1. Комплексний містобудівний аналіз районів масової житлової забудови дозволив дослідити об’єктивні тенденції розвитку функціонально-планувальної структури, архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних і експлуатаційних характеристик; сформулювати проблеми модернізації районів масової житлової забудови забудованих в 60–70-ті роки минулого століття: соціальні, санітарно-гігієнічні, інженерно-технічні. На основі розрахункових моделей функціональної структури розроблено принципові моделі об’ємно-планувальної структури та балансу території об’єкту модернізації. Засобами експериментального проектування розглянуто альтернативні варіанти модернізації мікрорайону: перший з реконструкцією житлового фонду без знесення існуючого капітального фонду; другий з реконструкцією із знесенням п’ятиповерхових великопанельних будинків і доведенням до необхідних стандартів житлових будинків із цегли, а також об’єктів соціальної інфраструктури; третій – з тотальним знесенням усіх існуючих будівель і новою забудовою звільненої території. 2. Аналіз економічної та технічної бази реконструкції 5-поверхових будинків, модернізації територій масової житлової забудови в Україні свідчить про необхідність диференційованого регіонального підходу: У малих містах, де собівартість будівництва перевищує реальну ціну на житло, що обумовлено низькою платоспроможність населенн, заходи з відновлення житлового фонду можуть бути забезпечені лише за допомогою суспільства; Доходи і платоспроможний попит на житло населення великих міст дозволяють вести роботи по відновленню житлового фонду за рахунок коштів населення при активній фінансовій підтримці; Доходи і платоспроможний попит населення на житло в найбільших містах, зокрема Києві, можуть забезпечити інвестування процесів модернізації житлового фонду в районах масової забудови за допомогою кредитування (іпотечного). В умовах гострого дефіциту житла і вкрай низьких темпів нового будівництва знесення придатного для подальшої експлуатації житлового фонду у великопанельних 5-поверхових будинках уявляється передчасним. 3. Експериментальна перевірка підходів і методів модернізації районів масової забудови виконана на прикладі мікрорайону Нивки-3 в м. Києві дозволяє стверджувати, що існують технічні можливості, а в сучасних соціально-економічних умовах і доцільність модернізації житлового фонду у великопанельних житлових будинках масових серій 60–70-х років ХХ століття з проведенням комплексу реконструктивних заходів і доведенням до сучасних стандартів як житлових будинків, так і території мікрорайонів. 4. Аналіз інвестиційних можливостей модернізації сформованих районів масового будівництва свідчить про необхідність пошуків нетрадиційних шляхів організації і фінансування робіт, тому що сума витрат необхідних на проведення всього комплексу реконструктивних заходів на цих територіях не компенсується в повному обсязі і не є інвестиційно-привабливою для інвесторів. 5. Проведене дослідження дає можливість: обґрунтувати підходи до формування програм реконструкції великопанельних житлових будинків масових серій і території кварталі та мікрорайонів, забудованих у період 60–70-х років ХХ ст. з урахуванням особливостей соціального, економічного розвитку міст, комплексу містобудівних умов; використовувати запропонований методичний підхід до аналізу територій масової житлової забудови, визначення стратегії виконання комплексу заходів щодо модернізації міського середовища; 6. Подальше дослідження актуальних поставлених проблем можливо і доцільно за наступними основними напрямками: удосконалення нормативної бази планування і забудови територій житлово-громадської забудови з урахуванням регіональної специфіки населених місць; поглиблення наукових обґрунтувань гранично припустимих показників щільності житлового фонду і населення. |