Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Технологія виробництва продуктів тваринництва


Бурнатний Сергій Валерійович. Продуктивні, технологічні та відтворювальні якості тварин бурої худоби різних генотипів : Дис... канд. наук: 06.02.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Бурнатний С.В. Продуктивні, технологічні та відтворювальні якості тварин бурої худоби різних генотипів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2008.

Дисертація присвячена оцінці тварин бурої худоби різних генотипів за продуктивними, технологічними та відтворювальними ознаками.

Показники продуктивності корів української бурої молочної породи підвищилися за надоєм базисної жирності за першу лактацію на 461 кг (13,1%), за другу – на 516 кг (13,3%), за третю – на 771 кг (17,8%), за найвищу – на 729 кг (14,1%) у порівнянні з аналогами лебединської породи.

Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів-первісток бурої худоби різних генотипів позитивно корелюють з разовим надоєм (обхват вимені - +0,396...+0,421, глибина передньої частки вимені - +0,292...+0,344, відстань між передніми дійками - +0,203...+ 0,256). Це дає підставу для селекції корів-первісток бурої худоби різних генотипів за цими ознаками вимені.

Позитивно реагували на субклінічний мастит 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Привертаючими увагу факторами є, в основному, такі морфологічні особливості вимені як її форма та рівномірність розвитку часток.

Корови-первістки бурої худоби різних генотипів за ознаками відтворювальної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх отелення становив 874-910 днів, тривалість сервіс-періоду – 115,2-135,7 днів, тривалість міжотельного періоду - 401,1-422,5 днів, тривалість сухостійного періоду – 64,2-75,6 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності – 0,86-0,91, індекс плодючості – 41,4-44,0.

  1. Комплексними дослідженнями продуктивних, екстер’єрних, відтворювальних та технологічних ознак тварин української бурої молочної породи, що створюється, обґрунтована доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи світової селекції для формування високопродуктивних стад. Їх використання забезпечує ріст і розвиток телиць, підвищує молочну продуктивність та відтворювальну здатність, придатність первісток до машинного доїння, стійкість до маститу і стресів.

  2. Виявлено, що найбільша жива маса у 18 - місячному віці телиць української бурої молочної породи – 391,9 кг, у швіців – 372,0 кг, у лебединців – 369,3 кг. Найвищі прирости живої маси піддослідних телиць у період від народження до 6 – місячного віку були в межах 741-797 г. Абсолютні показники живої маси телиць української бурої молочної породи знаходяться у межах стандартів.

Частка впливу фактору генотипу та отелення на живу масу бурих корів склала відповідно 11,2 і 88,2% і була високодостовірною (Р>0,999).

3. За промірами будови тіла первістки української бурої молочної та швіцької порід в більшості випадків статистично вірогідно перевищують аналогів лебединської породи (Р>0,999).

Первістки швіцької породи поступалися за проміром коса довжина тулуба лебединським аналогам на 1,7 см (1,1%, Р>0,999). Різниця між тваринами бурої худоби за проміром обхват п’ястка була незначною.

4. Корови української бурої молочної породи за надоєм перевищують за першу лактацію аналогів швіцької породи на 225 кг (6,8%), лебединської – 386 кг (12,2%), за другу відповідно на 158 (4,2%) та 442 кг (12,7%), за третю – 273 (6,4%) та 678 кг (17,5%), за найвищу – 374 (7,7%) та 625 кг (13,6%) при статистично вірогідній різниці (Р>0,999). За вмістом жиру у молоці різниця між генотипами не суттєва. Встановлена статистично вірогідна різниця за кількістю молочного жиру у корів української бурої молочної породи над аналогами швіцької та лебединської порід.

Частка впливу фактору генотипу склала за надоєм - 20,5%, за вмістом жиру в молоці – 68,5%, кількістю молочного жиру – 22,2% при високому ступені вірогідності (Р>0,999).

Частка впливу фактору отелення була дещо інакшою: за надоєм молока – 78,1%, вмістом жиру в молоці – 18,3% і кількістю молочного жиру – 76,5% (Р>0,999).

5. Основні проміри вимені і дійок корів-первісток бурої худоби різних генотипів визначають розвиток молочної залози і підвищують точність її оцінки. Проміри вимені позитивно корелюють між собою (r = +0,287…+0,865) і разовим надоєм (r = +0,099…+0,421).

Отримані дані свідчать про ефективність відбору корів бурої худоби різних генотипів на підвищення морфофункціональних властивостей вимені на основі обмеженої кількості показників.

6. Встановлено, що на субклінічний мастит позитивно реагували 14,5% первісток української бурої молочної породи, 16,5% - швіцької і 19,3% - лебединської породи. Корови-первістки з ванноподібною формою вимені вражались лише у 1,1-3,2%, з чашоподібною - 18,4-23,2%, з округлою – у 73,6-80,5%.

7. Виявлено, що корови-первістки з високим типом стресостійкості статистично вірогідно перевищують тварин низького типу за добовим надоєм (29,5-32,0%), інтенсивністю молоковиведення (26,4-33,3%), видоєністю за перші три хвилини (6,8-8,7%), повнотою видоювання (7,6-8,1%).

Корови-первістки української бурої молочної породи за всіма морфофункціональними властивостями перевищують аналогів швіцької та лебединської порід як за високим типом стресостійкості, так і низьким.

8. Корови-первістки бурої худоби різних генотипів за ознаками відтворювальної здатності поступаються оптимальним параметрам. Вік їх отелення становив 874-910 днів, тривалість сервіс-періоду – 115,2-135,7 днів, тривалість міжотельного періоду - 401,1-422,5 днів, тривалість сухостійного періоду – 64,2-75,6 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності – 0,86-0,91, індекс плодючості – 41,4-44,0.

9. Відтворювальна здатність корів бурої худоби різних генотипів впливає на рівень їх надою. Збільшення сервіс-періоду призводить до продовження лактаційної діяльності та до підвищення молочної продуктивності корів. В умовах племзаводу «Михайлівка» максимальна продуктивність спостерігається у тварин з тривалістю сервіс-періоду 81-120 днів. Аналогічна закономірність спостерігається із збільшенням міжотельного періоду. Підвищена тривалість цих біологічних періодів свідчить про доцільність визначення їх оптимальних параметрів з урахуванням рівня продуктивності корів в конкретному стаді.

10. Аналіз відтворювальної здатності корів бурої худоби різних генотипів свідчить, що на співвідношення статей в потомстві новонародженого приплоду, перебіг отелень, частоту народження близнят та кількість новонароджених телят, які загинули протягом одного місяця після народження впливає походження та лінійна належність.

Публікації автора:

1. Продуктивні якості корів планових порід і типів Сумщини / Г.П. Котенджи, І.В. Левченко, С.В. Бурнатний [та ін.] // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- Львів, 2007.- Т. 9.- №2 (33).- Ч.3.- С. 49-53. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по українській бурій молочній, швіцькій та лебединській породах).

2. Ріст та розвиток телиць планових порід і типів Сумщини / Г.П. Котенджи, І.В. Левченко, С.В. Бурнатний [та ін.] // Науковий вісник Національного аграрного університету.- Київ, 2007.- Вип. 114.- С. 83-89. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по українській бурій молочній, швіцькій та лебединській породах).

3. Оцінка бугаїв-плідників української бурої молочної породи за ростом і розвитком їх дочок залежно від лінійної належності / В.І. Ладика, Г.П. Котенджи, С.В. Бурнатний [та ін.] // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2007.- Вип. 3 (12). - С. 48-61. (Дисертантом проведено експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).

4. Бурнатний С.В. Молочна продуктивність та відтворювальна здатність корів бурої породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України / С.В. Бурнатний // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2007.- Вип. 9 (13). - С. 15-17.

5. Бурнатний С.В. Молочна продуктивність первісток бурої породи різних генотипів / С.В. Бурнатний // Збірник наукових праць Вінницького ДАУ.- Вінниця, 2008.- Вип. 34.- Т. 3.- С. 81-83.

6. Бурнатний С.В. Вплив сезону отелення та живої маси первісток бурої худоби різних генотипів на їх молочну продуктивність / С.В. Бурнатний // Мат. між. наук.-прак. конф. «Новітні технології скотарства у ХХІ столітті».- Миколаїв, 2008.- С. 230-235.

7. Бурнатний С.В. Порівняльна характеристика корів бурої худоби різних генотипів за господарсько-корисними ознаками / С.В. Бурнатний // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2008.- Вип. 6 (14). - С. 20-23.

8. Характеристика генеалогічних та заводських ліній бурої худоби за молочною продуктивністю / Л.М. Хмельничий, Ю.О. Кривонос, С.В. Бурнатний [та ін.] // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво».- Суми, 2008.- Вип. 10 (15).- С. 123-127. (Дисертантом проведено експериментальну частину роботи, біометричну обробку даних та їх аналіз).