Анотація до роботи:

Шумна Л. П. Правові основи реабілітації інвалідів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05. – трудове право; право соціального забезпечення. – Національний університет внутрішніх справ, м. Харків, 2003.

У дисертації проводиться аналіз загальнотеоретичних та галузевих підходів до поняття “інвалідність”, “інвалід”; розглядаються правова природа, мета та принципи реабілітації інвалідів; проводиться аналіз законодавства про реабілітацію інвалідів; визначаються принципово нові підходи до теорії правовідносин у сфері реабілітації інвалідів відповідно до ринкових перетворень суспільства. Особлива увага приділяється юридичному механізму забезпечення права інвалідів на реабілітацію. Обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення діючого законодавства України про реабілітацію інвалідів та практики його застосування.

1. Ототожнення понять "відсутність здатності до праці", "непрацездатність", "інвалідність" недоречне. Інвалідність необхідно розглядати як юридичний факт в законодавстві про соціальне забезпечення для диференціації його рівня в залежності від причин і груп. Цей факт встановлюється медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) і оцінюється як наявність збереження здатності в інваліда не тільки до праці, а з урахуванням всього комплексу функціональних порушень – до визначення найефективніших реабілітаційних заходів для повної інтеграції інвалідів у суспільство.

2. З правової точки зору інвалідність - це соціальний ризик, внаслідок якого стійкі розлади функцій організму спричиняють обмеження життєдіяльності, що є підставою для виникнення правовідносин з реабілітації інвалідів як виду соціально-забезпечувальних правовідносин, в силу обов'язків держави утримувати, захищати і піклуватися про інвалідів.

3. Соціальний захист інвалідів - це система гарантованих державою економічних, соціальних і правових заходів, які забезпечують інвалідам умови для подолання обмежень життєдіяльності і спрямовані на створення їм рівних з іншими громадянами можливостей участі в житті суспільства.

4. Правовий статус інвалідів - це сукупність загальних, спеціальних та індивідуальних прав і обов'язків осіб зі стійким розладом функцій організму, закріплених державою в юридичних нормах, які відображають специфічні потреби інвалідів, рівень і правові гарантії їх забезпечення.

5. Реабілітація інвалідів – це задоволення потреб інвалідів шляхом надання реабілітаційних заходів в грошовому чи (і) натуральному вигляді за рахунок державних і недержавних коштів з метою гарантування рівності прав та створення рівних можливостей.

Реабілітаційні заходи, що надаються інвалідам, - це форми задоволення потреб інвалідів у грошовому та натуральному вигляді, в залежності від (медичної, соціальної, професійної) видів реабілітації, за рахунок державних і недержавних коштів для участі їх у сферах суспільного, державного та приватного життя на основі самореалізації особистих інтересів.

Медична реабілітація інвалідів з правової точки зору – це сукупність правових норм, які регулюють надання інвалідам реабілітаційних заходів медичного характеру.

Соціальна реабілітація інвалідів у правовому аспекті відображає механізми реалізації права інвалідів на реабілітаційні заходи як у грошовому, так і в натуральному вигляді, спрямовані на відновлення їх соціального статусу.

Професійна реабілітація інвалідів - це надання реабілітаційних заходів інвалідам з урахуванням обмежених рамок збереження працездатності, протипоказань окремих видів праці в зв’язку зі станом здоров’я для здобуття професійної освіти та раціонального їх працевлаштування.

6. Під правовим інститутом реабілітації інвалідів Особливої частини права соціального забезпечення слід розуміти сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері реабілітації інвалідів.

7. Правовідносини з реабілітації інвалідів - це юридичні зв'язки між інвалідом, який реалізує своє право на реабілітацію, та державою (в особі її відповідних органів), яка за допомогою права (правових норм) встановлює або санкціонує, охороняє та забезпечує реалізацію їх взаємно кореспондуючих прав і обов’язків. Ці правовідносини передбачають свій суб'єктний склад, особливий зміст прав і обов'язків учасників правовідносин, а також специфічний об'єкт, яким є реабілітаційні заходи у натуральному і грошовому виразі, що об'єднані у відповідні види реабілітації інвалідів.

8. Визначено систему принципів реабілітації інвалідів:

інтегрований підхід в організації реабілітації інвалідів;

структурна відповідність в процесі реабілітації інвалідів;

соціальна доцільність;

диференційована адресність;

державний характер реабілітаційної справи.

9. Автор пропонує розробити і затвердити "Комплексну цільову програму реабілітації інвалідів". Такий документ повинен складатися з декількох розділів:

1) Нормативно-правове забезпечення. Розробка відповідної законодавчої бази з реабілітації інвалідів, створення відомчої служби реабілітації в структурі органів праці та соціального захисту населення на рівні Міністерства (управлінь) праці та соціальної політики України.

Структура і штати такого підрозділу необхідно визначати залежно від конкретних соціально-економічних умов і рівня індивідуальності в регіонах. Законодавче закріплення надання інвалідам гарантованих реабілітаційних заходів безкоштовно.

2) Організаційно-кадрове забезпечення реабілітації інвалідів (органи управління, установи, фахівці).

3) Фінансове забезпечення системи реабілітації інвалідів (джерела, обсяг і порядок фінансування заходів). Фінансування реабілітаційних заходів повинно здійснюватися, крім державного і місцевих бюджетів, також з недержавних позабюджетних коштів, благодійних фондів.

10. Необхідно систематизувати облік робочих місць для працевлаштування інвалідів у формі “Банку робочих місць для інвалідів” (БРМІ). Формувати БРМІ пропонується з двох частин: змінної і постійної. Постійна частина включатиме робочі місця на спецпідприємствах, квотовані робочі місця, які призначені для працевлаштування інвалідів, робочі місця на звичайних підприємствах, на обладнання яких для працевлаштування інвалідів витрачені кошти для їх оснащення. Змінна частина БРМІ буде формуватись за рахунок вакантних робочих місць із загального банку вакансій. Адже частина робочих місць, які пропонуються робітникам на загальному ринку праці, може бути зайнята особами з обмеженою здатністю до трудової діяльності. Виділення в БРМІ постійної і змінної частини дозволить зберегти незмінну чисельність робочих місць для інвалідів і виключити можливість працевлаштування на ці місця не інвалідів.

Необхідно передбачити тестування кожного робочого місця, що включається до БРМІ за критеріями: соціально-економічні параметри робочих місць; фактори трудових обмежень, обумовлені змістом і умовами праці. Із числа відібраних робочих місць для інвалідів на підставі соціально-економічних параметрів буде здійснюватися підбір одного із конкретних варіантів працевлаштування інваліда.

Публікації автора:

1. Шумна Л. П. Правове регулювання пенсійного забезпечення інвалідів-чорнобильців // Соціальний захист. – 1999. - №8. – С. 44-48.

2. Шумна Л. П. Дзвони Чорнобиля // Соціальний захист. – 2000. - №4. – С.26-30.

3. Шумна Л. П. Правовий статус жінок-інвалідів в Україні: окремі питання // Рівність жінок і чоловіків в Україні: правові аспекти. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Київ: ПРООН, 2001. – С. 195-199.

4. Шумна Л. П. Пенсії по інвалідності від загального захворювання: умови призначення і розміри // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. Вип.9 – Одеса: Астропрінт, 2000. – С. 166-171.

5. Шумна Л. П. Конституційно-правовий статус інвалідів в Україні // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць / Голов. ред. С. В. Ківалов; відп. за вип. Л. І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 10-11. – С. 738-742.

6. Шумна Л. П. Інвалідність та її правові наслідки // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць / Голов. ред. С. В. Ківалов; заст. голов. ред. Л. І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 244-247.

7. Шумна Л. П. Судовий порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць / Голов. ред. С. В. Ківалов; заст. голов. ред. Л. І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2002. – Вип. 13. – С. 600-603.