Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філософські науки / Релігієзнавство, філософська антропологія, та філософія культури


Левченко Леся Юріївна. Проблема самотності: ґендерний контекст. : Дис... канд. наук: 09.00.04 - 2007.



Анотація до роботи:

Левченко Л.Ю. Проблема самотності: ґендерний контекст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2007.

Дисертація присвячена філософсько-антропологічному аналізу проблеми самотності, яка в філософії традиційно пов’язувалася з особливостями світосприйняття людини, станом її душі, мотивацією вчинків та самосвідомістю. Визначено типологію основних форм самотності, зокрема добровільне усамітнення, соціальна, цивілізаційна, індивідуальна самотність. У роботі висвітлено основні підходи до розгляду означеної проблеми в історії філософії, філософській антропології та соціальній філософії. З цією метою проведено дослідження сутності феномену самотності як універсального явища, а також філософський аналіз ґендерного аспекту самотності. Зазначено, що феномен чоловічої і жіночої самотності виникає і змінюється разом з культурою.

Показано, що ґендерні дослідження останніх трьох десятиліть ХХ століття виявили, що поняття ґендеру і ґендерної асиметрії стають головним предметом вивчення філософії фемінізму, а маскулінність – одним із напрямків постфемінізму. Тому з’явилися праці про “кризу маскулінності” і переваги “фемінних” психологічних рис, переосмислення питання місця та ролі жінки в сучасному світі, без вирішення яких неможливий поступальний розвиток сучасного демократичного суспільства.

У висновках дисертації представлені підсумки проведених теоретичних досліджень. Вони конкретизовані в наведених нижче положеннях:

1. У буденній свідомості мільйонів людей XXІ століття самотність пов’язана з глибоким, трагічним переживанням, прагненням людини бути не самою і неможливістю здійснити це практично. Не випадково проблема самотності розглядалась спочатку виключно як проблема спілкування, міжособистісних взаємин, і тільки в останні роки стало очевидним, що самотність пов’язана не стільки з особливостями спілкування, скільки з властивостями особистості.

Це означає, що всі обставини життя втрачають своє вирішальне значення для людини. Вона відчуває себе самотньою незалежно від кількості людей, які перебувають поруч з нею: родина, друзі, однодумці, колеги, випадкові знайомі. Більше того, відчуття самотності, постійне переживання відсутності й навіть неможливості встановлення близьких духовно-інтимних відносин з іншими людьми починають визначати об’єктивний стан людини в соціумі.

2. Прагнення сучасної людини до відособлення, утвердження власної особистості призвело до того, що в буденному житті та в наукових дослідженнях акцентується саме на структурі “Я”. Кінець XX - початок XXI сторіччя характеризується швидкими змінами в структурі “Ми”, які виражаються, зокрема, у втраті старих і появі нових традицій. Таке становище різко поглиблює прірву між поколіннями, посилює конфлікт “батьків і дітей”, загострює відчуження й непорозуміння між поколіннями. Це є одним із головних чинників, що призводить і до особистісного відчуження, і до переживання самотності. Індивід, позбавлений підтримки, взаємодопомоги й рівності, починає переживати свою непотрібність, відчуженість, виникає почуття самотності.

3. Переживання самотності як психологічного феномену містить у собі суб’єктивну потребу й об’єктивну неможливість розуміння людини людиною. Для кожного існують різні рівні порозуміння, які визначаються умовно-значимими соціальними ролями, що їх виконує кожна конкретна людина. Але впродовж кожного індивідуального життя відбуваються значні зміни в оцінці своїх соціальних ролей, що пов’язане не лише зі зміною ціннісної сфери людини під час її особистого розвитку.

Нині, в перехідний період, ускладнилися взаємини між людьми, спостерігається нехтування чужими інтересами заради власних, користолюбство, цинізм, зневажання совісті, честі. Низька моральність, відсутність культури дедалі більше утверджуються як норми повсякденного життя. Серед широких верств населення відбувається процес втрати загальнолюдських цінностей – гідності, порядності, здатності до співпереживання. Наявність вищеперелічених та інших негативних індивідуальних якостей у людини, більшість з яких має соціально набутий характер, іноді зводить нанівець зусилля тих людей, які за характером своєї діяльності причетні до освіти й виховання, і в своїй сукупності (за відповідних об’єктивних умов) сприяють формуванню таких негативних якостей індивіда, як безвідповідальність, необов’язковість, моральна ненадійність.

4. Сучасну людину глибоко хвилюють проблеми, які стосуються її індивідуальності, унікальності, вона відчайдушно шукає свою винятковість і боїться її втратити. Ці пошуки детерміновані в бажаннях індивіда. І якщо людині це вдається, якщо вона створює ядро або центр своєї винятковості на противагу “іншим”, то вона усвідомлює, що зіштовхнулася з абсолютною самотністю. І тоді індивід намагається досягти якогось контакту через людську прихильність або любов, через свої вчинки, роботу, розваги. Крім того, парадокс полягає і в тому, що люди намагаються бути самими собою, борються за унікальність власної сутності, проти буття, що змінюється, проти тотальної розірваності буття, і якщо це якоюсь мірою вдається, то вони відчувають себе самотніми.

5. Ґендер – це те, у що суспільство зводить фізичні, анатомічні й психологічні відмінності людей. Поняття чоловічої й жіночої поведінки, маскулінних і фемінніх манер, дій, мови несуть ґендерні конструкти, оскільки втілюють у собі соціальні очікування відносно характеристик “справжнього чоловіка” і “справжньої жінки”.

6. Ознаки статі відносяться до числа ознак, які впливають на всю поведінку людини. Володіння ними зумовлює ряд функцій (фізіологічних, психічних і соціальних), які властиві або жінкам, або чоловікам. Вони не накладають відбиток на всю природу людини, надаючи поведінці людини певного спрямування. Але якщо існує така несхожість, існує й підстава для статевих суперечностей, для боротьби й опозиції статей. Іншими словами, бути чоловіком чи жінкою – це не просто бути людиною з чоловічою чи жіночою анатомією, одного цього недостатньо; суспільство задає стереотипи щодо індивідуальної визначеності соціокультурних аспектів відносно прийнятих “зразків” поведінки, зовнішнього вигляду: чоловічого і жіночого.

7. Ґендерна методологія акцентує увагу на таких проблемах як стать, чоловіче, жіноче, індивідуальна, соціальна, цивілізаційна самотність, а також фемінність, маскулінність, андрогінність. Ці проблеми виявились основоположними, оскільки стать (не тільки в особистому значенні, але і в значенні ґендеру) – універсальна характеристика людського буття. Визначено, що в традиційному розумінні “стать” і “людина” виявилися відірваними одне від одного, проблема людини була центральною проблемою, проблема статі – другорядною, що не дозволяло глибоко розуміти проблему самотності.

8. Феномен чоловічої і жіночої самотності виникає і змінюється разом з культурою. Він, як показують сучасні дослідження, включений до історичного процесу розвитку свідомості й суспільства. Уявлення про відмінності статей і пов’язані з ними норми поведінки виражаються у формі пояснень особливих якостей і обов’язків, переваг і обмежень, сутності, призначення, що властиві чоловічій і жіночій статі.

9. Ґендерний аналіз, простежуючи шляхи формування соціальної поведінки статей, дійшов висновку, що типових патріархальних чоловічих та жіночих рис набувають у процесі культурного розвитку. Ідея ґендерного аналізу – зміни в патріархальному устрої світу, виявлення його впливу на соціалізацію жінок та чоловіків і пошуки шляхів для встановлення ґендерної рівності. А ґендерна рівність може бути одним із шляхів виходу зі стану самотності.

Публікації автора:

1. Левченко Л.Ю. Історичні форми самотності в контексті людського буття // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – Вип. 3. – С. 307-314.

2. Левченко Л.Ю. Г.С. Сковорода і В.С. Соловйов про жіночу сутність світу// Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2002. – Вип. 9. – С. 238-243.

3. Левченко Л.Ю. Жінка і суспільство: від античності до сучасності (ґендерний підхід) // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип. 4. – С. 327-336.

4. Левченко Л.Ю. Феномен чоловічої і жіночої самотності в контексті соціального буття // Філософські проблеми гуманітарних наук. – К., 2005.– № 6-7. – С. 208-214.

5. Левченко Л.Ю. Екзистенційна проблема самотності: історико-філософський аналіз // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Вип. 8. – Тернопіль, 2006. – С. 549-555.