Теоретичні і прикладні результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження, у сукупності розв’язують важливе наукове завдання забезпечення енергетичної безпеки держави за рахунок оптимізації енергозабезпечення національної економіки. Результати дослідження дозволяю дійти таких висновків: 1. Недостатнє теоретичне опрацювання і не досить коректне визначення понятійного апарату, що характеризує енергетичну безпеку як системне явище, а також відсутність методологічних засад діагностики і комплексного забезпечення енергетичної безпеки ускладнює розроблення дієвої державної політики в енергетичній сфері України. Головною умовою забезпечення енергетичної безпеки є оптимізація енергозабезпечення національної економіки з урахуванням можливостей та загроз, що формуються внутрішніми і зовнішніми факторами. 2. У дисертаційній роботі визначене поняття енергетичної безпеки, критерії і показники оцінки її рівня; розроблені методологічні засади визначення перспективного попиту України в енергоносіях в умовах відсутності економічної рівноваги і виходу економіки з кризи. Проведено аналіз можливих шляхів задоволення потреб України в основних енергетичних ресурсах і визначені умови раціонального енергоспоживання. Надані пропозиції щодо вдосконалення державної політики енергозабезпечення у контексті економічної безпеки України. 3. Достовірність сформульованих в роботі теоретичних узагальнень, методологічних обґрунтувань, і прикладних наукових результатів ґрунтується на використанні сучасних методів дослідження, підтверджується залученням значного масиву даних статистичної звітності, вивченням чинної правової бази в сфері економічного розвитку, нормативних актів уряду, міністерств і відомств, використанням літературних наукових джерел, апробацією основних положень дисертаційного дослідження на науково-практичних конференціях та впровадженням отриманих результатів в практичну діяльність. 4. Проведений автором аналіз існуючих тлумачень категорії “енергетична безпека”, запропоновані автором методологічні підходи до визначення поняття енергетичної безпеки дозволяють розкрити сутність цієї категорії та її взаємозв’язок і з економічною безпекою. Енергетична безпека держави визначається її спроможністю гарантовано забезпечувати свої поточні і перспективні потреби у якісній та економічно доступній енергії з урахуванням імовірності особливих режимів функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях 5. У роботі запропонована система критеріальних показників та аналітично-інформаційних показників (характеристик) рівня енергетичної безпеки України. Проведена аналітична оцінка фактичних показників енергетичної безпеки України, визначені фактори, що найбільше впливають на її рівень. Отримані результати створюють методологічну та методичну базу для розробки ефективної державної політики у цій сфері. 6. В період виходу з економічної кризи для економіки України характерні значні флуктуації значень основних макроекономічних параметрів, що ускладнює визначення потреби в основних ресурсах. Водночас, помилки у визначені потреби у такому стратегічному ресурсі як енергоносії може вкрай негативно вплинути на загальну економічну ситуацію. При недостатньому обсязі енергоресурсів може бути зруйнована тенденція економічного зростання. Перевищення потрібних обсягів означає надмірне навантаження на платіжний баланс (значна частка енерго ресурсів імпортується) та привести до іммобілізації коштів замість їхнього спрямовання на модернізацію ПЕК. В роботі запропоновані методологічні підходи до визначення потреби в енергетичних ресурсах за умов виходу економіки з кризи, розрахована потреба у нафті, природному газі та вугіллі на період до 2010 року, визначені можливості її задоволення тощо. 7. Проведений аналіз рівня забезпечення потреби України в енергетичних ресурсах. Виявлено, що одним з вагомих чинників формування загроз у цій сфері є недостатня платоспроможність споживачів. Низький рівень доходів населення об’єктивно обумовлює формування заборгованості за спожиті енергетичні ресурси, що не лише обмежує обсяги їх закупівлі, але й не дозволяє галузі накопичити кошти, необхідні для її модернізації та оновлення основних фондів, внаслідок чого накопичується потенціал кризових явищ. 8. Однією з найважливіших складових загальної системи забезпечення енергетичної безпеки України є нафто- та газотранспортна система. В роботі дана оцінка стану використання транзитного потенціалу України, окреслені головні проблеми подальшого розвитку цієї сфері, зокрема, зазначено, що повне використання нафто- та газотранспортної системи України у значній мірі залежить від її модернізації. 9. Аналіз факторів, вплив яких формує загрози енергетичній безпеці України, свідчить про те, що одним з основних факторів є дуже висока енергоємність економіки України. Розкрито значення зниження енергоємності ВВП для енергетичної та економічної безпеки України. В роботі проведено аналіз енерговикористання, виявлені основні причини високої енергоємності виробництва, дана оцінка державної політики у цій сфері. 10. Державна політика забезпечення енергетичної безпеки має спрямовуватися на ліквідацію або ж зменшення наслідків тих факторів, що формують загрози енергетичній безпеці України. В роботі обґрунтовані основні напрями державної політики енергозабезпечення, виходячи з загальних, організаційно-економічних та технічних проблем забезпечення енергетичної безпеки України. Розкрита роль використання альтернативних джерел енергії у забезпеченні енергетичної безпеки України. В цій сфері Україна має відповідні науково-технічні напрацювання, а промисловість здатна в стислі строки налагодити виробництво необхідного устаткування і обладнання. Існуючий рівень використання нетрадиційних джерел енергії в Україні вже дозволяє щорічно заощаджувати близько 1,1 млн. умовного палива. 11. У роботі обґрунтовані основні напрями структурної перебудови господарського комплексу України у контексті підвищення рівня енергетичної безпеки. Важливим її елементом має бути структурна перебудова самого ПЕК. Підкреслюється, що відсутність цілеспрямованої державної стратегії розвитку ПЕК навіть на короткострокову перспективу не дозволяє стабілізувати роботу комплексу на рівні, що відповідав би потребам сучасного етапу розвитку економіки. 12. З метою підвищення рівня енергетичної безпеки держави і раціонального використання потенціалу вітчизняного ПЕК обґрунтовані перспективні напрями міжнародного співробітництва України в енергетичній сфері. | 