Проведене дослідження правового режиму майна, що є в комунальній власності, дозволило дійти наступних теоретичних висновків: 1. Право комунальної власності за своєю суттю є публічним (суспільним) видом власності, самостійною формою власності. 2. Слід відрізняти поняття “правовий режим комунальної власності” і “правовий режим комунального майна”, що співвідносяться між собою як загальне і часткове. 3. Для регулювання правого режиму комунального майна характерне диспозитивне начало. Основними нормативними актами, за допомогою яких на сьогоднішній день визначається правовий режим комунального майна, є закони та акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування. 4. Господарськими організаціями комунального сектора економіки пропонується визначати: комунальне унітарне підприємство; господарське товариство, у статутному фонді якого частка комунальної власності перевищує 50% чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цього товариства; комунальне господарське об’єднання; комунальну установу. З метою вдосконалення законодавчих норм, що визначають правовий режим комунального майна, автором запропоновано: 1. Комплексно врегулювати правовий режим комунального майна шляхом прийняття пакету законодавчих актів з питань функціонування місцевого самоврядування та комунальної власності. 2. Переглянути закріплений законами перелік об’єктів комунальної власності з огляду на економічні реалії та з урахуванням повноважень органів місцевого самоврядування; в законі про комунальну власність передбачити обов’язкове ведення органами місцевого самоврядування реєстрів об’єктів комунальної власності відповідних територіальних громад. 3. Врегулювати порядок передачі комунального майна від однієї територіальної громади до іншої, передачі майна збанкрутілих суб’єктів господарювання у комунальну власність; викласти в новій редакції ч. 1 ст. 4 Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” з метою узгодження цієї правової норми з правилом ч. 3 ст. 141 ГК. 4. Виключити як такі, що суперечать Конституції України, положення п. 32 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а також ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 4-1, ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 6, преамбули Закону України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” в частині, що стосується спільної власності територіальних громад. 5. Виключити в нормах п. 30 ч. 1 ст. 26, пп. 4 п. “а” ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” слова “порядку та умов”, “пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна” - відповідно. Пропонується доповнити норму ч. 1 ст. 146 ГК положенням про можливість приватизації окремого індивідуально визначеного майна, акцій (часток, паїв), які перебувають у комунальній власності, та виключити в нормі ч. 2 ст. 146 ГК слова і символи “(комунальних)”. 6. У статті 2 ГК визнати територіальні громади учасниками відносин у сфері господарювання. 7. Закріпити поняття територіальної громади району в місті в ч. 1 ст. 140 Конституції України та визнати право на управління комунальним майном цією територіальною громадою в ч. 1 ст. 143 Конституції. 8. Передати місцевим радам повноваження виконавчих органів рад у сфері тарифно-цінової політики і деталізувати перелік їхніх повноважень по управлінню комунальним майном у Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”. 9. Виключити як такі, що суперечать Конституції України (ст. 140, ч. 1 ст. 142), положення ч. 2 ст. 15, п. 1 ст. 19 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” в частині, що стосується управління спільною власністю територіальних громад місцевими державними адміністраціями; внести зміни до норми п. 19 ч. 1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з метою більш чіткого регулювання повноважень районних, обласних рад у майновій сфері. 10. Розмежувати правовий режим спільної власності територіальних громад, утвореної в договірному порядку, і тієї, що перебувала до 12.06.1997 у власності областей і районів. 11. Закріпити за територіальними громадами право бути засновниками господарських товариств в ч. 1 ст. 114 ЦК і ч. 1 ст. 79 ГК; в Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні” надати визначення поняттям “комунальне замовлення” і “комунальне завдання”; виключити норми абз. 2 ч. 1 ст. 75 ГК, абз. 6 ч. 5 ст. 77 ГК. Пропонується норму ч. 3 ст. 123 ГК викласти в новій редакції, виключивши положення про право об’єднань підприємств створювати унітарні підприємства та бути учасником (засновником) господарських товариств. 12. Доповнити ч. 8 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” положенням про субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями неплатоспроможних суб’єктів господарювання комунального сектора економіки, відносно яких органами місцевого самоврядування прийнято рішення про незастосування до них положень цього Закону, органу, до сфери безпосереднього управління якого належить відповідна юридична особа. 13. Нормативно врегулювати порядок списання майна суб’єктів господарювання комунального сектора економіки. | 