Дослідження питань щодо регулювання правових та організаційних засад нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів постають занадто актуальними на сьогоднішній день. Одержані в результаті такого дослідження результати спрямовані на вирішення наукових завдань, суть яких полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання діяльності підрозділів ДАІ, їхніх відділів та інших структурних одиниць, а також юридичних осіб і власників автомобілів з метою зниження рівня аварійності на автошляхах України. Дисертаційне дослідження дає підстави стверджувати, що необхідність вдосконалення законодавства щодо проведення державних технічних оглядів автомоторанспортних засобів підрозділами ДАІ, а також законодавства про організацію діяльності ДАІ в окресленому напрямку є занадто нагальною. За таких умов актуальним є і виведення пропозицій щодо удосконалення окремих нормативно-правових актів України та щодо передбаченого ними правового регулювання діяльності суб’єктів, які здійснюють державний технічний огляд автомототранспортних засобів або проходять цей огляд. На підставі проведеного дослідження сформульовано такі основні положення: 1. З метою визначення напрямків удосконалення проведення державних технічних оглядів в Україні та на основі аналізу історичного досвіду здійснено періодизацію розвитку нагляду за технічним станом транспортних засобів. Найважливішими подіями на запропонованих у класифікації перших етапах були: запровадження наприкінці 1933 року періодичного технічного огляду транспортних засобів (на першому етапі); створення у 1936 році Державної автомобільної інспекції в складі міліції (на другому етапі), на яку крім іншого було покладено зобов’язання з проведення державних технічних оглядів транспортних засобів. Виокремлення інших періодів дало змогу здійснити порівняльний аналіз із сучасністю й визначити напрями удосконалення проведення державного технічного огляду транспортних засобів. 2. Визначено, що можливими напрямками удосконалення нагляду за технічним станом транспортних засобів є передача права на здійснення державного технічного огляду суб’єктам господарювання – юридичним особам та фізичним особам – підприємцям або виведення підрозділів ДАІ, які здійснюють державний технічний огляд транспортних засобів, із системи органів внутрішніх справ. 3. Зроблено висновок, що виведення підрозділів ДАІ зі складу ОВС є хибним напрямом, оскільки для здійснення контролю за безпекою дорожнього руху та технічним станом автомототранспортних засобів необхідним постає існування державного органу з пакетом адміністративно-владних повноважень. Тому реальним напрямком зниження аварійності на автошляхах України є встановлення на законодавчому рівні переліку юридичних осіб та підприємців, яким надається право проведення державного технічного огляду транспортних засобів, вимог до них, критеріїв їх відбору (особливо порядку ліцензування їхньої діяльності) тощо. 4. Зазначено, що законодавство, яким регламентується проведення державних технічних оглядів транспортних засобів має комплексний характер. Зокрема систему джерел складають: конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти та міжнародно-правові документи. Основну частину правових основ здійснення технічного огляду транспортних засобів складають підзаконні нормативно-правові акти суб’єктів нормотворчості. Для систематизації законодавства про державний технічний огляд транспортних засобів пропонуємо запровадити наступну офіційну його консолідацію шляхом класифікації норм: а) нормативні акти, що регулюють проведення технічного огляду взагалі; б) нормативні акти, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ з нагляду за технічним оглядом транспортних засобів. 5. Обґрунтовано доцільність пропозиції щодо визначення адміністративно-правового механізму нагляду за технічним станом транспортних засобів підрозділами ДАІ як сукупності політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів, які застосовуються суб’єктами державної виконавчої влади для здійснення регулюючого впливу на забезпечення суспільних відносин в галузі безпеки дорожнього руху в межах Конституції та норм адміністративного права України. 6. Аргументовано, що державний технічний огляд, як захід адміністративного попередження, є одним з видів адміністративного примусу, що застосовується співробітниками міліції з метою запобігання правопорушенням і обставинам, які загрожують суспільній та особистій безпеці громадян, і має обмежувальний адміністративно-правовий характер щодо власників автомототранспортних засобів. На основі цього положення визначено державний технічний огляд транспортних засобів в Україні як охоронювану адміністративними санкціями сукупність дій компетентних органів (посадових осіб), спрямованих на: а) реалізацію заходів забезпечення суспільної й особистої безпеки у сфері дорожнього руху шляхом обов’язкового контролю технічного стану автомототранспортних засобів для визначення можливості їхнього безаварійного використання, і заборона експлуатації тих з них, що не відповідають вимогам безпеки дорожнього руху; б) виконання правоохоронних функцій для виявлення випадків неправомірного використання автомототранспорту; в) облік та аналіз статистичних даних про транспорт і його власників для вироблення ефективного механізму захисту суспільства від негативних наслідків. 7. Запроваджено нове визначення терміну „проведення технічного огляду транспортних засобів”. Проведення технічного огляду транспортних засобів визначено як соціально-правовий захід, а саме захід, в ході якого механічні транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, причепи (напівпричепи) до них підлягають обов’язковому державному технічному огляду на відповідність справності транспортного засобу. 8. На підставі аналізу Закону України “Про дорожній рух” та Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів виокремлено п’ять основних стадій проведення технічного огляду працівниками Державтоінспекції: призначення технічного огляду; утворення дільниць для проходження технічного огляду; підготовка для проведення технічного огляду; проведення технічного огляду; підбиття підсумків технічного огляду. 9. Виокремлено ознаки державного управління у здійсненні нагляду за технічним станом транспортних засобів: а) складне, динамічне, соціальне явище, що є об’єктом управління; б) особлива соціальна функція, що виникає у відповідь на потреби суспільства; в) нагляд за технічним станом транспортних засобів є невідривним від середовища існування, від держави. 10. Сформульовано термін „юридична відповідальність у сфері безпеки дорожнього руху та правил проходження огляду транспортних засобів” як державний та локальний примус до виконання вимог, передбачених нормами права, а також виокремлено конституційно-правову (закріплену Конституцією України та іншими законодавчими актами) і цивільно-правову (майнову) (закріплену статутами та підзаконним нормативно-правовими документами) відповідальність суб’єктів державного управління в галузі безпеки дорожнього руху та учасників зазначених процесів. 11. Обґрунтовано надання дозволу комерційним структурам здійснювати державний технічний огляд транспортних засобів, завдяки чому підрозділи ДАІ повинні певною мірою звільнитися від виконання непритаманної їм функції, а сама діяльність із проведення державного технічного огляду транспортних засобів має демонополізуватися. 12. Виявлено необхідність і висвітлено переваги залучення до проведення державних технічних оглядів транспортних засобів страхових компаній, що здійснюють економічну діяльність, так чи інакше пов’язану з автомобільним транспортом, страхують автомобілі та майно у зв’язку зі страхуванням життя і здоров’я людей. При цьому підкреслено, що для залучення до справи проведення державного технічного огляду транспортних засобів комерційних структур голова країни в особі Президента, законодавчий орган в особі Верховної Ради України, виконавчі органи в особі КМУ та МВС України повинні як чітко сформулювати та оприлюднити свої плани й проекти відносно проведення державного технічного огляду транспортних засобів, так і остаточно визначити місце ДАІ у системі органів управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. 13. Вказано на можливість підвищення кількісних та якісних показників проведення державних технічних оглядів транспортних засобів за рахунок стимулювання підприємств, які будуть його здійснювати, і підприємств, які мають автотранспорт, тримають його у належному стані, організовують проведення медичного огляду й перевірки знань водіїв та обслуговуючого персоналу і своєчасно надають автомототранспортні засоби для проходження державного технічного огляду, запропоновано засоби їх заохочення та залучення приватного капіталу до вирішення загальнодержавної проблеми зниження аварійності на автошляхах України. 14. Підкреслено, що для забезпечення ефективності проходження державного технічного огляду транспортних засобів зокрема й для зниження аварійності загалом поряд із стимулюючими заходами необхідно рекомендувати законодавцю внести зміни до КУпАП у напрямку підвищення відповідальності за скоєння правопорушень під час керування транспортними засобами, і зокрема підсилити відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 КУпАП. Для вирішення наукового завдання обґрунтовано нові наукові положення та подано пропозиції щодо удосконалення законодавства про державний технічний огляд автомототранспортних засобів з метою підвищення ефективності діяльності підрозділів ДАІ. Запропоновані заходи матимуть істотне значення для підвищення ефективності адміністративного законодавства й удосконалення адміністративного права. | 