Проблема підвищення продуктивності лісів та раціонального використання лісових ресурсів – одна з найважливіших народногосподарських задач, що актуальна в умовах нинішнього рівня розвитку суспільства за будь-яких обставин в тривалому часовому проміжку. Для організації та планування заходів з підвищення продуктивності лісів необхідно знати потенційну та фактичну продуктивність деревостанів. В даній роботі представлена така інформація для дубняків Поділля. Аналізуючи її, можна стверджувати, що фактична продуктивність штучних модальних деревостанів дуба звичайного на Поділлі у віці головної рубки в 1,5-2 рази менша за потенційно можливі запаси як штучних, так і природних насіннєвих дубових деревостанів. Для підвищення продуктивності лісів України, зокрема дубових, важливе значення також має ідея застосування в процесі лісовпорядкувальних та лісотаксаційних робіт методики бонітування деревостанів за типами росту. Цілком очевидним є факт, що при сучасних умовах ведення лісового господарства, особливо в зоні Карпат, Полісся та Лісостепу, бонітування та таксація (облік) лісових масивів з використанням бонітетних шкал за типами росту дозволить відкрити додаткові резерви лісових ресурсів та забезпечити певною мірою зростаючі вимоги до методів обліку лісового фонду. Аналізуючи комплекс створених і наведених в даній роботі таксаційних нормативів, можна стверджувати, що підвищення загальної продуктивності, а в першу чергу – запасів дубових деревостанів Поділля до потенційно можливих, безсумнівно в кінцевому підсумку призведе не тільки до підвищення соціальної та господарської значимості дібров Поділля, а дозволить також зберегти та примножити їхню середовищеутворювальну роль в регіоні. Загальні обсяги фітомаси деревостанів та депонованого в ній вуглецю спроможні виступати одними зі складових та адекватних чинників при розробці нормативно-інформаційного забезпечення лісоуправління на національному, регіональному та об'єктному рівнях. Конкретизуючи наукові здобутки даної роботи, можна виділити найбільш вагомі: Розроблено математичні моделі динаміки основних таксаційних показників штучних модальних дубових деревостанів Поділля. Розроблено математичні моделі динаміки обсягів фітомаси в розрізі окремих фракцій (стовбур в корі, кора, гілки крони, листя крони, кореневі системи), на основі яких із використанням додаткових методик обраховано основні біометричні та екологічні характеристики штучних модальних дубових деревостанів Поділля.
Числові характеристики їх наступні: загальний запас фітомаси штучних модальних дубових деревостанів Поділля – 5886,5 тис. т; загальна кількість депонованого в ній вуглецю – 2,94 млн. т С; нетто-первинна продукція (NPP) - 217,8 тис. трік-1 сухої органічної речовини; нетто-екосистемна продукція (NEP) дубняків Поділля - 180,8 тис. трік-1 сухої органічної речовини. Із загального обсягу шкідливих речовин викинутих у атмосферу регіону Поділля стаціонарними джерелами та пересувними засобами (становить приблизно 98,5 тис. т Срік-1) більш ніж 90% викидів (або 90,2 тис. т Срік-1) здатні поглинути природним шляхом штучні модальні дубові деревостани. Для практичного використання пропонуються: Таблиці ходу росту штучних модальних деревостанів дуба звичайного Поділля Iа – II класів бонітету в розрізі типів росту. Допоміжні нормативи для таксації штучних модальних дубових деревостанів Поділля (таблиці віку кількісної та технічної стиглості, диференційовані за категоріями крупності деревини та типами росту; нормативи оцінки надземних та підземних компонентів фітомаси дерев дуба звичайного; показники середньої природної та базисної щільності фракцій фітомаси деревини та кори стовбурів і гілок крони дерев дуба звичайного). Нормативи динаміки запасів фітомаси штучних модальних дубняків Поділля (в розрізі фракцій за типами росту) та депонованого в ній вуглецю.
|