У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні правового статусу конституційного органу України – Вищої ради юстиції, формулюванні й розгляді його складників. По-новому підкреслюється значення цього органу, його основні завдання, вимоги до складу, порядок взаємодії з іншими державними органами й органами суддівського самоврядування. Основними результатами дослідження є наступні висновки: 1. Структура правового статусу Вищої ради юстиції включає (а) порядок і процедура формування й переобрання складу; (б) компетенцію Вищої ради юстиції, порядок і способи її реалізації; (в) повноваження Голови Ради юстиції і члена Вищої ради юстиції; (г) порядок припинення діяльності члена Ради; (д) нормативно-правове визначення положення Вищої ради юстиції в системі державної влади. 2. Наділення Вищої ради юстиції України повноваженнями щодо прокурорів – це данина зарубіжного досвіду, і немає перспективи для широкого його застосування на практиці без змін вітчизняної моделі прокуратури й без наближення статусу прокурорів до статусу суддів. 3. Відсутність у Вищої ради юстиції України повноважень при обранні суддів безстроково унеможливлює виконання в повному обсязі покладеного на цей орган обов'язку по формуванню високопрофесіонального суддівського корпусу. Як вбачається, до компетенції Ради юстиції повинні бути віднесені повноваження по внесенню подання до Верховної Ради України про обрання суддів безстроково, по внесенню подання Президентові України про призначення суддів на адміністративні посади, що сприятиме гармонізації процесу формування суддівського корпусу і незалежності судової влади. 4. Існує потреба законодавчо визначити Вищу раду юстиції як державний незалежний орган, який контролює діяльність кваліфікаційних комісій суддів по добору кандидатів на посаду судді, обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів, а також здійснює дисциплінарне провадження у випадках, передбачених чинним законодавством України. 5. Вища рада юстиції – це контролюючий орган, основною метою діяльності якого є підвищення ефективності роботи кваліфікаційних комісій суддів при доборі й рекомендації осіб для зайняття посади професійного судді, визначення рівня спеціальної підготовленості професійних суддів, розгляд питань про їх дисциплінарну відповідальність, дотримання ними професійних та етичних норм при виконанні своїх обов'язків у випадках, окреслених законом, перевірка обґрунтованості рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників прокуратури. 6. Функціями Вищої ради юстиції виступають: кадрова, дисциплінарна, забезпечення незалежності суддів і захищеності прокурорів, представницька й організаційно-управлінська функції. 7. Для попередження політизації Вищої ради юстиції й забезпечення об'єктивності й неупередженості її діяльності пропонується змінити порядок формування цього органу. Від З'їзду суддів України повинні обиратися шість членів Ради: 4 – від загальних судів (з обов`язковим представництвом одного судді від військових судів) і по одному – від господарських та адміністративних. З'їзд адвокатів України слід виключити як суб'єкт формування складу Вищої ради юстиції. Члени Вищої ради юстиції, які призначаються Верховною Радою і Президентом України, не повинні бути депутатами Верховної Ради України, а мають обиратися із представників юридичної науки або адвокатури. 8. Практична діяльність Ради юстиції виявила прогалини й недоліки законодавства, що впливають на її функціонування. Зокрема, в Законі України “Про Вищу раду юстиції” необхідно детальніше визначити: а) порядок взаємодії Вищої ради юстиції з кваліфікаційними комісіями суддів і Державною судовою адміністрацією в межах формування суддівського корпусу; б) обсяг повноважень та обов'язків Голови Ради юстиції, його заступника, секретарів її секцій і членів Ради юстиції при виконанні своїх обов'язків; в) обсяг компетенції самої Ради юстиції. Потрібно змінити нормативно закріплені стадії дисциплінарного провадження, навести перелік суб'єктів звернення до Вищої ради для відкриття дисциплінарного провадження. 9. У результаті вивчення організації роботи Вищої ради юстиції вирізнено три форми її діяльності – правозастосовча, інтерпретаційна й контрольно-наглядова, а також методи діяльності: (а) проведення перевірок, (б) координація діяльності, (в) одержання пояснень, (г) витребування й аналіз отриманих матеріалів, (д) опрацювання й прийняття рішень, (е) колегіальне обговорення питань. Чимале значення має окреслення принципів діяльності Ради юстиції, до яких слід віднести: законність, самостійність, незалежність, компетентність, колегіальність, об'єктивність, гласність, збереження державної та інших охоронюваних законом таємниць. 10. Незалежність Вищої ради юстиції прямо зумовлена свободою її членів, що можливо забезпечити тільки чітким з`ясуванням їх статусу. Пропонується вирізняти в межах статусу члена Ради юстиції такі елементи: а) строк повноважень, порядок призначення на посаду й зупинення повноважень члена Ради юстиції; б) права й обов'язки члена Ради юстиції; в) гарантії незалежності члена Вищої ради юстиції від зовнішнього і внутрішнього тиску. У свою чергу гарантіями незалежності членів Ради юстиції мають бути: а) визначення строку дії повноважень члена Вищої ради; б) заборона суміщувати виконання обов'язків члена Вищої ради юстиції з участю в будь-якій політичній діяльності, з представницьким мандатом, обійманням будь-яких інших оплачуваних посад, виконанням іншої оплачуваної роботи, крім наукової, викладацької чи творчої, для чого необхідно внести зміни в Закон України “Про Вищу раду юстиції”; в) закріплення заборони на одержання підвищення звання особам, які входять до складу Вищої ради юстиції, протягом строку дії членства; г) можливість звільнятися від службової діяльності на період членства у Вищій раді зі збереженням права на посаду, яку вони обіймали раніше; д) необхідність членам Ради, які є суддями або прокурорами, на час роботи в цьому органі призупинити свою професійну діяльність у суді або прокуратурі. 11. Голова Вищої ради юстиції, як особа, яка очолює й керує роботою цього конституційного органу, виконує самостійну роль, вимагає особливого вивчення і класифікації повноважень, обов'язків і завдань, покладених на нього. Вагома роль керівника Вищої ради юстиції викликає необхідність внесення змін до чинного Закону України “Про Вищу раду юстиції” для усунення будь-якої можливості обіймати цю посаду не на постійній основі, що також актуально і для його заступника, і для секретарів секцій. 12. Дослідження повноважень Вищої ради юстиції, проведення порівняльного аналізу з її зарубіжними аналогами, окреслення функцій, виконуваних цим конституційним органом в Україні в межах становлення судової влади, дозволяють розглядати його створення ще одним кроком до демократичних цінностей. Вища рада юстиції стала самостійним органом, незалежним від законодавчої й виконавчої гілок влади, який не входить до системи органів судової влади, але є підконтрольним громадськості, що забезпечує високопрофесійний склад суддівського корпусу України. 13. Порядок взаємодії Вищої ради юстиції з іншими органами публічної влади свідчить про належність цього контролюючого органу до системи стримувань і противаг. |
