Проведене дослідження дає підстави для твердження: ЗМІ пробуджували національну свідомість і особливо цей процес помітний на прикладі пресових видань української діаспори другої половини ХХ століття у США. І навпаки, національна самосвідомість стимулювала розвиток преси, утворення різних за ідеологічним спрямуванням творчих спілок, організацій, видавництв. Журналісти здобули право на неупереджене висвітлення суспільних явищ, а публіцисти – на глибокоаналітичне осмислення і вдумливий аналіз епохальних подій в житті країни і народу. Проблему національного самовизначення українців діаспори наочно відтворює преса діаспори США, зокрема на шпальтах часопису „Свобода” це явище висвітлено, на думку дисертантки, найповніше. Джерельна база, опрацьована дисертанткою, дала змогу всебічно розглянути тему дисертаційного дослідження. «Преса діаспори США як комунікативний чинник формування ідентичності українців /1939-2005 р.р./» У ході даного дослідження зроблено наступні стверджувальні висновки: 1. На прикладах публікацій у періодичних виданння діаспори, серед яких «Свобода», «Міст», «Час і події», було простежено їх вплив на збереження національної самоідентифікації українців у США; 2. На прикладі праць публіцистів, науковців у дисертації було виявлено значний комунікативний фактор, його вплив на свідомість українців діаспори, які не лише зберегли свою націю за океаном, а й систематично робили спроби долучитися до національно-визвольного руху материкової України, відстояти її незалежність. Це зайшло своє відображення на шпальтах періодичних видань; 3. Проведено контент-аналіз публікацій у газетах „Свобода”, The Ukrainian Weekly, „Міст”, „Америка” за 1999 - 2005 рр., що дало можливість простежити тенденцію еволюції тематики, жанрів, стильових особливостей газетної публіцистики української діаспори. 4. Опрацьовані у дисертаційному дослідженні видання найбільш інформативні щодо висвітлення поточних подій сьогодення в США, Україні й у всьому світі. Визначено їх вплив на процеси у політичному та культурному житті українців діаспори; 5. Розглянуто особливості еволюції жанрів у пресі діаспори. Акцентується на можливості доступу широкого кола науковців до матеріалів, які зберігаються у приватних колекціях, що сприяло б відтворенню більш повної картини діяльності пресових органів діаспори і дало б змогу на основі досвіду попередників виробити рекомендації для сучасних вітчизняних ЗМІ щодо їхньої діяльності у напрямі підтримки національного духу, утвердження рідної мови, формування громадян незалежної України тощо. Нами визначено наступні періоди преси діаспори в Америці. Так, у першому еміграційному періоді (1896 - 1914 рр.) головними були соціально-економічні мотиви, надалі переважали політичні. З перших днів виникла потреба у спілкуванні, окремими групами було створено невеличкі за накладом та обсягом газети, що згодом перетворились на повноцінні видання українців США. Матеріали, опубліковані у періодиці української діаспори США, здебільшого мають ідейне спрямування. У роботі виділено три етапи в історії становлення преси української діаспори. Перший - події після Другої світової війни. Дискусії здебільшого активно велися щодо сталінського режиму, масових репресій в Україні, кризи у період «холодної війни» тощо. Ось і є головні теми видань післявоєнного періоду, аналіз яких подано у другому розділі дослідження. Другий період - це кінець 1950-х - до 1980-х рр. Проблема ідентичності українців діаспори гостро постала у зв`язку з русифікацією в Україні. Одним із лідерів і противників русифікації був Іван Дзюба, діяльність якого й аналізує автор. Третій період – це 1999 - 2005р. - початок нової ери в історії сучасної України. Це час, коли на шпальтах діаспорних ЗМІ домінує політична тематика, зростає інтерес діаспорних українців у другому – третьому поколінні до подій в етнічній Батьківщині. Лідером з висвітлення політичних подій в Україні є „The Ukrainian Weekly” – 35 %. Матеріалів, написаних власними кореспондентами, найбільше у тижневиках „Міст” – 34%, та „Америка – 32%. Кількість статтей, що сприяють збереженню ідентичності українців діаспори, домінує у виданнях „Америка” – 18% й „Свобода” – 16%. У газетній періодиці публікації відомих письменників й громадських діячів з проблем збереження української ідентичності посідають чільне місце. З результатів проведеного контент-аналізу випливає, що рік у рік відсоткове співідношення висвітлення тем коливається, тематика стає дедалі різноманітнішою, всеохоплюючою. Аналіз видань 1999 - 2005 років дає можливість простежити тенденцію еволюції тематики, жанрів, стильових особливостей газетної публіцистики преси української діаспори США. Дані, які охарактеризують її загальний стан: власні матеріали, написані спеціальними кореспондентами та штатними авторами - 35%; передрук публікацій з українських пресових видань - 20%; на політичні теми - 10%; соціально-побутова тематика - 5%; статті, присвячені питанням мови становлять 10%; матеріали світового значення, про події у світі, прогнози й аналітика - 12%; проблемам ідентичності українців діаспори присвячено 8% від загального обсягу матеріалів. На прикладі тижневика „Свобода”, який у досліджені представлений найповніше, простежуючи період від 1990-х років до 2005 року, помічаємо особливу увагу до політичних подій, здебільшого в Україні. Критерії контент-аналізу за тематикою: політична - 48%; економічна - 22%. Матеріали присвячені висвітленню подій в Україні – 57%; висвітленню проблем самоідентифікації українців діаспори відведено - 43%. З опрацьованих архівів видання „Свобода”, власне з контент-аналізу, випливає, що у тижневику здебільшого домінують матеріали політичного спрямування саме про ситуацію в Україні, проте стабільно у кожному з випусків є новини безпосередньо з США, а також, так звана, міжнародна рубрика новин з усього світу. Щодо питань української та англійської мови, асиміляції, то цими темами опікуються здебільшого напередодні національних свят. Статті на соціально-побутову тематику є у кожному номері – їх зміст допомагає адаптуватися у „чужому середовищі” і при цьому залишитися українцем. Політична незалежність України відкрила українському народові нові можливості для ствердження своїх світоглядних ідеалів. За таких умов цінний досвід тих українців, які тривалий час проживали в соціально-економічних умовах, відмінних від тоталітарної системи. Вивчення матеріалів пресових органів на теренах США дає змогу твердити, що саме завдяки засобам масової комунікації, серед яких найвагомішим є друковане слово, українці за межами Батьківщини зберегли свою ідентичність як нація. Концентрація кращих, свідоміших представників української нації, зокрема в США (І. Багряний, У. Самчук, Є. Маланюк, Ю. Шевельов, Я. Падох та інші), у відносно вільних для творчої праці умовах, створила своєрідну інтелектуальну й духовну атмосферу, яка спонукала до пошуків та тверезих дискусій, у яких і народжувалася істина. Все це широко представлено на сторінках пресових органів діаспори, таких як „Свобода”, „Час і Події”, „The Ukrainian Weekly”, „Міст”, „Америка”. Усі зміни, які ми спостерігаємо нині в періодиці, є відображенням національного досвіду багатьох поколінь, що переконливо доведено у дисертаційному дослідженні. Зокрема й тих, які на чужині плекали національну самосвідомість, відчуття приналежності до українського народу. Акцентовано на тому як функціонує українська преса, народжувана в діаспорі: пресові органи українців діаспори в США завжди були творцем громадської думки, невід’ємною часткою громадського життя української етнічної спільноти; преса української діаспори була і залишається засобом передачі етнічної інформації, є одним із каналів збереження ідентичності українців. Така інформація допомагає формувати етнічне самовідчуття і етнічну поведінку українського етносу поза межами України, водночас визначати роль і місце діаспорної преси в державотворенні материкової України, а загалом з’ясувати значення рівня національної свідомості у повсякденному житті українського етносу за кордоном. Поставлені в дисертації питання відкривають шляхи до розуміння кінцевої мети дослідження. А саме: преса діаспори була і залишається не лише засобом передачі етнічної інформації, а, головне, розкриває місце й спосіб життєдіяльності етнічних українців, формує їх самосвідомість у єднанні зі своєю батьківщиною і думками, і справами, сприяє національному самовизначенню. |
