Анотація до роботи:

Жуковський В.В. Проблема “energeia” у філософському вченні Григорія Палами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 – історія філософія. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

У дисертації вперше у вітчизняній філософії здійснено дослідження вчення Григорія Палами про “енергію” у контексті вирішення ним проблеми онтологічного взаємозв’язку між трансцендентним виміром Божественного Буття, Яке є по природі єдине, недоступне і непізнаванне, та іманентним виміром природи Бога, який завдяки енергіям у різноманітний спосіб наповнює кожний елемент створеної реальності, робить Бога доступним і пізнаванним. Проаналізовано історично-філософську канву поняттєво-концептуальної еволюції, як поняття “енергія”, так і таких понять, як: “сила”, “слово”, “виступи” і ін. У контексті дослідження проблеми “енергії” обґрунтовано значення збалансованого апофатично-катафатичного підходу Палами до осмислення ним природи Бога, як абсолютно іншого і віддаленого від світу у своєму внутрішньотроїчному бутті (теологія), так і максимально близького і присутнього у всьому через свій енергійний вихід “назовні” (ікономія). Розкрито і комплексно осмислено різні сторони вчення Палами про божественну енергію та її поняттєво-концептуальне значення. Особлива увага приділяється обгрунтуванню того, що “енергійну” парадигму філософування Палами неможливо розглядати без осмислення попередньої філософської та патристичної традиції у цьому питанні. Виокремлено значущу роль грунтовного осмислення природи внутрішнього буття Бога для адекватного розуміння головних властивостей енергії Бога.

Відповідно до поставленої мети і завдань дисертаційного дослідження зроблено наступні висновки:

1. Проаналізовано головні підходи класичної грецької, еллінської та римської філософії до осмислення концептуального значення таких понять як: “dynamis”, “logos”, “logos spermaticos”, “sophia”, “energeia”, “pneuma”, “pronoia”, “світова душа” і “Деміург”. Висвітлено еволюцію поняття “energeia” у процесі розвитку філософських ідей. Здійснено аналіз понять, які у ході розвитку філософської думки, у більшій чи меншій мірі служили адекватними замінниками поняття “енергія”, і пізніше часто використовувались паралельно з цим поняттям для обґрунтування проблеми взаємовідношення між божественною трансцендентністю та іманентністю.

2. У філософському мисленні досократиків, стоїків, Платона, Аристотеля, Філона та Плотіна стверджено відсутність онтологічної “прірви” між світом і божественною реальністю, яка його наповнює. Внесок в остаточне формування поняттєво-концептуального обґрунтування цієї проблеми у різних філософів був різним, у залежності від тих історично-філософських контекстів, передумов і завдань, які стояли перед ними. Показано, що ці філософські концепції стали незамінними для подальшого розвитку і осмислення цієї проблематики у християнській патристиці, особливо у вченні про “енергію” Григорія Палами.

3. Для обґрунтованого заглиблення у проблему “енергії” проведено аналіз застосування апофатичного підходу у рамках філософських вчень, які досліджувалися у праці. Це стосується висвітлення таких питань як: “інакшість” і віддаленість Божественного Буття від світу; трансцендентність божества, платонівська концепція “схованості” “реальної сутності речі”, яка проявляється за допомогою сили; одночасне розрізнення і тісний зв’язок між сутністю та силою речей у філософії Платона; взаємовідношення в аристотелівській тріаді між “dynamis”, “energeia” та “entelekheia”; осмислення вічної, нерухомої і відокремленої від чуттєвих речей сутності, чистої і досконалої форми у філософії Аристотеля; специфіка філонівського “шляху заперечення” в обґрунтуванні радикальної “іншості” божественної трансцендентності у відношенні до світу; плотінівська концепція всеперевершуючої і невимірної природи Єдиного, Верховного начала, яке через еманацію поєднане з цілим всесвітом.

4. Проаналізовано головні аспекти проблеми “енергії” у деяких авторів християнської патристичної філософії, а саме Юстина Філософа, Атенагора, Іринея Ліонського, Псевдо-Діонісія Ареопагіта. Розкрито органічний зв’язок їхніх підходів до вирішення проблеми взаємовідношення між трансцендентним та іманентним буттям з філософською думкою грецьких, римських й еллінських мислителів. Наголошується на тому, що патристичний підхід до проблеми “енергія” виконуватиме роль предвісника вчення Палами про трансцентність та іманентність божественної енергії, яке базуючись на апофатично-антиномічному методі філософування становить основний вимір в осмисленні природи енергії Божественного Буття.

5. Запропоновано розглядати апофатичний і катафатичний патристичні шляхи філософування про природу Божественного Буття, як визначальний чинник адекватного вирішення проблеми взаємовідношення між “cхованим” у внутрішньобожественній сутності і “проявленим” “назовні” в енергії, Богом. Стверджено, що збалансований апофатично-катафатичний підхід до осмислення природи буття Бога, який використовує Палама пропонуючи свою докрину “енергії” – єдине адекватне і відповідне до попередньої філософсько-патристичної спадщини обгрунтування онтологічного “енергійного” “мосту” між божественною трансцендентністю та іманентністю. У цьому контексті проаналізовано головні аспекти філософії внутрішньотроїчного Божественного Буття як єдиного у трьох іпостасях джерела енергії Бога. Розкрито характеристики динаміки буття, яка властива внутрішньобожественному “порядку,” рівню божественної “теології”, тобто тим, ким Бог є у своєму відвічному бутті і безвідносно до часово-просторової і причинно-наслідкової реальності світу. Обґрунтовано, що без чіткого ієрархічного розрізнення між різними вимірами буття Бога неможливо правильно розкрити чим є енергія Бога, яке її значення, та яку роль вона відіграє у бутті Бога.

6. Доведено, що “шлях заперечення” і “потвердження” у вченні Палами про буття Бога є немислимий без антиномічного підходу, як головного філософсько-методологічного підґрунтя для вирішення проблеми сутнісно-енергійного розрізнення у природі Божественного Буття і осмислення проблеми “енергії”.

7. Досліджено і проаналізовано філософське вирішення онтологічної проблеми взаємовідношення між абсолютно недоступним і непізнаванним у сутності Богом і його об’явленими, доступними і пізнаванними енергіями у головних працях Григорія Палами. Розкрито і комплексно осмислено головну суть вчення про енергію та її поняттєво-концептуальне значення у філософській думці Григорія Палами. На основі зробленого аналізу доведено, що проблема “енергії” відіграє провідну роль у всій філософській творчості Палами, оскільки вона органічно пов’язана з проблемою осмислення філантропічної динаміки присутності Бога у світі, з християнським обґрунтуванням онтологічної можливості прямої і реальної участі у божественній природі завдяки всюдиприсутності енергій Бога, які є самим Богом та які, будучи трансцендентними, одночасно наповнюють всю іманентну реальність, приносячи їй життя, підтримку у бутті та поступову еволюцію до повноти гармонії і досконалості, а обоження людської особи, як центральне її покликання, стає кульмінаційним звершенням повноти досконалості

8. Зроблено висновок, що проблема “енергії”, як вона є висвітлена у вченні Палами, не є оригінальним здобутком візантійського філософа-ісихаста, а послідовно підготовлена поступовим теоретичним розвитком, як філософської думки дохристиянських філософів, так і християнської патристики, яка виражала не лише концептуально-поняттєву теорію, але й духовно-аскетичну практику християнського життя. Наголошено, що головною заслугою Палами є синтез попередніх філософських розробок, як дохристиянського, так і християнського напрямку.

9. Узагальнюючим висновком є твердження, що проблема “енергії” загалом, і “божественної енергії” у вчені Григорія Палами зокрема, є без сумніву складним і багатостороннім виміром буття Бога. “Енергійний” вимір природи Божественного Буття може розглядатись як модель для осмислення не лише таємничої сфери абсолютно трансцендентного світу, але й ключ до вирішення антропологічно-онтологічних проблем пов’язаних зокрема з феноменологічними, синергетичними поглядами на світ і людину, людину і суспільство, людину у собі. Енергія – це одна з ключових реалій у контексті широкого осмислення онтологічного взаємовідношення Бога, людини і світу. Ця філософська парадигма може стати основою для подальшого дослідження і аналізу взаємовідношення цілого комплексу часово-просторової і причинно-наслідкової реальності з відвічною всеперевершуючою реальністю Божественного Буття. Ці фундаментальні напрями можуть стати темою для наступних філософських наукових зацікавлень.

Публікації автора:

1. Жуковський В. Ісихазм і християнська містика / В. Жуковський // Київська Старовина. – 1996. – № 1. – С. 110 – 124.

2. Жуковський В. Концепція розрізнення між Божественною сутністю і енергією в філософсько-богословській думці Григорія Палами / В. Жуковський // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Філософія. Випуск 9. Тернопіль, 2003. – C. 51 – 56.

3. Жуковський В. Бог як трансцендентність та іманентність у філософії Юстина Філософа / В. Жуковський // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. № 8. Філософські науки. Луцьк. – 2007. – С. 154 – 159.

4. Жуковський В. Досвітнє богослов’я святого Григорія Палами, як універсальна відповідь на виклики Постмодерної доби / В. Жуковський // Релігія і громадянське суспільство: криза ідентичності і нові виклики постсекулярного суспільства: сьомий міжнародний семінар, 8 – 10 лист. 2007 р.: доповідь. – Ялта, 2007. – С. 51 – 55.

5. Жуковський В. Проблема єдності, триєдності та множинності енергії Бога у філософії Григорія Палами / В. Жуковський // Дні науки Філософського факультету – 2008: міжна. наук. конф., 16 – 17 квіт. 2008 р.: тези допов. – К.: 2008. – Ч. ІІ. – С. 121 – 122.

6. Жуковський В. Антиномічний метод Григорія Палами у його вченні про Божественну енергію / В. Жуковський // Університет. – 2008. – № 3. – С. 93 – 99.

7. Жуковський В. Сотворений світ як середовище несотвореної Божественної енергії (Згідно з богомисленням Григорія Палами) / В. Жуковський // Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства: соціокультурний, релігійний, еколого-економічний і мистецький аспекти: міжнар. наук. конф., 18 – 19 вер. 2008 р.: тези допов. – Львів, 2008. – С. 108 – 110.

8. Жуковський В. Проблематика відношення між Богом і світом у філософії Філона Олександрійського / В. Жуковський // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. № 12. Філософські науки. Луцьк. – 2008. – С. 131 – 135.