В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, авторкою сформульовано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні правового забезпечення використання, управління та охорони малих річок в Україні. Головними науковими і практичними результатами роботи, що досягнуті у процесі дисертаційного дослідження, є такі: 1. Визначення специфіки малих річок у водному законодавстві відсутнє, і відносно цих водних об'єктів, на жаль, не передбачається більш суворий їх правовий режим, проте необхідність його встановлення обумовлена не лише певними природними рисами малих річок, але й правовою потребою. 2. Пропонується авторське визначення поняття правового режиму малих річок в Україні. 3. Аргументується необхідність забезпечення при здійсненні правового регулювання використання, управління та охорони малих річок правильного планування, ефективного використання та встановлення оптимальних норм водокористування, котрі б сприяли збереженню водності даних об’єктів. 4. Сформульовано поняття договору оренди малої річки чи її частини та визначено його основні складові елементи. 5. Обґрунтовується доцільність встановлення пріоритетності правової охорони малих річок, під якою слід розуміти закріплену в законодавстві систему державних та громадських заходів, що спрямовані на попередження та усунення забруднення, засмічення, вичерпання вод. покращення їх стану та навколишнього природного середовища, раціональне використання та ефективне відтворення водних ресурсів, та вдосконалення водного законодавства в цій частині, 6. Аргументується доцільність віднесення питання щодо охорони відновлення захисних буферних функцій прибережних територій річок водойм до рівня державних пріоритетів екологічної безпеки держави, найважливіших напрямків у галузі охорони природного середовища біорізноманіття. 7. Проаналізовано ряд екологічних функцій управління, що характеризують основні напрями організації та діяльності органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування і громадських формувань у сфері використання природних ресурсів водних об’єктів, в тому числі і малих річок, а також охорони екологічного середовища та забезпечення екологічної безпеки людини і довкілля, та запропонована їх конкретизація стосовно малих річок. 8. Для забезпечення ефективності юридичної відповідальності за порушення водного законодавства пропонується усунути суперечності, які існують у нормативно-правових актах щодо визначення шкоди, спричиненої водопорушенням, а також забезпечити єдиний підхід до визначення її розмірів. 9. Пропонується внести доповнення до Водного кодексу України шляхом закріплення ширшого комплексу загальних прав та обов'язки водокористувачів у окремій главі. 10. Аргументується доцільність розширення Переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів, зокрема малих річок, які можна надавати у користування, в тому числі в оренду, що обумовлено їх виключним економічним та екологічним значенням, 11. 3 метою подальшого розвитку водного законодавства доведена доцільність розробки й прийняття Закону України ''Про малі річки", котрий врегулював би невирішені та суперечливі аспекти правового регулювання використання, управління та охорони малих річок. | 