можливість отримати вихід сухої речовини по зеленій масі 12,6 т/га; по повітряно-сухій масі – 9,2 т/га. У разі пасовищного використання (п’ятиразовому відчуженню пасовищної трави) вихід сухої речовини досяг 9,4 т/га сухої маси
Застосування азотного добрива на фосфорно-калійному фоні сприяло збагаченню корму перетравним протеїном (0,97; 0,98 проти контролю 0,58 т/га) і забезпечувало більший вихід обмінної енергії (87,48; 86,55 проти контролю 64,49 ГДж) за вмісту перетравного протеїну в одній кормовій одиниці 148 та 151 г відповідно.
Максимальний вихід з 1 га поживних речовин зафіксовано при дворазовому скошуванні трави з наступним відчуженням (вихід поживних речовин по зеленій масі: кормових одиниць – 9,6 т, перетравного протеїну – 1,12 т та обмінної енергії – 136,38 ГДж, а по повітряно-сухій масі: кормових одиниць – 5,8 т, перетравного протеїну – 0,76, цукру – 2,3 т, обмінної енергії – 74,18 ГДж) та при п’ятиразовому відчуженні трави (кормових одиниць – 7,3 т, перетравного протеїну – 0,98 т, обмінної енергії – 78,89 ГДж).
За економічною оцінкою кращим виявився варіант із внесенням на бобово-злакові травостої фосфорно-калійних добрив. При цьому спостерігались низькі виробничі витрати на отримання продукції – 2951 грн/га й порівняно низька собівартість однієї тонни кормових одиниць – 480 грн/га за рівня рентабельності 171%.
Розрахунки економічної ефективності створення та використання бобово-злакового пасовища залежно від режимів використання засвідчили, що найефективнішими виявилися варіанти комплексного використання травостою на сіно та випас. При цьому існує можливість отримати високий рівень рентабельності – до 295%.
Найвищі показники енергетичного коефіцієнта (10,5 і 8,6) та коефіцієнта енергетичної ефективності (6,4 і 5,5) забезпечують варіанти із внесенням добрив відповідно Р90K90 та Р90K90+ N30 після другого відчуження пасовищної трави.
Кращими за біоенергетичною оцінкою бобово-злакового фітоценозу виявилися варіанти поєднання сінокосіння та відчуження (два укоси сіна + одне наступне відчуження трави у фазі пасовищної стиглості). Показник енергетичного коефіцієнта на цьому варіанті становив 11,2, а коефіцієнт енергетичної ефективності – 7,0.
Публікації автора:
Рак Л.І. Сінокоси і пасовища / Рак Л.І., Шуль Д.І., Дутка Г.П. – Тернопіль: Збруч, 2006 – 233 с.
Бахмат М.І. Вплив норм і термінів внесення мінеральних добрив на продуктивність та якість пасовищної трави складного бобово-злакового фітоценозу на пасовищах для ВРХ і коней / Бахмат М.І., Рак Л.І., Дутка Г.П. [та ін.] // Корми і кормовиробництво. – Вінниця, 2006. – Вип. 56. – С. 84-91.
Бахмат М.І.Динаміка продуктивності бобово-злакових травостоїв залежно від удобрення / Бахмат М.І., Рак Л.І., Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2007. – № 15. – С. 8–10.
Бахмат М.І.Зміна урожайності та якісних показників пас. трави залежно від норм внесення мінеральних добрив / Бахмат М.І., Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2005. – № 13. – С. 15–18.
Дутка Г.П. Режими використання бобово-злакового пасовища для коней / Дутка Г.П. // Зб. наук. праць ПДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2006. – № 14. – С. 117–121.
Рак Л.І.Способи використання бобово-злакових травостоїв на пасовищі для ВРХ і коней / Рак Л.І., Дутка Г.П // Інноваційна економіка. – Тернопіль, 2007. – № 2 [4]. – С. 273-275.
Рак Л.І. Продуктивність бобово-злакових травостоїв на пасовищах для ВРХ і коней залежно від режимів використання / Рак Л.І. Дутка Г.П.: Матеріали науково-практичної конференції [“Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві”], (Тернопіль, 18-19 травня 2006 р.) – Тернопіль, 2006. – С. 314–318.