У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного вітчизняного і зарубіжного законодавства, а також правозасосовчої практики, теоретичного осмислення ряду наукових праць правознавців в різних галузях права автором здійснено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку і вдосконаленні правовідносин використання й охорони надр, зокрема правового регулювання припинення права надрокористування. 1. Автором запропоновано напрямки вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами, які ґрунтуються на збалансованому поєднанні прав та обов’язків держави і надрокористувачів, що має забезпечити екологізацію економіки та перехід до сталого розвитку суспільства в перспективі. 2. Визначено основні риси припинення права надрокористування як елемента правового механізму регулювання відносин використання і охорони надр, проведено класифікацію видів припинення права надрокористування за способом реалізації, а також досліджено умови та правові механізми для здійснення кожного з видів такого припинення. 3. Встановлено, що припинення права користування надрами охоплює як саме припинення цього права, так і зупинення чи обмеження права надрокористування. Дисертантом виведені авторські юридичні поняття "припинення права користування надрами", "зупинення права користування надрами", "обмеження права користування надрами", які запропоновані для для законодавчого закріплення в КУпН. 4. Доведено доцільність проведення відмежування поняття "припинення права користування надрами" від суміжного поняття "змінення умов користування надрами", виходячи з факту державної реєстрації зміни умов користування надрами. 5. Враховуючи досвід зарубіжних країн Західної Європи та Сполучених Штатів Америки, автором доведена доцільність передачі при припиненні права користування надрами техніко-технологічного обладнання, яке забезпечує збереження родовища корисної копалини, тимчасовому оператору ліквідаційних робот, для чого пропонується впровадити розроблені відповідні правові норми в КУпН. 6. Новим підходом до вирішення проблем, пов’язаних з виконанням природоохоронних вимог, і підтримання гірничих виробок в стабілізованому стані при переоформленні права користування надрами є пропозиція законодавчого забезпечення обов’язку виконання (в межах дії чинного спеціального дозволу) суб’єктом надрокористування, чиє право припиняється, всіх відповідних робіт з приведення в належний стан гірничих виробок і технологічного обладнання, яке не передається новому надрокористувачу. 7. Запропоновано впровадження накопичення відповідних коштів на спеціальних цільових рахунках для проведення рекультиваційних, ліквідаційних і консерваційних робіт при припиненні права користування надрами, що має бути законодавчо встановленим обов’язком суб’єкта користування надрами з визначенням цієї умови в спеціальному дозволі на користування надрами. 8. Обґрунтована необхідність ухвалення нових норм стосовно регулювання припинення права користування надрами на ділянках надр, які містять низькорентабельні важкодоступні для вилучення поклади корисних копалин, відвали і відходи гірничовидобувного виробництва, користування якими припинено, з упровадженням більш пільгового режиму надрокористування. 9. Проведений аналіз наявних прогнозів подальшого розвитку відносин з приводу використання й охорони надр дозволив автору вмотивовано обґрунтувати необхідність визначення правового механізму припинення права загального і вторинного надрокористування в майбутньому, запропонувати відповідні доповнення до КУпН. 10. Досліджено та класифіковано підстави припинення права користування надрами, розкриті права та обов’язки суб’єктів надрокористування залежно від виду підстав припинення права користування надрами. Запропоновано зміни і доповнення до переліку таких підстав з урахуванням існуючих у практичній діяльності обставин, виходячи з цього, визначено напрямки вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами в Україні з урахуванням особливостей функціонування підприємств – користувачів надр. 11. З метою вдосконалення правового регулювання припинення права користування надрами пропонується внести зміни до Кодексу України про надра, зокрема такі: Назву ст. 54 та ч. 1 ст. 54 викласти в наступній редакції: "Стаття 54. Ліквідація і консервація гірничодобувних підприємств та інших об'єктів, пов’язаних з використанням надр (гірничих об’єктів) Припинення права спеціального надрокористування у вигляді ліквідації чи консервації гірничих об'єктів або ділянок цих об'єктів здійснюється на підставах: 1) закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами; 2) анулювання спеціального дозволу на користування надрами; 3) обмеження або зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, якщо припинення надрокористування без проведення консерваційних робіт загрожує безпеці навколишнього природного середовища, життю та здоров’ю населення; 4) за ініціативою надрокористувача у разі, коли за техніко-економічними розрахунками та іншими обгрунтуваннями подальша розробка родовищ чи його частин є недоцільною або неможливою; 5) за ініціативою надрокористувача у разі, коли відпала потреба в користуванні надрами з цілями, не пов’язаними з видобуванням корисних копалин; 6) у разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури." У частинах 2, 3 і 4 ст. 54 слова "гірничодобувні об’єкти" замінити словами "гірничі об’єкти" у відповідних відмінках. Доповнити Кодекс України про надра статтею 54-1 такого змісту: "Стаття 54-1. Фінансування проектування і проведення робіт з ліквідації та консервації гірничодобувних підприємств та інших об'єктів, пов’язаних з використанням надр (гірничих об’єктів). Фінансування проектування і проведення робіт з ліквідації та консервації гірничих об’єктів проводиться за власні кошти надрокористувачів, за рахунок передбачених у Державному бюджеті України коштів або за кошти з інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Витрати на проектування і проведення робіт з ліквідації й консервації гірничого об’єкта покладаються на власника спеціального дозволу на користування надрами, якщо право користування надрами припиняється достроково на підставах: 1) виникнення загрози життю чи здоров’ю працівників гірничого об’єкта або населення, що мешкає в зоні впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами (за наявності вини надрокористувача); 2) порушення надрокористувачем умов спеціального дозволу; 3) систематичного порушення користувачем надр природоохоронних вимог законодавства про надра; 4) за ініціативою надрокористувача. З метою забезпечення готовності до дій з локалізації та ліквідації наслідків аварій, а також для реалізації заходів із запобігання аварійних ситуацій власник спеціального дозволу на користування надрами формує власний цільовий резерв фінансових коштів і матеріальних ресурсів. Порядок формування та використання такого резерву встановлюється Кабінетом Міністрів України і вказується в угоді про умови користування надрами між Мінприроди і надрокористувачем. Надрокористувач повинен виконати всі зобов’язання, які передбачені спеціальним дозволом, угодою про умови користування надрами та проектом ліквідації (консервації) гірничого об’єкту до закінчення встановленого строку проведення ліквідаційних (консерваційних) робіт. При невиконанні надрокористувачем вказаних зобов’язань спеціально уповноважений державний орган, що надав спеціальний дозвіл, має право на стягнення суми збитку від їх невиконання в судовому порядку. Витрати на ліквідацію і консервацію гірничого об’єкта несе держава, якщо припинення права користування надрами здійснюється у разі: 1) виникнення безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників гірничого об’єкта або населенню, що мешкає в зоні впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами (за відсутності вини надрокористувача); 2) виникнення надзвичайних ситуацій (стихійне лихо, військові дії тощо); 3) якщо таке передбачене угодою про умови користування надрами між Мінприроди і надрокористувачем; 4) виявлення рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури. У разі, якщо право користування надрами припинено на підставах, пов’язаних з порушенням природоохоронних вимог законодавства про надра, або якщо витрати на ліквідаційні (консерваційні), рекультиваційні роботи та антиаварійні заходи бере на себе держава, надрокористувач зобов’язаний передати техніко-технологічне обладнання, яке забезпечує підтримання ділянки надр в безпечному для людей і навколишнього природного середовища (стабілізованому) стані, спеціальному державному підприємству (оператору ліквідаційних робіт) на оплатній основі. | 