Всебічні дослідження процесів росту, розвитку й формування продуктивності озимого жита за вирощування його на темно-каштановому середньосуглинковому слабкосолонцюватому ґрунті на зрошенні та без зрошення дозволяє зробити такі висновки: 1. За середньої забезпеченості ґрунту рухомими елементами живлення при вирощуванні озимого жита сприятливий поживний режим створюють мінеральні добрива. За внесення однакових їх норм більше рухомих сполук азоту, фосфору і калію міститься у зрошуваному ґрунті. Так, при застосуванні N60P30K30 у 30-50 см шарі зрошуваного ґрунту вміст нітратів був на 25,0%, а 0-100 см – на 24,2% більшим порівняно з незрошуваним. Протягом вегетації озимого жита кількість нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію зменшувалася, і більшою мірою - в зрошуваному ґрунті. 2. Культура озимого жита, і особливо за вирощування на удобрених фонах, сприятливо впливала на кількість досліджуваних груп мікроорганізмів – бактерій, що мінералізують азот, нітрифікуючих бактерій, азотобактеру, целюлозоруйнівних, амоніфікаторів та актиноміцетів. Від періоду “сівба-сходами” до “колосіння” чисельність більшості їх груп підвищувалася, а в подальшому – до повної стиглості зерна – зменшувалася. Дещо вищою мікробіологічною активністю характеризувався зрошуваний ґрунт порівняно з незрошуваним. Так, загальна кількість мікроорганізмів, наприклад, за сівби озимого жита у зрошуваному неудобреному ґрунті складала 18,84, без зрошення – 14,10 млн./г, а за внесення N60P30K30 + N30 – 17,05 та 14,29 млн./г відповідно. 3. Фон мінерального живлення та зрошення істотно збільшували висоту рослин, довжину колоса, кількість рослин на одиниці площі, кількість стебел, показник кущистості, що в кінцевому результаті впливали на наростання надземної маси озимого жита. За вирощування його на фоні зрошення без добрив у період виходу рослин у трубку кількість її становила 1288, а без зрошення – 919 г/м2. За внесення N60P30K30 + N30 наведені показники відповідно складали 1911 та 1732, а максимальними вони виявлялися у фазу колосіння – 3245 і 2940 г/м2. Практично такими ж показники були і за внесення розрахункової норми добрива. 4. Під впливом мінеральних добрив і проведення поливів істотно зростала площа листкової поверхні в усі періоди визначення. У озимого жита при вирощуванні без добрив за зрошення в період колосіння цей показник складав 17,1 та 26,0-29,2 тис. м2/га на фоні удобрення. Без зрошення площа асиміляційної поверхні відповідно становила 15,3 і 24,1-26,0 тис. м2/га. Індекс листкової поверхні у фазу колосіння у зрошуваного озимого жита в середньому за роки досліджень знаходився в межах 1,71-2,92, а за вирощування його без зрошення – 1,53-2,73. Максимальними площа листкової поверхні та її індекс виявилися на фоні внесення N60P30K30 + N30. Між розміром листкової поверхні рослин і врожаєм зерна встановлена висока пряма кореляційна залежність. У фазу кущіння у зрошуваного озимого жита коефіцієнт кореляції становив 0,89±0,05, виходу рослин у трубку – 0,91±0,06, колосіння – 0,91±0,05. При вирощуванні культури без поливу наведені показники виявилися такими: 0,86±0,05; 0,88±0,05 та 0,92±0,06. 5. Досліджувані фактори впливали на чисту продуктивність фотосинтезу. Максимуму цей показник досягав у міжфазний період “вихід у трубку-колосіння”. Більшим він був у рослин, вирощених на фоні зрошення. Добрива не чинили на нього чіткого впливу. Встановлене тісне кореляційне відношення між фотосинтетичним потенціалом і врожаєм зерна: у озимого жита, що вирощували на зрошуваних ділянках, воно в середньому становить 0,88±0,10, а без зрошення – 0,85±0,14. 6. Загальне винесення елементів живлення озимим житом тим був більшим, чим вищою була норма азоту у складі повного мінерального добрива. На формування однієї тонни врожаю неудобрене незрошуване озиме жито витрачало азоту 24,6, фосфору – 12,1, калію – 32,0, а удобрене – в межах 25,4-28,6; 11,8-16,8 і 32,1-34,6 кг. За зрошення наведені показники становили відповідно: 24,6; 13,5; 28,1 та 25,9-27,8; 14,1-15,1; 31,7-34,4 кг. 7. Сумарне водоспоживання зрошуваного озимого жита виявилося більшим, ніж у незрошуваного, на 13,9-15,2 %. Внесення мінеральних добрив підвищувало сумарне водоспоживання. Найбільша частка у сумарному водоспоживанні припадала на атмосферні опади: за вирощування озимого жита без зрошення у межах 74,1-79,7 %, а на зрошенні – до 70 %. Частка поливної води становила лише 10,0-14,3 %. Коефіцієнт водоспоживання в удобрених рослин істотно зменшувався як на фоні зрошення, так і без нього. Показники витрат води на формування тонни зерна у середньому за роки досліджень зменшилися на 34,7-41,3 та 33,4-36,6 % відповідно. Під впливом добрив окупність 1 м3 зрошувальної води додатково отриманим урожаєм зерна суттєво збільшувалася. У середньому за роки досліджень при вирощуванні озимого жита без добрив цей показник становив 1,37, за внесення N60P30K30 + N30 – 2,52, а розрахункової норми добрива – 3,14 кг/м3. 8. Урожайність зерна озимого жита під впливом мінеральних добрив суттєво зростала. У середньому за роки досліджень на фоні зрошення приріст зерна був у межах 8,0-17,5 ц/га, а без зрошення – 5,7-10,3 ц/га, або відповідно 32,0-70,0 та 29,6-56,4%. Прирости врожайності зерна від зрошення за вирощування озимого жита без добрив у роки досліджень становили 5,3-6,0, а за їх внесення – від 6,8 до 13,2 ц/га. За низького вмісту в ґрунті рухомого азоту, середнього - фосфору та калію першочергове значення у підвищенні врожаю зерна озимого жита належить азоту. Максимальна врожайність у середньому за роки досліджень була сформована на фоні внесення розрахункової норми добрив. За вирощування озимого жита на зрошенні вона становила 42,5, а без зрошення – 29,6 ц/га, тоді як без добрив зібрано 25,0 і 19,3 ц/га відповідно. Найвищими за розрахункової норми добрива виявилися і показники окупності одиниці добрива, які складали на зрошенні 14,00, а без зрошення – 12,26 кг зерна/кг д.р. добрива. 9. Найбільш сприятливо на вміст білка в зерні впливало застосування розрахункової або повної норми мінерального добрива (N60P30K30 + N30). Так, у зерні озимого жита, що вирощене на фоні зрошення, у відповідних варіантах білка містилося 8,57 і 8,56, а без добрив – 7,15%, без зрошення - 8,85; 8,83 та 7,21%. Збір білка у вищенаведених варіантах досліду становив відповідно 3,51; 3,28; 1,51 та 2,44; 2,36; 1,12 ц/га. 10. У зерні озимого жита, що вирощене за зрошення, дещо меншою була і сума амінокислот: без добрив - 6,86, за внесення N60P30K30 – 7,56, N60P30K30+N30 – 8,17, розрахункової норми – 8,22 мг/100 г абсолютно сухої речовини, в т.ч. незамінних: 2,12; 2,46; 2,63 і 2,59 мг/100 г. У незрошуваному зерні наведені показники відповідно становили: 6,92; 7,80; 8,44; 8,41 та 2,19; 2,49; 2,58; 2,61 мг/100 г. На біологічну цінність білків зерна озимого жита як мінеральні добрива, так і зрошення, практично не вплинули. 11. Досліджувані фактори не мали чіткого впливу на вміст в зерні озимого жита загальних цукрів, крохмалю, сирого жиру, сирої клітковини, сирої золи та кальцію. Склоподібність зерна, його натура, маса 1000 зерен, об’єм хліба та загальна його оцінка мали тенденцію до збільшення за внесення мінеральних добрив. Ці показники виявилися дещо вищими у зерні, що вирощене без зрошення, хоч чіткої залежності не простежувалося. 12. У зерні озимого жита, що вирощене без добрив на фоні зрошення, дещо більше містилося цинку, заліза та міді. Під дією мінеральних добрив вміст цинку в зерні зменшувався, а без поливу, навпаки, збільшувався. У кількості кадмію, марганцю та свинцю чіткої різниці не спостерігали. Зерно озимого жита, як за вирощування на зрошенні, так і без нього, хрому не містило. 13. Озиме жито за вирощування його на півдні України є культурою високоприбутковою. Максимальний рівень рентабельності досягався за внесення розрахункової норми добрив і становить 94,8% без зрошення та 101,1% на його фоні. Без застосування добрив цей показник відповідно становив 34,3 і 43,1, а за внесення повної норми NPK знаходився у межах 42,0-63,0 та 52,5-69,4%. Зменшення норми азоту або виключення його зі складу повного мінерального добрива збільшувало собівартість зерна озимого жита та знижувало рівень рентабельності. 14. В умовах півдня України на темно-каштановому середньосуглинковому слабосолонцюватому ґрунті з низькою забезпеченістю його рухомим азотом, середньою рухомим фосфором і обмінним калієм за вирощування озимого жита без зрошення для одержання врожаю зерна на рівні 25, а на зрошенні 35 ц/га і більше з хорошими показниками якості рекомендується вносити розрахункову норму добрив, яка залежить від рівня запланованого врожаю і фактичного вмісту елементів живлення в ґрунті. За цих умов забезпечується найвища рентабельність та окупність одиниці добрива додатковим урожаєм. Якщо ж такої можливості немає, то без зрошення слід застосовувати N60P30K30, а на фоні зрошення - N60P30K30 + N30. |