Заверуха Ірина Богданівна. Проблеми правового регулювання державного боргу України : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2007. — 445арк. — Бібліогр.: арк. 360-441.
Анотація до роботи:
Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання державного боргу України. – Рукопис. – 442 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2007.
У дисертації здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз проблем правового регулювання державного боргу. Доведено фінансово-правову природу державного боргу та визначено його особливості та основні характеристики. Визначено зміст державного боргу як фінансово-правової категорії в контексті аналізу механізму правового регулювання; сформульовано визначення цієї категорії. Сформульовано принципи правового регулювання державного боргу, ддосліджено загальні та видові характеристики правових норм, що регулюють відносини у сфері державного боргу; зміст та особливості цих правовідносин; правовий статус їх учасників; особливості виникнення, зміни та припинення правовідношення у сфері державного боргу; практика їх реалізації; правове регулювання управління державним боргом та фінансовий контроль за його станом.
Обґрунтовано цілісність фінансово-правового інституту державного боргу та його місце в системі фінансового права та національного права України. Автор пропонує власне визначення проблем класифікації державного боргу, визначення його структури; низки базових категорій з цієї проблематики та обґрунтовує доцільність їх введення до фінансово-правового понятійного апарату, а також до чинного законодавства.
Здійснено порівняльно-правовий аналіз положень чинного українського законодавства з міжнародними принципами та стандартами у сфері державного (публічного) боргу. Запропоновано низку заходів щодо вдосконалення правового регулювання державного боргу, зокрема шляхом прийняття змін та доповнень до чинного законодавства України.
У дисертації теоретично узагальнено механізм правового регулювання відносин у сфері формування, обслуговування, погашення державного боргу і сформульовано нове вирішення наукової проблеми, щодо правової природи державного боргу. Автор визначає низку наукових понять та категорій; аналізує та проводить експертизу певних правових явищ та практики; тлумачить чинне законодавство, міжнародні нормативно-правові акти, а також формулює пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства України.
Отже, серед основних висновків дисертаційного дослідження є наступне:
Сформульовано загальнотеоретичне визначення категорії „державний борг” як системи фінансових зобов’язань держави, що виникають у процесі: 1) здійснення запозичень державою; 2) надання державою гарантій щодо зобов’язань третіх осіб – суб’єктів господарської діяльності; 3) виникнення боргових зобов’язань, взятих на себе державою відповідно до чинного законодавства; 4) формування сум бюджетних асигнувань, перерахованих із порушенням строків чи у неповному обсязі сум компенсації за несвоєчасну чи неповну виплату суми платежу/ів юридичним та фізичним особам, що оформлено у відповідному нормативно-правовому акті як боргове зобов’язання Уряду. Загалом, державний борг можна визначити як сукупність відносин, за якими виникають боргові зобов’язання держави як позичальника, як боржника або як гаранта погашення позик інших позичальників.
Зміст відносин у сфері державного боргу становлять права та обов’язки їхніх суб’єктів, що виникають у зв’язку з потребою збалансувати бюджет та розрахуватися за борговими зобов’язаннями Уряду. Природа відносин у сфері державного боргу є фінансово-правовою, адже вони виникають лише у сфері публічних фінансів і з приводу фінансової діяльності держави.
Відносини державного боргу є публічними, оскільки належать до царини доходів і видатків бюджету (публічного фонду грошових коштів); мають специфічний механізм гарантування, що походить від державного суверенітету; а напрями використання позичених державою коштів мають суспільний або державний характер і задовольняють публічний інтерес.
Державний борг – це самостійний інститут фінансового права, який характеризується єдністю та взаємозумовленістю відносин, що становлять його. Інститут державного боргу охоплює сукупність фінансових відносин, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами з приводу залучення до державних централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів на засадах добровільності, платності і строковості, а також їхній розподіл та використання, що відбувається в процесі виконання акта про бюджет та інших нормативно-правових актів, договорів, угод тощо. Також до цього інституту належать відносини, що виникають під час управління державним боргом та його обслуговування, у випадках, коли борг утворився унаслідок здійснених запозичень та інших, прийнятих на себе державою боргових зобов’язань.
Щоб вдосконалити законодавство та усунути виявлені правові колізії, дисертант пропонує:
Ухвалити Закон України “Про державний борг України”, що закріпить основи правового регулювання внутрішнього і зовнішнього державного боргу з урахуванням державного боргу також у частині, передбаченій Законом України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”. Такий нормативний акт має сконцентрувати в собі основні принципи, мету і прерогативи державної політики в цій галузі та визначати: 1) принципи та порядок утворення державного боргу; 2) форми державного боргу; 3) класифікацію державного боргу; 4) порядок його обслуговування та погашення; 5) процедури випуску, розміщення, обігу державних цінних паперів в Україні і отримання доходу від операцій з ними; 6) порядок залучення іноземних кредитів та механізм їхнього використання і погашення; 7) умови надання гарантій за борговими зобов’язаннями; 8) порядок формування та ведення реєстру боргових зобов’язань; 9) методи управління державним боргом; 10) контроль та звітність за державним боргом; 11) відповідальність у сфері державного боргу; 12) порядок оприлюднення інформації про стан державного боргу та ін. Закон повинен регулювати порядок виникнення, зміни і припинення відносин у сфері державного внутрішнього боргу України та державного зовнішнього боргу України.
Внести доповнення до ст. 12 Бюджетного кодексу України, а також до розділу четвертого Бюджетної класифікації України, щодо запровадження розширеної класифікації державного боргу. Запропонована класифікація ґрунтується на таких критеріях: залежно від участі держави в процесі погашення та обслуговування боргу (прямий і гарантований); залежно від ринку розміщення боргових зобов’язань; валютної структури боргу; статусу кредитора або власника боргового зобов’язання; строків здійснення виплат; типів боргового зобов’язання. Незважаючи на статичність критеріїв класифікації, які має бути визначено в законодавчому порядку, щорічну постатейну структуру державного боргу має з’ясовувати Міністерство фінансів з подальшим затвердженням Верховною Радою України.
Доповнити Ст. 8 Закону України „Про державний внутрішній борг України” таким змістом: „Фонд погашення державного боргу формується за рахунок: профіциту державного бюджету; визначеного відсотка надходжень від приватизації (не менш як 50%); доходів, що перевищують видатки НБУ; прибутків від діяльності Національної акціонерної страхової компанії „Оранта”, Державного спеціалізованого Ощадного банку України та інших надходжень”.
Аналіз досвіду одержання та використання Україною позик міжнародних фінансових організацій свідчить, що потрібно розв’язати низку правових проблем, визначивши їх у законодавстві. Зокрема, це стосується: а) джерел обслуговування та повернення іноземних позик. Під час ратифікації угод потрібно визначати, за рахунок яких коштів планують обслуговувати заборгованість за відповідним проектом та за рахунок яких коштів буде повернуто основну суму зобов’язання; б) повноважень та компетенції всіх суб’єктів відповідних правовідносин. Законодавство має чітко визначати повноваження органів державного управління в процесі укладення Угод із міжнародними фінансовими організаціями та реалізації. Крім того, реалізацію проектів потрібно здійснювати під контролем та координацією міжвідомчих робочих груп. Поточне управління мають здійснювати групи управління проектами. Статус таких груп (організаційно-правових утворень) має бути чітко визначено в нормативному порядку. Зокрема потрібно окреслити їхні функції, права та обов’язки; заходи впливу, які вони можуть застосовувати в разі виявлення порушень умов проекту, зловживань або неефективного, нераціонального використання коштів проекту тощо. Потрібно також визначити статус експертів (іноземних експертів), що беруть участь у реалізації відповідних проектів; в) відповідальність посадових осіб. Під час ратифікації Угоди обов’язково треба визначати перелік органів, посадових осіб, що несуть відповідальність за невиконання умов міжнародних договорів та неефективне використання позичених ресурсів; г) звітність про виконання міжнародних угод про позики та систему контролю за їхнім використанням; д) інші процесуальні питання щодо надання й одержання позик. До моменту ратифікації міжнародного договору між Україною та МФО про позику (кредит) потрібно забезпечити готовність освоїти відповідну суму коштів.
Публікації автора:
Монографії та навчальні посібники:
Заверуха І.Б. Державний борг України: проблеми правового регулювання. Монографія. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006 р. – 309 с.
(Рецензія на монографію: Н.В. Воротіна Актуальні питання правового регулювання державного боргу в Україні // Правова держава. Щорічник наукових праць. Випуск 18. – К.: Інститут держави і права НАН України ім. В.М. Корецького, 2007. – С. 598-601.)
Заверуха І.Б. Банківське право. Навчальний посібник. Львів: Астролябія, 2002 р. – 221 с.
Фінансове право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів / За ред. Л.К. Воронової. – К.: Вентурі, 1998. – 382 с. (у співавторстві; одноособово – 8 розділ IІІ, с.с. 215-220).
Основи права України / За ред. В.Л. Ординського. Львів: Оріяна-Нова, 2005. – 366 с. (у співавторстві; одноособово – розділ Х, с.с. 262-278).
Бюджетний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 413 с. (у співавторстві; одноособово – коментар до статей 34, 35, 36 Бюджетного кодексу України).
Статті в наукових фахових виданнях та збірниках наукових праць:
Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання державного боргу України // Право України. – 1999. – №3. – С.26-30.
Заверуха І.Б. Державний кредит в контексті проблем правового регулювання державних доходів та видатків // Збірник наукових праць з фінансового права. Академія правових наук. Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. – Харків, 1999. – С. 64-72.
Заверуха І.Б. Правові засади та особливості управління державним боргом // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 35. – 2000. – С. 240-250.
Заверуха І.Б. Проблеми інституційного та нормативно-правового забезпечення фінансування бюджетів. // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 37. – 2002. – С. 307-313.
Заверуха І.Б. Правові проблеми реструктуризації державного внутрішнього боргу України // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 38. – 2003 р. – С. 240-246.
Заверуха І.Б. Теоретико-правове розуміння змісту державного боргу та його характеристика // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 39. – 2004. – С. 265-270.
Заверуха І.Б. Проблеми розуміння категорії “державний борг”: правові аспекти. // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 40. – 2004. – С. 222-228.
Заверуха І.Б. Фінансово-правові принципи в розрізі проблем правового регулювання відносин у сфері державного боргу // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. Випуск 41. – 2005. – С. 162-171.
Заверуха І.Б. Порівняльно-правовий аналіз змісту категорій „державний борг” та „державний кредит” // Львівський правничий часопис „Життя і право”. – 2005. – №2. – С. 43-48.
Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання боргових зобов’язань гарантованих урядом України // Науковий вісник Чернівецького Університету. Випуск 154. Правознавство. Збірник наукових праць. Чернівці: Рута, – 2002. – С. 95-98.
Заверуха І.Б. Порівняльно-правові аспекти конституційного регулювання державного боргу // Науковий вісник Чернівецького Університету. Випуск 253. Правознавство. Збірник наукових праць. – Чернівці: Рута, – 2004. – С. 42-47
Заверуха І.Б. Загальні та видові характеристики правових норм, що регулюють відносини у сфері державного боргу // Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки “Держава і право”. Випуск 29. – К. 2005. – С. 463-469.
Заверуха І.Б. Об’єкт та предмет правовідносин у сфері державного боргу // Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки „Держава і право”. Випуск 32. – К. 2005. – С. 205-210.
Заверуха І.Б. Теоретико-правові передумови визначення інституту державного боргу // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №12. – С. 127-131.
Заверуха І.Б. Фінансово-правова природа відносин у сфері державного боргу // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №8. – С. 53-57.
Заверуха І.Б. Проблеми нормативно-правового забезпечення державного боргу в Україні // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Випуск 10. – К. 2005 р. – С. 359-366.
Заверуха І.Б. Управління державним боргом: правові та організаційно-функціональні аспекти // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 6. – 2006. – С. 235-241.
Заверуха І.Б. Проблеми правового розуміння державного зовнішнього боргу // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 7. – 2006. – С. 290-294.
Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання муніципального боргу // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. Випуск 3. – 2006. – С. 41-49.
Заверуха І.Б. Проблемні аспекти правового регулювання боргових зобов’язань yряду, що виникли не на кредитних засадах // Науковий вісник: збірник наукових праць Національної Академії ДПС України. – 2006. – №4-5 . – С. 169-175.
Заверуха І.Б. Зміст управління державним боргом: правові аспекти // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006 р. – № 3-4. – С. 312-317.
Заверуха І.Б. Діяльність вищих органів фінансового контролю у сфері державного боргу // Юридична Україна. – 2006. – №12. – С. 31-38.
Заверуха І.Б. Правові проблеми класифікації державного боргу // Право України. – 2007. – №3. – С. 51-55.
Матеріали конференцій, статті у наукових журналах та довідникових виданнях:
Заверуха І.Б. Теоретичні аспекти поняття інституту державного боргу. // Українське адміністративне право - актуальні проблеми реформування Збірник наукових праць за матеріалами Другої національної науково-теоретичної конференції. – Суми, 2000. – С.258-262.
Заверуха І.Б. Проблеми правового регулювання фінансування бюджету // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції 20 – 22 грудня 2001 року. Академія державної податкової служби України. Ірпінь. – С. 601-602.
Заверуха І.Б. Правові засади реструктуризації державного внутрішнього боргу України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції (13-14 лютого 2003 р.). – Львів, 2003. – С. 199-202.
Заверуха І.Б. Правові аспекти боргової політики органів місцевого самоврядування в Україні // Prawne I spoleczne aspekty rozwiju samorzadnosci terytorialnej w Polsce і na Ukraine. Wyzsza Szkola Administracji i Zarzadzania w Premyslu. – Przemysl, 2002. – №8. – C. 132-139.
Заверуха І.Б. Конституційно-правові гарантії забезпечення вкладів громадян у фінансових установах України // Zeszyty naukove. Swobody obyvatelskie w Polsce і na Ukrainie – rzeczywistosc I perspektywy. Wyzsza Szkola Administracji i Zarzadzania w Premyslu. – Przemysl, 2001. – C. 157-167.
Заверуха И.Б. Цели и принципы правового регулирования муниципального долга // Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства. Научные доклады и сообщения. Выпуск 1. – Черновцы: Рута, 2003. – С. 147-157.
Заверуха І.Б. Публічно-правові аспекти природи комунальної власності // Вибори та демократія. – 2005. – №4. – С. 42-47.
