У дисертації відповідно до поставленої мети і завдань досліджень отримано нові дані стосовно використання в раціонах асканійського багатоплідного типу каракульських овець ріпакової макухи, збагаченої підвищеними рівнями на 25–50% від існуючих норм сірки, селену, йоду і кремнію. Досліджено ступінь перетравності і засвоєння поживних та мінеральних речовин корму організмом овець різних статево-вікових груп, їх продуктивні та репродуктивні якості, а також деякі біохімічні та гематологічні показники крові. 1. Згодовування вівцям у складі основного раціону ріпакової макухи, замість 25 % за масою ячменю, збагаченої підвищеними рівнями на 25-50% сірки, селену, йоду і кремнію, підвищує коефіцієнт перетравності органічної речовини раціону у баранчиків і вівцематок відповідно на 3,94-4,1 і 3,11-3,7 абсолютних відсотка, протеїну - на 3,96-4,72 і 3,54-3,94 абсолютних відсотка, клітковини – 1,39-2,92 і 2,18–2,17 абсолютних відсотка, жиру – на 7,74-7,97 і 2,86 -2,55 абсолютних відсотка, БЕР – на 1,22-4,83 і 3,53-2,8 абсолютних відсотка, золи – на 0,43-2,22 і 3,68-0,95 абсолютних відсотка. 2. Обмін азоту та мінеральних речовин в організмі овець, яким згодовували ріпакову макуху, збагачену підвищеними рівнями макро-і мікроелементів, є інтенсивніший у порівнянні з контрольними тваринами. Так, показники добової ретенції азоту у баранчиків і вівцематок перевищують тварин контрольної групи відповідно на 3,46-4,95 і 3,0-3,1%. Ступінь засвоєння сірки у них підвищується на – 2,89-6,3 і 8,51-15,8 абсолютних відсотка, селену – на 3,3-7,0 і 4,3-2,1 абсолютних відсотка, йоду – на 0,3-0,4 і 2,2-2,1 абсолютних відсотка і кремнію – на 2,61-3,04 і 1,6-3,0 абсолютних відсотка, що свідчить про доцільність підвищення норм сірки для молодняку і вівцематок на 50%, селену і кремнію на 25%, а для вівцематок ще й йоду на 25%. 3. Біохімічні і гематологічні показники крові овець, яким згодовували ріпакову макуху, збагачену підвищеними дозами сірки, селену, йоду і кремнію, перебували у межах фізіологічних норм, але в порівнянні з контрольними тваринами вміст загального білка збільшився на 6,9-3,05 і 18,8-14,6%, гемоглобіну – на 2,9-0,3 і 3,8–4,47%, еритроцитів – на 5,3-4,2 і 2,7-3,47%, а концентрація загальних ліпідів і фосфоліпіди знизилася відповідно на 11,76-15,2 та 25-27,1% і 6,6-10,2 та 18,6- 28,4%. 4. Підвищення біологічної цінності раціону за рахунок заміни у ньому 25% концентрованих кормів на еквівалентну кількість за масою ріпакової макухи, збагаченої підвищеними рівнями сірки, селену, йоду і кремнію сприяло підвищенню продуктивності каракульських овець і покращення якості їх продукції: - середньодобові прирости живої маси баранчиків на відгодівлі збільшилися – на 18,0 і 19,4%, а настриги пояркової вовни –29,8-32,8%; втрати живої маси вівцематок у зв’язку з суягністю та лактацією, зменшилися на 5,01 і 3,9%, а настриги вовни у них збільшилися на 8,9-13,15%; - забійний вихід м’яса збільшився на 6,74-6,84%, вміст білка у ньому – на 0,53-0,6%, жиру – на 0,65-0,72%, площа “м’язового вічка” – на 2,87-3,97%. Кількість загальної вологи знизилася на 1,24-1,34%; - у вовні баранчиків і маток зростає вміст сірки на 0,34-0,48 і 0,21-0,91 абсолютних відсотка, кремнію – на 6,16-6,77 і 6,8-7,36 абсолютних відсотка. Не встановлено істотних різниць між вмістом селену у вовні контрольних та дослідних груп овець; - у жиропоті зростає кількість воску і зменшується кількість поту та його рH. У результаті цього покращуються захисні властивості жиропоту, збільшується вихід чистого волокна, а міцність волокон у баранчиків підвищується на 0,82-5,8%, а маток - на 3,3-4,2%. 5. Згодовування суягним і лактуючим маткам у складі основного раціону ріпакової макухи, збагаченої підвищеними рівнями сірки, селену, йоду і кремнію, позитивно позначилися на їх репродуктивних функціях і молочній продуктивності: вихід ягнят на одну вівцематку збільшився на – 3,33-2,94%, а середньодобові надої молока – на 8,01-14,04%; у молоці зростає вміст жиру на 11,95-10,8%; збільшується вихід ягнят з кращими показниками якості смушків. 6. Підвищення біологічної цінності раціону за рахунок ріпакової макухи і збалансованості за такими мінеральними елементами, як сірка, селен, йод і кремній, сприяє підвищенню продуктивності каракульських овець і зниженню собівартості раціону, що забезпечує економічний ефект у розрахунку на одну голову молодняку 29,4–31,47 грн., а вівцематок відповідно на 81,18–132,42 грн. Крім цього, на кожній тонні комбікорму можна зекономити 250 кг ячменю, чи інших зернових концентратів, вартість яких перевищує вартість ріпакової макухи у 3 рази. Оптимальною кількістю ріпакової макухи у складі комбікорму для овець можна вважати 25%. |