Анотація до роботи:

Басиста І.В. „Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. – Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2006.

Дисертація містить комплекс важливих питань теоретичного і практичного характеру щодо процесуального порядку і тактики проведення пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням.

У роботі досліджуються історичні аспекти пред’явлення для впізнання та одного із різновидів – пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, його нормативно-правове регулювання і відповідність міжнародно-правовим актам щодо гарантування заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Висвітлюються проблемні аспекти, які виникають при проведенні зазначеної слідчої дії, розроблені методичні рекомендації по її проведенню. Пропонується ряд змін та доповнень до чинного КПК України.

У дисертації означені сутність і місце пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи як одного з засобів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства і збирання доказів та перевірки доказів при розслідуванні кримінальних справ, визначені його особливості, розроблені та систематизовані тактичні прийоми з урахуванням специфіки підготовки, проведення, фіксації ходу та результатів. Враховуючи викладене, до основних результатів проведеного дослідження відносяться наступні положення:

1. Пред’явлення особи для впізнання – це самостійна слідча дія, передбачена статтями 174-175 КПК, яка пройшла досить тривалий шлях становлення. Нині передбачається проведення двох основних видів пред’явлення для впізнання: осіб та предметів. Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК, у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог, передбачених цією статтею. Однак процесуальний порядок проведення цього специфічного виду пред’явлення для впізнання нині фактично відсутній, у зв’язку з чим у дисертації на підставі узагальнення норм законодавства України, практичної діяльності й літературних джерел запропоновано ряд тактичних прийомів і рекомендацій.

2. Запропоноване наступне авторське визначення зазначеного різновиду слідчої дії:

Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням – це різновид слідчої дії – пред’явлення для впізнання, спрямований на встановлення наявності чи відсутності тотожності особи, яку раніше сприймав впізнаючий і запам’ятав її прикмети, що проводиться у спеціальному технічно-пристосованому приміщенні з метою забезпечення заходів безпеки і недопущення візуального контакту між особою, яка пред’являється для впізнання та особою, яка впізнає. Застосування такого різновиду пред’явлення для впізнання дає можливість: перевірити наявні докази у справі в цілому; перевірити показання допитаних осіб зокрема; отримати нові докази; перевірити висунуті в ході слідства версії; встановити можливі злочинні зв’язки та притягнути до відповідальності інших учасників злочину чи встановити причетність особи, що пред’являється для впізнання, до вчинення інших злочинів.

3. Чинне кримінально-процесуальне законодавство України в частині забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства в цілому відповідає міжнародним стандартам, так як передбачає ряд дієвих заходів по захисту їх життя, здоров’я, житла чи майна. Однак, у діяльності по розслідуванню злочинів ще має місце незахищеності свідків, потерпілих, інших учасників кримінального процесу перед протидією зі сторони підозрюваних, обвинувачених, підсудних. У зв’язку з цим існує нагальна потреба визначити у КПК чіткий перелік учасників пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи. До числа таких учасників можуть бути віднесені: слідчий, його помічник (працівник органу дізнання чи досудового слідства), чотири понятих, не менше трьох статистів, особа, яка впізнає, особа, яку впізнають, її захисник, спеціаліст для технічної фіксації ходу і результатів проведення слідчої дії. Всі вони попереджаються про неприпустимість розголошення даних досудового слідства.

4. Питання гарантування безпеки учасників кримінального судочинства повинні вирішуватися комплексно при проведенні пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. З цією метою до особи, яка впізнає, а за необхідності – до понятих та інших учасників кримінального судочинства має застосовуватися як захід гарантування безпеки забезпечення конфіденційності даних про їх особу шляхом надання псевдоніму. Постанова слідчого, у якій зазначаються справжні анкетні дані та інші процесуальні документи щодо гарантування заходів безпеки, повинні бути таємними і зберігатися окремо від матеріалів кримінальної справи.

5. Враховуючи викладене, у дисертації пропонується нова редакція статті 174 КПК, аргументується необхідність доповнення частини п’ятої статті 85 та частини другої статті 176 КПК, а також частин 3–8 статті 250 проекту КПК станом на 18 листопада 2005 року. Врахування висловлених пропозицій сприятиме усуненню існуючих проблемних ситуацій, більш чіткій процесуальній регламентації і тактиці проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Становлення пред’явлення для впізнання як самостійної слідчої дії (історичні аспекти) // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України, 2003. -№ 5. - С. 123–128.

2. Актуальні проблеми пред’явлення для впізнання поза візуального спостереження // Вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – Спец. випуск № 1. – С. 117–121.

3. Відповідальність за пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням // Вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 2. – С. 87–93.

4. Вдосконалення практики пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи як засобу протидії злочинності // Вісник Львівського юридичного інституту МВС України. – 2004. – № 3. – С. 56–60.

5. Нормативно-правове регулювання проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають (порівняльний аспект) // Вісник Юридичної академії МВС. – 2004. – № 2. – С. 305–309.

6. Організаційно-тактичні особливості проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – Спец. випуск у двох частинах. – Ч. 2. – Луганськ, 2005. – С. 112–119.

7. Проблемні аспекти фіксації ходу та результатів пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. – № 3. – С. 172–177.

8. Сутність пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, як самостійної слідчої дії // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, – 2005. – Випуск 7. – С. 91–96.

9. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С. 141–143.

Статті, тези виступів на конференціях і семінарах

1. Взаємозв’язок етичних основ підготовки працівників ОВС та результативність проведення окремих слідчих дій за їхньою участю (пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням) // Етичні основи підготовки та діяльності дільничних інспекторів міліції: Мат. наук.-практ. семінару (13 березня 2004 р.). – Івано-Франківськ: ВОНДР та РВД ПЮІ МВС України, 2004. – С. 158–165.

2. Пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням (відповідність міжнародно-правовим актам) // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави: Мат. міжнар. наук.-практ. конференції.: У 2-х ч. – Одеса, 2004. – Ч. 1. – С. 126–130.

3. Участь дільничних інспекторів міліції у пред’явленні для впізнання поза візуальним спостереженням // Проблеми формування іміджу дільничних інспекторів міліції в умовах становлення громадянського суспільства в Україні: Мат. міжнар. наук.-практ. конференції. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 127–130.

4. Форми та методи взаємодії органів внутрішніх справ під час проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи // Організація взаємодії ОВС з громадськими формуваннями щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки: досвід та проблеми: Тези доп. всеукр. наук.-практ. семінару. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 67–74.

5. Пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи: аспекти вдосконалення кримінально-процесуальної регламентації // Реформування кримінального та кримінально-процесуального законодавства України: сучасний стан та перспективи: Мат. всеукр. наук.-практ. конференції. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 157–160.

6. Проблеми захисту прав людини і громадянина у чинному кримінально-процесуальному законодавстві (аспекти пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням) // Проблеми нормативно-правового забезпечення захисту прав і свобод людини в діяльності ОВС: Мат. всеукр. наук.-практ. конференції. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 76–82.

7. Тактика проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають // Актуальні проблеми удосконалення професійної підготовки працівників адміністративної служби міліції в умовах реформування діяльності ОВС: Тези доп. звітно-наук. конференції (2004-2005 н.р.). – Івано-Франківськ, 2005. – С. 56–65.

8. Особливості проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”, 2005. – Т. 38. – Юридичні науки. – С. 16–18.