У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у визначенні конкретних напрямків правового забезпечення ефективного використання об’єктів комунальної власності. Дисертантом обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення законодавства в сфері комунальної власності з метою підвищення ефективності господарювання та оптимізації відносин у комунальному секторі економіки. На підставі проведеного дослідження сформульовані наступні основні висновки: 1. Процеси правового закріплення комунальної власності в Україні дотепер не завершені, що обумовлює необхідність проведення подальших робіт у цьому напрямку. У роботі підтверджується існуючий підхід до комунальної власності як самостійної форми власності та запропоновано внести зміни до Закону України «Про власність» про визнання її незалежності від державної власності. Крім того, автор дотримується думки щодо необхідності прийняття самостійного Закону про комунальну власність. 2. З метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування і збільшення доходів місцевих бюджетів необхідно законодавчо закріпити визначення поняття «місцеве господарство». Матеріальною основою місцевого самоврядування поряд з комунальною власністю є також весь виробничо-господарський комплекс на підвідомчій території. Тому всю багатоманітність відносин органів місцевого самоврядування із суб’єктами господарювання на відповідній території треба підвести під єдиний знаменник, яким і буде місцеве господарство. 3. Для усунення протиріч у законодавстві України відносно прав місцевих рад на використання надпланових надходжень бюджетів необхідно виключити із Бюджетного кодексу України застереження, яке встановлює підвищені вимоги щодо визнання факту перевиконання доходів загального фонду місцевого бюджету. 4. З метою раціонального використання коштів місцевих бюджетів здійснення повноважень органів виконавчої влади, делегованих органам місцевого самоврядування, повинно фінансуватися в повному обсязі державою, у зв’язку з чим є необхідність усунення існуючих протиріч у чинному законодавстві України. 5. З метою реалізації територіальною громадою прав власника на землю комунальної форми власності обґрунтовано доцільність встановлення наступного порядку зарахування плати за землю до місцевих бюджетів: до розмежування земель державної і комунальної власності – 90 відсотків коштів від плати за землю, що перебувають у державній власності; після розмежування земель державної та комунальної власності – 100 відсотків коштів від плати за землю, що перебувають у комунальній власності. 6. У ході дослідження обґрунтовано положення про відновлення в законодавстві України норми про зарахування прибуткового податку з фізичних осіб у повному обсязі в дохідну частину місцевих бюджетів з урахуванням сучасних економіко-правових тенденцій розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування, що в свою чергу створить передумови підвищенню зацікавленості територіальних громад у забезпеченні росту заробітної плати та збільшенні робочих місць. 7. З метою упорядкування механізму сплати ринкового збору в Україні, який є складовою частиною доходів місцевих бюджетів, запропоновано встановити як критерій визначення його ставок неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян. 8. З метою усунення у чинному господарському та земельному законодавстві протиріч, пов’язаних з комунальною власністю, внесені пропозиції щодо конкретизації: положень Земельного кодексу і Закону України «Про розмежування земель державної і комунальної власності» щодо переліку земель, які не можуть передаватися в комунальну власність; збереження чи зміни існуючого порядку здійснення органами виконавчої влади і місцевого самоврядування повноважень по розпорядженню землею після розмежування земель; визначення принципу, за яким буде встановлюватися частка органів виконавчої влади і місцевого самоврядування у фінансуванні робіт з розмежування земель; положень Законів України «Про розмежування земель державної і комунальної власності» і «Про державну експертизу землевпорядної документації» щодо обов’язковості державної експертизи землевпорядних документів. 9. У ході дослідження сформульована пропозиція про доцільність усунення існуючих протиріч законодавства стосовно організації лотерейної діяльності шляхом приведення у відповідність із законодавством України положень Указу Президента України «Про деякі міри щодо регулювання лотерейної діяльності». 10. З метою збільшення дохідної частини місцевих бюджетів пропонується визнати територіальну громаду власником інформації про речові права на нерухоме майно, яку вона збирає в особі комунальних підприємств – бюро технічної інвентаризації. 11. Сформульовано пропозицію про необхідність внесення змін у законодавство України з метою розширення прав міських рад організовувати емісію комунальних (муніципальних) позик. 12. Розроблено пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення функціонування житлово-комунального господарства, а саме: витрати на розвиток житлово-комунального господарства потрібно віднести до витрат місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, що може сприяти значному поліпшенню стану житлово-комунального господарства і збалансованому використанню коштів місцевих бюджетів; необхідно визначити порядок компенсації неотриманих доходів суб’єктів господарювання органами, що уповноважені встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, у випадку затвердження таких тарифів нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). Для цього слід прийняти спеціальний Закон України «Про компенсацію неотриманих доходів суб’єктів господарювання при наданні житлово-комунальних послуг»; для підвищення ефективності діяльності підприємств житлово-комунального господарства звільнити їх від сплати податку на додану вартість або встановити пільгові ставки, що дасть можливість знизити тарифи на житлово-комунальні послуги та збільшити надходження коштів до місцевих бюджетів; до відання виконкомів місцевих рад віднести затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, що надаються підприємствами й організаціями комунальної форми власності, для всіх категорій споживачів. Стосовно приватних підприємств і підприємств інших форм власності, які забезпечують житлово-комунальними послугами жителів міст, то тарифи для них можуть узгоджуватися з облдержадміністраціями й Антимонопольним комітетом України відповідно до законодавства. |