Анотація до роботи:

Шум О. Ю. Проблема гуманізму в публіцистиці М. Горького 1920-х - 1930-х років. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 – російська література. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2008.

У дисертації всебічно досліджено концепцію революційного гуманізму М. Горького, що знайшла найбільш яскраве втілення в публіцистиці письменника 1930-х років і мала могутній вплив на всю літературу соцреалізму.

У роботі простежується доля поняття «соціальний ідеалізм», який за радянських часів витісняє правда «керівної ідеї» – «пролетарський гуманізм». Представлено типологію центрального поняття публіцистики М. Горького 1920-1930-х років – «маленької, але величної людини» («пробуджена особистість» – соціалістичний лідер – майбутня Людина людства), показано його внутрішню суперечність. Розглянуто трансформацію в М. Горького традиційних для російської літератури типів «маленької» і «зайвої людини» відповідно в «маленьку, але величну» і «непотрібну людину».

Виокремлюються ідейні рівні опозиції «стихія/культура», що є підгунтям поняття «вічна революційність». Зіставлення горьківської «вічної революційності» з аналогічною ідеєю І. Франка і теорією «перманентної революції» Л. Троцького демонструє утопізм горьківської концепції і водночас її притаманність певному періоду творчості письменника.

У роботі охарактеризовано нову духовність як віросповідальну систему, що грунтується на понятті «керівна ідея» і підкріплена науково-технічними чудесами. Показано, що носієм і творцем «нової духовності» є колектив – спільність людей, згуртована передовою «організуючою ідеєю». Колективізм трактується у М. Горького як провідний принцип життя і розповсюджується на всі види людської діяльності, включаючи художню творчість.

Публікації автора:

1. Новый взгляд на творчество М. Горького: Обзор научных публикаций последнего пятнадцатилетия // Культура народов Причерноморья. – 2004. – № 52. – С. 102 – 105.

2. Особенности гуманистической концепции М. Горького советского периода (от сверхчеловека к вождю и сильной личности коммунистического типа) // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 57. – С. 118 – 121.

3. Проблема «маленького человека» в творчестве М. Горького 1930-х годов // Культура народов Причерноморья. – 2006. – № 73. – С. 247 – 251.

4. Образ М. Горького в литературно-критических дискуссиях конца 1920-х годов. – Вопросы русской литературы: Межвузовский научный сборник. – Симферополь: Крымский архив, 2006. – Выпуск 12 (69). – С. 83 – 90.

5. М. Горький и Л. Троцкий: сущность и цели революции. – Вісник Харківського національного університету. Серія «Філологія». – Харків, 2006. – Випуск 49. – № 745. – С. 174 – 176.

6. Идея коллективного человека в публицистике М. Горького 1920–1930-х годов. – Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». – Симферополь, 2007. – Том 20 (59). – № 2. – С. 60 – 64.

7. Антиномия «стихия – культура» как основа горьковской концепции революционности. – Мова і культура: Науковий журнал. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. – Вип. 9. – Т. IX (97). Художня література в контексті культури. – С. 153 – 158.

8. Гуманизм и гуманность в публицистике М. Горького 1930-х годов // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сборник научных трудов. – К., 2006. – С. 282 – 285.