Анотація до роботи:

Єригіна Г.П. Правовий режим власних надходжень бюджетних наукових установ. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2007.

Робота присвячена дослідженню правового режиму власних надходжень бюджетних наукових установ на прикладі бюджетних наукових установ, що перебувають у віданні Національної академії наук України, з погляду правового забезпечення інноваційної діяльності, вирішення загальнодержавного завдання формування інноваційної моделі розвитку. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового режиму власних надходжень бюджетних наукових установ, яке дозволило б їм бути більш зацікавленими у формуванні фонду власних надходжень і більш ефективно його використовувати. Обґрунтовано, що відносини, які виникають із приводу формування й витрат власних надходжень бюджетних наукових установ, немає підстав відносити до числа регульованих бюджетним (або фінансовим) законодавством. Вони повинні розглядатися як регульовані господарським законодавством, нормами, що визначають правовий режим майна суб'єктів господарювання, наділених правами юридичної особи. Запропоновано основні напрямки удосконалення ряду положень підзаконних регуляторних актів Державного казначейства України, їх узгодження з нормами господарського, податкового та трудового законодавства. Обгрунтовано висновки щодо недоцільності включення власних надходжень до доходу державного бюджету, акумулювання їх на єдиному казначейському рахунку, що призводить до юридичних колізій та негативно впливає на формування інноваційної моделі розвитку.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в дослідженні правових проблем і обґрунтуванні конкретних рекомендацій щодо усунення недоліків у правовому режимі власних надходжень бюджетних наукових установ. Правове забезпечення діяльності бюджетних наукових установ, вирішення проблем фінансування шляхом розширення джерел й створення умов для залучення додаткових позабюджетних коштів впливає на забезпечення інноваційного розвитку країни. Обґрунтовано наукові положення і пропозиції щодо удосконалення правової бази в науковій сфері з метою підвищення ефективності впливу законодавства на формування інноваційної моделі розвитку економіки. Одержані результати покликані забезпечити розширення господарської самостійності бюджетних наукових установ. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі основні висновки:

1. Бюджетна наукова установа здійснює діяльність на підставі довіреного їй державного майна на праві оперативного управління та майна, придбаного в процесі здійснення дозволеної законодавством господарської діяльності, на праві господарського відання. Майно, одержане в процесі здійснення дозволеної законодавством господарської діяльності понад державне замовлення, визначається як власні надходження таких установ.

Інформація про це майно, залежно від економічної форми, якої воно набуває в процесі господарської діяльності – основні фонди, оборотні кошти, кошти, товари та ін., відображається в балансі або інших передбачених законом формах обліку в бюджетній установі як додаткове джерело фінансування, утримання та розвитку його матеріально-технічної бази і не повинне враховуватися в доході державного бюджету.

2. Економічна сутність дозволених законодавством платних послуг, названих власними надходженнями, які можуть надавати бюджетні наукові установи, полягає в тому, що їх склад збігається з видами їх основної діяльності. Не менш важливі джерела фінансування наукових досліджень, ніж кошти державного бюджету, власні надходження бюджетних наукових установ відіграють все більш важливу роль як додаток до державного фінансування. При цьому вони не можуть розглядатися як універсальне вирішення всіх проблем фінансування державної системи науково-технічної діяльності, з одного боку, і не повинні стати самоціллю – з іншого.

Законне наділення державних наукових установ, що відносяться до відання НАН України, правом займатися інвестиційно-господарською діяльністю по залученню додаткових джерел і самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, отриманим у результаті цієї діяльності, вимагає спеціального правового регулювання. Таким спеціальним правовим актом є Закон України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук і статусу їх майнового комплексу” від 29.06.2004 р. № 1911, зі змінами, що набули чинності з 1 січня 2007 р., де законодавчо закріплено за установами, організаціями і підприємствами, які перебувають у віданні НАН України й галузевих академій наук, право самостійно розпоряджатися доходами й іншими надходженнями, отриманими від надання дозволених законодавством платних послуг.

На шляху розгляду законопроекту, що передбачав удосконалення правового режиму власних надходжень бюджетних наукових установ, деякі формулювання були змінені або взагалі вилучені, що робить текст прийнятого зі змінами Закону дещо розпливчастим, і виникає можливість неоднозначного його трактування. Тому процес удосконалення та гармонізації законодавства з даного питання вимагає подальшого практичного застосування.

3. Передбачені бюджетним законодавством України правила із формування джерел власних надходжень бюджетних установ не враховують особливості договірних відносин, що виникають між бюджетними науковими установами та фізичними і/або юридичними особами різних форм власності, а також міжнародних договірних відносин, що характеризуються особливостями, які не можна, та й не слід, ототожнювати з правилами, що застосовуються до відносин між учасниками бюджетного процесу. Обґрунтовано практичну недоцільність застосування Закону України від 11.02.2000 р. № 1490 „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” при визначенні виконавців науково-дослідних робіт. У зв'язку з цим у нормативно-правових актах, що регулюють правила формування майна бюджетних установ, потрібно, як мінімум, виключити застосування цих норм стосовно власних надходжень бюджетних наукових установ. Запропоновано ще один варіант вирішення питання – зняття режиму коштів державного бюджету із власних надходжень бюджетних наукових установ.

4. Обґрунтовано висновок про необхідність врахування особливостей інноваційно-господарської діяльності бюджетних наукових установ. Необхідне правове визнання специфіки наукових робіт у нормативних актах, що регулюють формування та планування власних надходжень бюджетних установ, у вигляді виключення із загального і введення спеціального порядку для установ і організацій, які відносяться до відання НАН України.

5. Аналіз нормативно-правових актів Державного казначейства України, що встановлюють порядок витрат власних надходжень бюджетних установ, призводить до висновку, що посилення фінансового контролю та вимог невиправдане і порушує принципи правового регулювання напрямів використання власних надходжень бюджетних установ. Необхідно змінити підхід до контролю Державним казначейством України власних надходжень бюджетних наукових установ. Зокрема, зміни існуючого підходу частково враховані в Законі України „Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук і статусу їх майнового комплексу”, але доцільно ввести загальну норму, що дозволяє всім бюджетним установам (крім органів державної влади і місцевого самоврядування) одержувати доходи від цінних паперів і депозитних внесків.

6. Із метою усунення повсякденного протиправного втручання незаконними вказівками Державного казначейства України в інноваційно-господарську діяльність бюджетних наукових установ пропонується передбачати відповідальність Державного казначейства України за порушення своїх обов'язків у договорі про розрахунково-касове обслуговування, що укладається між казначейством і бюджетною установою.

7. Із метою виправлення конкретних помилок щодо планування, обліку та калькуляції собівартості науково-дослідних робіт, які виникли при зміні в обліку та звітності шляхом упровадження міжнародних стандартів без урахування особливостей національного права, пропонується затвердження нового Типового положення про планування, облік та собівартість кошторисної вартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для бюджетних установ і Типового порядку визначення кошторисної вартості науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для госпрозрахункових організацій і підприємств.

8. Розвиток правової бази, яка регламентує бухгалтерський облік, дозволяє зробити висновок, що бухгалтерський облік варто розглядати як дисципліну економіко-правову, а законодавство про бухгалтерський облік – як інститут господарського законодавства. Для удосконалення основ правового забезпечення бухгалтерського обліку доцільно систематизувати положення вже наявних нормативних актів, а також використовувати для цього ряд норм проекту Господарського (Комерційного) кодексу, не включених в останню редакцію його змісту. Можливе також внесення інших формулювань, що уточнюють ті або інші положення статей Господарського кодексу, які стосуються бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

10. У дисертаційному дослідженні розроблено ряд конкретних пропозицій щодо правового регулювання напрямів використання власних надходжень бюджетних установ (у частині зобов'язань по податку на додану вартість, питання про плату за землю, де розташована будівля, у якій площі здаються в оренду, про оплату праці співробітників, зайнятих у здійсненні дозволеної законодавством діяльності та ін.), які дозволять ураховувати норми як бюджетного, так і господарського права й бути гармонізованими з нормами інших галузей права, взаємопов'язаними з нормами господарського права.

Обґрунтовані наукові висновки і рекомендації можуть бути використані в практиці та науковій діяльності, а також для вдосконалення чинного законодавства, адресованого бюджетним установам взагалі і науковим, зокрема. Отримані результати свідчать про необхідність розумного балансу між інтересами бюджетних наукових установ як повноцінних учасників господарських відносин і інтересами держави в ході формування інноваційної моделі розвитку економіки.

Публікації автора:

1. Єригіна Г. Право оперативного управління майном бюджетних наукових установ // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 12. – С. 31-35.

2. Ерыгина Г.П. Особенности статуса неприбыльности бюджетных научных учреждений // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. – 2006. – Вип. 1. – Т.2. – С. 558-571.

3. Ерыгина Г.П. Правовой режим собственных поступлений академических институтов за оказываемые ими услуги // Экономика и право. – 2004. – № 2(9). – С. 65-68.

4. Ерыгина Г.П. Право бухгалтерского учета как институт хозяйственного права // Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб. науч. тр. – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2005. – С. 82-86.

5. Ерыгина Г.П., Орлова Н.А., Трусов В.С. Использование собственных поступлений бюджетных учреждений для оплаты труда // Экономика и право. – 2005. – № 1(11). – С. 124-130. (Особистий внесок здобувачки: аналіз та пропозиції щодо удосконалення правового режиму оплати праці наукових працівників за рахунок власних надходжень бюджетних установ).

6. Ерыгина Г.П., Джумагельдиева Г.Д. Гармонизация норм налогового и бухгалтерского права, связанных с порядком ценообразования // Экономика и право. – 2003. – № 1(7). – С. 94-97. (Особистий внесок здобувачки: аналіз невідповідності окремих положень бухгалтерського та податкового обліку в частині оподаткування доходів від науково-дослідницької діяльності).

7. Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Савельев Л.А., Липницкий Д.Х., Орлова Н.А., Грудницкая С.Н., Кузьмина С.А., Ерыгина Г.П. Обеспечение взаимосвязи основных законодательных актов, регламентирующих экономические отношения (концепция и методика исследования темы НИР) // Экономика и право. – 2003. – № 1(5). – С. 80-92. (Особистий внесок здобувачки: аналіз та пропозиції щодо правового режиму власних надходжень бюджетних наукових установ в умовах казначейської системи виконання бюджету).

8. Ерыгина Г.П. Совершенствование регламентации финансово-хозяйственной деятельности НИИ как фактор предупреждения нарушений // Субъекты хозяйствования и экономическая преступность: вопросы предупреждения: Материалы „Круглого стола” (1 ноября 2001 г.). – Донецк: ИЭПИ НАН Украины, 2002. – С. 100-102.

9. Ерыгина Г.П., Орлова Н.А. К вопросу о совершенствовании системы налогообложения средств бюджетных организаций // Налогообложение в промышленности: теория, практика и перспективы развития: Сб. науч. тр. по матер. межрегион. науч.-прак. конф. – Донецк: ДонНУ, 2001. – Спецвыпуск. – С. 380-383. (Особистий внесок здобувачки: аналіз та пропозиції щодо оподаткування доходів бюджетних наукових установ, що знаходяться у віданні Національної академії наук України, в частині податку на прибуток, та орендної плати).

10. Ерыгина Г.П. Налогообложение бюджетных организаций: особенности и проблемы в контексте деятельности научно-исследовательских институтов // Налогообложение в промышленности: теория, практика и перспективы развития: Сб. науч. тр. по матер. межрегион. науч.-прак. конф. (21 ноября 2002 г.). – Донецк: ДонНУ, 2002. – Вып. 8. – Ч. 2. – С. 294-298.

11. Ерыгина Г.П., Дубова Н.И. К вопросу о правовом режиме пользования земельными участками бюджетных организаций Национальной академии наук Украины // Економіка промисловості. – 2004. – № 3(25). – С. 125-127. (Особистий внесок здобувачки: аналіз та пропозиції щодо оподаткування доходів бюджетних наукових установ, що находяться у віданні Національної академії наук України, в частині податку на землю).