Анотація до роботи:

Дворецька С.П. Продуктивність гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному Лісостепу України. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.

Інститут землеробства УААН. – Київ. – 2002.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці оптимальних параметрів формування урожаю зерна гороху в умовах темно-сірих опідзолених грунтів північного Лісостепу України з метою виробництва конкурентної в ринковому середовищі продукції.

Зроблено аналіз і оцінку параметрів формування врожаю гороху залежно від агротехнічних умов його вирощування, визначено вплив факторів інтенсифікації (добрива, система захисту, інокуляція) на зміну кількісних параметрів ценозу, проходження морфофізіологічних процесів, діяльність симбіотичних систем, формування максимальної зернової продуктивності рослин. Встановлені критерії впливу доз мінеральних добрив, системи захисту та інокуляції на формування, рівня структурних елементів та їх зв’язку з урожайністю гороху. Дані економічна та енергетична оцінки ефективності застосування факторів інтенсифікації та технологій вирощування гороху.

За результатами досліджень розроблені і рекомендовані виробництву технології вирощування гороху, які ґрунтуються на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.

1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі, що виявляється в з’ясуванні основних закономірностей формування урожаю зерна гороху та ефективних методів управління продуктивним процесом та якісними показниками продукції, яка вирішена шляхом удосконалення технології вирощування культури для збільшення виробництва зерна.

2. Ефективність впливу елементів технології на реалізацію генетичного потенціалу гороху в господарському врожаї в значній мірі визначається погодними умовами, зокрема, кількістю опадів та температурним режимом у відповідні періоди вегетації. Системи удобрення, захисту та інокуляція в сприятливий (1995) рік забезпечували значно вищий приріст урожаю зерна гороху порівняно з несприятливими ( 1996 і 1997) роками.

3. Густота посівів сорту гороху Богатир чеський і характер її зміни на протязі вегетативного періоду в більшій мірі залежать від рівня удобрення та системи захисту, які за умови диференційованого впливу забезпечують суттєву різницю в показниках між контрольним та удобреними варіантами і мінімальною та інтегрованою системами захисту як на період сходів, так і на час збирання, завдяки кращій збереженості рослин.

4. Рівень позитивного впливу добрив та інокуляції насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100 на особливості формування сухої речовини рослинами гороху, темпи її накопичення протягом вегетації змінюється в процесі росту та розвитку рослин, забезпечуючи максимальні показники її маси на ХII етапі органогенезу, коли сформувався найбільший господарсько-цінний урожай зерна і, кількість сухої вегетативної надземної маси, яка на удобрених варіантах вища від контрольного, сягає рівня відповідно 8,3-10,1 т/га.

5. Індекс листової поверхні, динаміка його зміни та наростання до максимального рівня знаходяться в прямій залежності від особливостей сорту, рівня удобрення культури та інокуляції, завдяки дії яких створюються сприятливі умови для ефективної діяльності асиміляційної поверхні. Найвищий рівень величини індексу листової поверхні відмічається в фазу цвітіння – період найбільш інтенсивного формування площі і складає на кращих варіантах технології 6,1 - 6,3 м²/м².

6. Максимальний фотосинтетичний потенціал досягався рослинами на протязі інтенсивного росту до початку формування бобів при сумарних показниках за вегетаційний період 2,32-2,92 - на неінокульованому і 2,47-3,01 млн.м²діб/га – на інокульованому фонах та продуктивності 1 тисячі фотосинтетичних одиниць, яка виражалась урожаєм зерна - 1,13-1,32 і 1,09- 1,21 кг.

7. Ефективність роботи симбіотичних систем у досліджуваного сорту залежить від рівня удобрення, інокуляції насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100 та умов року. Внесення мінеральних добрив в дозі N₃₀P₄₀K₆₀ за органо-мінеральної системи живлення з післядією гною збільшує кількість бульбочок на рослину з 22,7 до 42,0 шт. і величину фіксованого азоту в середньому з 22,7 до 32,2 кг/га.

8. Основними структурними елементами, які в найбільшій мірі визначають рівень урожайності гороху є кількість бобів на рослину та індивідуальна продуктивність рослин. На проектах технології із застосуванням мінерального добрива в дозі N₃₀P₄₀K₆₀ за мінеральної та органо-мінеральної систем живлення в сівозміні коефіцієнт кореляції даних показників із урожайністю становить 0,89-0,94, що свідчить про тісну кореляційну залежність.

9. Найвищий рівень продуктивності посівів сорту гороху Богатир чеський - 34,6 ц/га, а в 1995 році – 37,3 ц/га, забезпечує технологія, яка передбачає внесення мінеральних добрив в дозі N₃₀P₄₀K₆₀ за органо-мінеральної, з післядією гною, системи живлення в сівозміні, застосування інтегрованої системи захисту та інокуляцію насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100.

10. Інтегрований захист забезпечує зростання урожайності культури на 7,0-9,2 ц/га, добрива, відповідно на 0,2-4,8, а інокуляція – лише на окремих проектах з удобреним фоном і при взаємодії з інтегрованою системою захисту.

11. Технології вирощування гороху з комплексним застосуванням добрив, інтегрованої системи захисту, інокуляції насіння забезпечують найбільший рівень збору протеїну з гектара, який дорівнює 6,6-6,7 ц/га, переважаючи контрольні варіанти відповідно на 2,3-2,4 ц/га (53,5-55,8%).

12. Модель технології, яка на фоні інтегрованого захисту та застосування інокуляції, передбачає внесення під горох добрив в дозі N₃₀P₄₀K₆₀, за показниками вартості валової продукції, чистого прибутку, виходу енергії є найбільш виправданою, забезпечуючи максимальний їх рівень (2509 грн/га, 1431 грн/га, 61207 м Дж/га).

13. Математичні моделі зв’язку урожайності гороху з елементами продуктивності та факторами інтенсифікації підтверджують її залежність від величини структурних показників, змінюються під дією системи удобрення, доз мінеральних добрив, що вносяться безпосередньо під культуру, систем захисту та інокуляції і визначають рівень реалізації потенціалу сорту в господарському урожаї, забезпечуючи в більшості проектів технології збір його на рівні розрахованого.

Публікації автора:

1. Камінський В.Ф., Голодна А.В., Дворецька С.П. Зернобобові культури – джерело біологічного азоту. //Вісник аграрної науки.-К:2000. -с. 45-49. (Підготовка експериментального матеріалу за роки досліджень).

2. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Особливості азотфіксації у сортів гороху в залежності від технології вирощування в умовах північного Лісостепу України // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. –Чернігів,1999. -с.34-36. /Аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.

3. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Продуктивність гороху залежно від системи захисту //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- К.2000 . Вип.1.-с.57-59 ( узагальнення матеріалу за роки досліджень).

4. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Вплив метеорологічних умов на продуктивність гороху та ефективність факторів інтенсифікації //Вісник ДААУ. –Житомир, 2000. –Вип.1. –с.75-79 (аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).

5. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Комплексний вплив факторів інтенсифікації на продуктивність гороху //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. Нора - прінт. – 1999. –Вип.1-2. –С.31-34. (аналіз та формування результатів досліджень).

6. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Продуктивність гороху в залежності від комплексного впливу факторів інтенсифікації. // Матеріали науково-практичної конференції “Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення.” –Чернігів,1999 с.65-67 (аналіз та формування результатів досліджень).

7. Дворецька С.П. Асиміляційна поверхня та продуктивність гороху при комплексній дії факторів інтенсифікації в умовах Північного Лісостепу України. // Матеріали науково-практичної конференції “Землеробство ХХI століття – проблеми та шляхи вирішення”. Київ-Чабани, 1999. -С.173.