Анотація до роботи:

Іванюк В.Я. Продуктивність культур ланки зерно-просапної сівозміни залежно від способів основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство. Інститут землеробства УААН, Київ, 2006.

У тривалому польовому досліді на сірому лісовому поверхнево оглеєному ґрунті встановлено вплив способів основного обробітку та добрив на агрономічні властивості, забур’яненість та продуктивність ланки зерно-просапної сівозміни.

Встановлено, що способи основного обробітку не мають істотного впливу на продуктивність конюшини лучної та пшениці озимої. Внесення під покривну культуру конюшини лучної N₆₀P₉₀K₉₀, а під пшеницю озиму – N₁₂₀P₉₀K₉₀ на малородючих сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах сприяє зростанню урожаю і є економічно виправданим заходом.

Найвища економічна й енергетична ефективність при вирощуванні буряків цукрових була після проведення оранки на 16-18 см з наступним чизельним обробітком на 38-40 см та внесення 50 т/га гною і N₉₀P₈₀K₁₁₀ на фоні зароблення сидерата – гірчиці білої. Дані заходи поліпшують водні, агрофізичні, агрохімічні властивості ґрунту та підвищують продуктивність культури.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у підвищенні урожайності та якості продукції культур ланки зерно-просапної сівозміни за вирощування на сірому лісовому поверхнево оглеєному легкосуглинковому ґрунті західного Лісостепу за рахунок оптимізації способів обробітку ґрунту та рівнів удобрення.

1. Встановлено, що способи основного обробітку за достатнього зволоження не мають значного впливу на вміст продуктивної вологи в ґрунті. Відзначено тенденцію до помітнішого її нагромадження після полицевих обробітків на більшу глибину.

2. На початку ротації сівозміни після проведення звичайної оранки під конюшину лучну та пшеницю озиму щільність будови в орному шарі ґрунту на 0,01-0,11 г/см³ менша, ніж за мілкого обробітку. Найкраща щільність будови ґрунту та загальна шпаруватість під посівом буряків цукрових відзначено після оранки на глибину 16-18 см із наступним чизельним обробітком на 38-40 см. Підвищення рівня мінерального удобрення зменшує щільність будови та підвищує шпаруватість ґрунту.

3. Запас насіння бур’янів в орному шарі ґрунту залежить від способів основного його обробітку та рівня удобрення. Збільшення кількості насіння бур’янів у верхньому шарі ґрунту після проведення мілкого та чизельного обробітків спричиняє зростання забур’яненості посівів культур.

4. Підвищення рівня мінерального живлення пшениці озимої до N₁₂₀P₉₀K₉₀ обумовлює зростання кількості бур’янів перед збиранням урожаю на 29-32%, а їхньої маси – на 43-58%, внесення під буряки цукрові N₁₈₀P₁₆₀K₂₂₀ – відповідно на 39-40% і 40-72%.

5. Заміна звичайної оранки мілким або чизельним обробітком зумовлює диференціацію орного шару ґрунту за вмістом елементів живлення і їх концентрацію у верхньому шарі. За оранки відбувається більше нагромадження кількості рухомих поживних речовин у ґрунті порівняно з мілким і чизельним обробітками на всіх культурах ланки сівозміни.

6. Урожайність конюшини лучної та пшениці озимої не залежить від способів основного обробітку ґрунту і становить за внесення повної дози мінеральних добрив 518 ц/га зеленої маси та 45,3 ц/га зерна. Продуктивність буряків цукрових залежить як від глибини, так і від способів обробітку сірого лісового ґрунту. Найвищу врожайність коренеплодів (427 ц/га) відзначено за проведеня глибокого чизельного розпушування на 38-40 см по фону оранки на 16-18 см.

7. Мінеральні добрива сприяють істотному зростанню урожайності пшениці озимої та буряків цукрових за всіх способів основного обробітку ґрунту. Найвищий урожай (45,3 ц/га зерна та 427 ц/га коренеплодів) одержано за внесення N₁₂₀P₉₀K₉₀ під пшеницю озиму й N₁₈₀P₁₆₀K₂₂₀ під буряки цукрові.

8. У ланці зерно-просапної сівозміни конюшина лучна, пшениця озима, буряки цукрові різноглибинний полицевий обробіток забезпечує отримання 53,6-67,6 ц/га зернових одиниць, безполицевий чизельний – 54,8-69,4 ц/га залежно від дози добрив. Проведення диференційованого обробітку з перевагою мілкої оранки знижує продуктивність на 2,4-2,9 ц/га зернових одиниць.

9. Найвищий вихід цукру (52,5-70,9 ц/га, залежно від рівня удобрення) отримано після оранки на 16-18 см із наступним чизельним розпушенням на 38-40 см. Високий рівень мінеральних добрив (N₁₈₀P₁₆₀K₂₂₀) знижує цукристість коренеплодів на 0,4-0,6% у порівнянні з N₄₅P₄₀K₅₅.

10. Окупність одиниці NPK добрив приростом урожаю становить для конюшини лучної 36,7-100 кг зеленої маси, пшениці озимої – 2,6-6,0 кг зерна, буряків цукрових – 25,2-52,9 кг коренів і знижується з підвищенням рівня удобрення.

11. Економічно найефективнішим варіантом вирощування конюшини лучної та пшениці озимої є внесення відповідно N₆₀P₉₀K₉₀ та N₁₂₀P₉₀K₉₀ під оранку на 20-22 см, при цьому рівень рентабельності вирощування пшениці озимої становить близько 90%, а умовно чистий прибуток – 1586 грн./га, для буряків цукрових – глибоке чизельне розпушення по фону оранки на 16-18 см за рівнем удобрення N₉₀P₈₀K₁₁₀, відповідно 61,2% і 2387 грн.

12. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності при вирощуванні пшениці озимої (2,75-2,80) зумовили нижчі рівні удобрення. Внесення під буряки цукрові N₉₀P₈₀K₁₁₀ та проведення оранки на 16-18 см з наступним чизелюванням на 38-40 см сприяли найвищій енергетичній ефективності вказаної комбінації агрозаходів за К_ЕЕ 2,29. Застосування під буряки цукрові високої дози мінеральних добрив (N₁₈₀P₁₆₀K₂₂₀) знижує коефіцієнт енергетичної ефективності до 1,88-2,07.

Публікації автора:

1. Іванюк В.Я. Вплив заходів обробітку ґрунту й удобрення на будову орного шару та актуальну і потенційну забур’яненість конюшини лучної // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2003. – Вип. 45. – С. 28-34.

2. Томашівський З., Іванюк В. Вплив способів обробітку та удобрення пшениці озимої на запас продуктивної вологи і фізичні властивості сірого лісового ґрунту // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – 2004. - № 8. – С. 88-94.

3. Іванюк В. Забур’яненість та врожайність пшениці озимої залежно від обробітку і рівня удобрення сірого лісового ґрунту в західному Лісостепу України // Вісник ЛДАУ: Агрономія. – 2004. - № 8. – С. 107-110.

4. Томашівський З.М., Іванюк В.Я. Водно-фізичні показники сірих опідзолених поверхнево оглеєних ґрунтів під впливом обробітків та удобрення конюшини лучної в умовах західного Лісостепу України // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць: Біологічні та сільськогосподарські науки. – 2004. – Вип. 26. – Ч. 1. – С. 92-96.

5. Іванюк В.Я. Продуктивність буряків цукрових залежно від добрив і способів обробітку ґрунту в західному Лісостепу // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – 2004. – Вип. 4. – С. 26-32.

6. Іванюк В.Я. Вплив способів обробітку ґрунту та системи удобрення на продуктивність сівозміни в західному Лісостепу // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – 2005. – Вип. 3. – С. 14-18.

7. Іванюк В.Я. Вплив способів основного обробітку ґрунту та добрив на продуктивність конюшини лучної в західному Лісостепу // Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво: Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених (23-25 листоп. 2004 р.). – Чабани, 2004. – С. 4-5.