В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на розуміння та удосконалення правового регулювання інституту припинення трудових договорів в умовах ринкової економіки. Основні з них такі: 1. За умов побудови правової, демократичної, соціальної держави основними принципами трудового права мають бути наступні з них: гуманізму, демократизму, справедливості, свободи праці, рівності сторін трудового договору, захист від безробіття, оплати праці найманого працівника за її результатами відповідно до встановленого державного мінімуму оплати і договорів про працю, державний і громадський нагляд та контроль за дотриманням умов праці найманих працівників, стабільності трудових правовідносин, забезпечення права сторін трудового договору на об’єднання для захисту своїх прав та законних інтересів, соціальне партнерство суб’єктів трудового права, забезпечення прав учасників трудових відносин на захист своїх прав та законних інтересів, забезпечення права на обов’язкове соціальне страхування працівників. 2. Поняття припинення трудового договору визначено як припинення трудових правовідносин за виявленням працівника, роботодавця, вимогою третіх осіб, які не є сторонами трудового договору, або за наявності визначених у законодавстві життєвих обставин. 3. Поняття розірвання трудового договору визначено як припинення трудових правовідносин за виявленням сторін трудового договору або за вимогою інших громадських організацій чи державних органів. 4. Юридичні факти в сфері припинення трудового договору можуть бути двох видів. По-перше, вольові дії, коли одна з сторін договору або обидві його сторони або третя особа, що не є стороною трудового договору, але має за законом право вимагати його припинення (наприклад, суд, профспілка, комісаріат), виявляють ініціативу припинити договір. По-друге, події. Так, подією може бути смерть працівника або переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією. Звідси, припинення трудового договору охоплює як вольові односторонні та двосторонні дії, так і події, а розірвання – лише односторонні вольові дії. 5. Підстави припинення трудових правовідносин – це такі визначені нормами права конкретні життєві обставини (події, дії), виникнення яких викликає настання відповідних правових наслідків, тобто припинення дії трудового договору. Юридичні правоприпиняючі трудові правовідносин факти – це конкретні, індивідуальні обставини, які являють собою життєві явища та обставини, що існують у певному просторі та часі. Якщо йдеться про факти – дії, то конкретність дій означає, що вони вироблені суб’єктами трудових правовідносин і несуть конкретний соціальний та правовий зміст. Дії – це такі життєві обставини, які прямо залежать від свідомості та волі учасників суспільно-трудових відносин. Дія завжди означає те, що припинення трудового договору здійснюється за бажанням працівника, роботодавця чи іншого суб’єкта трудового права. У свою чергу, події – це такі життєві обставини, настання яких не залежить від волі, бажання та свідомості учасників трудових та тісно пов’язаних з ними відносин. 6. Визначено, що одноразовим грубим порушенням трудових обов’язків слід вважати винні, протиправні дії (бездіяльність), які заподіяли чи могли заподіяти значну матеріальну або моральну шкоду роботодавцю, працівникам або суспільству. 7. Доведено, що аморальний проступок це винна дія (бездіяльність), спрямована на порушення та дискредитацію існуючих у суспільстві моральних норм. Відповідно, аморальним проступком, здійсненим під час виконання навчально-виховних функцій слід вважати винну дію (бездіяльність) учасника навчально-виховного процесу, спрямовану на порушення існуючих у суспільстві моральних норм та дискредитацію своїх повноважень. 8. Аналіз підстав припинення трудового договору з працівниками за вольовою ознакою дозволяє нам удосконалити зміст ст. 36 Кодексу законів про працю України [33]. Удосконалена редакція даної статті повинна мати наступний вигляд: „(назва) “Підстави припинення трудового договору.(ч.1) Підставами припинення трудового договору є правоприпиняючі трудові відносини юридичні факти. Правоприпиняючі трудові відносини юридичні факти – це так життєві обставини, настання яких робить неможливим або небажаним продовження дії трудового договору. Правоприпиняючі трудові відносини юридичні факти поділяються на обставини, які: а) залежать від волі та свідомості суб’єктів трудового права; б) не залежать від волі та свідомості учасників трудових правовідносин. (ч.2). Підставами припинення трудового договору, які прямо залежать від волі та свідомості суб’єктів трудового права є: 1) розірвання трудового договору за ініціативою працівника; 2) розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця; 3) згода сторін трудового договору; 4) розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації на вимогу повноваженого на представництво трудовим колективом органу; 5) розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником на вимогу його батьків або осіб, що їх замінюють. (ч.3). Підставами припинення трудового договору, які не залежать від волі учасників трудових відносин є: 1) призов на військову або альтернативну (невійськову) службу; 2) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію; 3) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією; 4) відмова працівника від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці; 5) перехід працівника на виборну посаду; 6) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи; 7) смерть працівника; 8) смерть роботодавця – фізичної особи; 9) порушення правил прийняття на роботу; 10) настання надзвичайних обставин; 11) визнання працівника повністю непрацездатним згідно з медичним висновком; 12) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; 13) направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію. (ч.4). Додаткові підстави припинення трудового договору з різними категоріями працівників можуть встановлюватися лише спеціальними законами України”. |
