Анотація до роботи:

Проценко О.В. Продуктивні та відтворювальні якості корів залежно від особливостей їх формування у ранньому онтогенезі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню росту та розвитку, фізіолого-біохімічного статусу організму, молочної продуктивності та відтворювальних якостей корів залежно від тривалості їх утробного розвитку, інтенсивності формування до тримісячного віку, типу спаду росту до 12 місяців. Розкрито особливості метаболічних процесів організму, конституції, молочної продуктивності та відтворювальних якостей у великої рогатої худоби з різною тривалістю утробного періоду, інтенсивністю росту до трьох місяців та типу спаду росту до річного віку.

На основі дослідження впливу ознак раннього онтогенезу на показники живої маси, обміну речовин, конституції, молочної продуктивності та відтворювальної здатності великої рогатої худоби обґрунтована доцільність використання тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до тримісячного віку та типу спаду росту до річного віку при відборі тварин.

1.Тривалість утробного розвитку, інтенсивність росту до тримісячного віку, інтенсивність спаду росту до 12 місяців телиць впливають на формування екстер’єрно-конституціональних особливостей, наступну їх молочну продуктивність та відтворювальну здатність. Сила впливу тривалості утробного розвитку на кількість молочного жиру первісток з умовною кровністю червона степова х червоно-ряба голштинська складала 14,29%, Р>0,99; інтенсивності росту до тримісячного віку – 54,33%, Р>0,999; та інтенсивності його спаду до 12 місяців – 23,28%, Р>0,999. У корів-первісток з умовною кровністю червона степова х червоно-ряба голштинська, червона степова х червоно-ряба голштинська ступінь впливу цих ознак дещо менший.

2.Сила впливу тривалості утробного періоду, інтенсивності росту до тримісячного віку та його спаду до 12 місяців на показники живої маси в ранньому онтогенезі у телиць з умовною кровністю червона степова х червоно-ряба голштинська високовірогідна і знаходилась у межах 14,05…86,89%.

3.Показники тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до трьох місяців та інтенсивності його спаду до річного віку взаємопов’язані між собою, що підтверджується відповідними кореляційними зв’язками: інтенсивність росту до трьох місяців – тривалість утробного періоду -0,343 (Р>0,99), інтенсивність росту до трьох місяців – спад росту до річного віку +0,665 (Р>0,999), тривалість утробного розвитку – спад росту до 12 місяців -0,486 (Р>0,999).

4.Тварини з високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку відзначаються більш високим рівнем окисно-відновних процесів (еритроцитів більше на 1,28…13,69%, гемоглобіну – 1,86…8,62%) та синтетичних процесів (загального білка більше на 4,80…16,56%) і виявились більш імунологічно стабільними (лейкоцитів більше на 4,22…12,81%, глобулінів – 6,22…21,94%) порівняно з телицями з низькою інтенсивністю росту до тримісячного віку в різні дослідні вікові періоди (від народження до 18 місяців). Це підтверджується вірогідними кореляційними зв’язками між інтенсивністю росту до тримісячного віку та гематологічними показниками: кількістю еритроцитів +0,641...+0,834 (Р>0,99;0,999), вмістом гемоглобіну

16

+0,603...+0,879 (Р>0,95;0,999), загальним білком +0,674...+0,693, глобуліновою фракцією +0,534...+0,866 (Р>0,95;0,999).

5. Телиці з інтенсивним ростом до тримісячного віку мали нижчу живу масу при народженні порівняно з однолітками з низькою інтенсивністю росту, але завдяки кращому використанню енергії корму в наступні вікові періоди їх жива маса була вірогідно вищою, починаючи з дев'ятимісячного віку (кореляція між цими показниками складала у 9 місяців +0,325 (Р>0,99); 12 місяців +0,418 (Р>0,999); 15 місяців +0,467 (Р>0,999); 18 місяців +0,417 (Р>0,999).

6. Серед первісток з високою інтенсивністю росту до тримісячного віку переважали особини бажаного широкотілого типу конституції (співвідношення широкотілий – вузькотілий 56,5:43,5%), а серед тварин з середньою та низькою інтенсивністю відповідно 30,6:69,4%; 47,8:52,2%. При формуванні груп тварин за тривалістю утробного періоду широкотілий тип переважав у особин з короткою (51,9%), а вузькотілий – з подовженою тривалістю (69,6%). При групуванні первісток за типом спаду росту до річного віку серед особин з швидким типом спаду переважав широкотілий тип (53,8%), а серед тварин з помірним і сповільненим спадом – вузькотілий конституціональний тип (відповідно 65,7 і 57,2%).

7. Первістки з коротким і середнім утробним розвитком, високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку, швидким і помірним спадом росту до річного віку вірогідно перевершували за надоєм та кількістю молочного жиру аналогів з подовженим утробним періодом, низькою інтенсивністю росту до трьох місяців, сповільненим спадом до 12 місяців на 8…23,74%. Це підтверджується вірогідними корелятивними зв'язками між ознаками раннього онтогенезу та молочною продуктивністю (тривалість утробного розвитку -0,737; інтенсивність росту до трьох місяців +0,757; інтенсивність спаду росту до річного віку +0,744). Аналогічна різниця за молочною продуктивністю між досліджуваними групами характерна і для тварин з умовною кровністю червона степова х червоно-ряба голштинська та червона степова х червоно-ряба голштинська. Утробна швидкість росту позитивно корелює з молочною продуктивністю. Тварини з високою утробною швидкістю росту більш продуктивні, ніж особини з низькою швидкістю росту. Перевага складала 9,43…22,82%.

8. Корови з коротким і середнім утробним періодом, високою та середньою інтенсивністю росту до трьох місяців, помірним і швидким спадом росту до 12 місяців характеризувались кращою відтворювальною здатністю порівняно з тваринами відповідних протилежних груп за вказаними ознаками. На показники відтворювальної здатності тварин більше впливали інтенсивність росту до трьох місяців та інтенсивність його спаду до 12 місяців (6,57…46-29%; Р>0,99-0,999), ніж тривалість утробного розвитку. Серед названих ознак раннього онтогенезу на

17

плодючість тварин найбільший ступінь впливу справляла інтенсивність росту до трьох місяців (25,52%, Р>0,999).

Публікації автора:

1.Проценко О.В. Ріст, розвиток та основний обмін речовин теличок залежно від енергії росту у ранньому онтогенезі//Тваринництво України.– 2004 – №8. – С.8-11.

2. Проценко О.В. Окисно-відновні процеси в організмі великої рогатої худоби залежно від енергії росту у ранньому онтогенезі//Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів. – 2004 – Т. 6 (№2). – Ч. 2. – С.133-138.

3. Проценко О.В. Резистентність та рівень синтетичних процесів в організмі теличок залежно від інтенсивності їх росту у ранньому онтогенезі//Вісник Сумського НАУ. – Суми. – 2004. – №5 (8). – С. 75-78.

4. Проценко О.В. Вплив ознак раннього онтогенезу на розвиток та господарсько-корисні ознаки корів//Таврійський науковий вісник. –Херсон: Айлант. – 2005. – Вип. 39 – Ч. І. – С.195-198.

5. Проценко О.В. Характеристика молочної продуктивності корів залежно від особливостей їхнього формування у ранньому онтогенезі// Тваринництво України. – 2005. - №5. – С. 18-19.

18

6. Проценко О.В. Рівень синтетичних процесів в організмі помісних телиць генотипу червона степова х голштинська залежно від ознак раннього онтогенезу//Перспективи розвитку біотехнології в Україні//Матеріали конференції. – Дніпропетровськ. – 2005. – С.28.