Анотація до роботи:

Шульженко І. В. Правове регулювання праці жінок – працівників органів внутрішніх справ України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Харківській національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню й науковому аналізу особливостей правового регулювання праці жінок – працівників ОВС, а також виробленню практичних рекомендацій щодо усунення колізій і прогалин у законодавстві з досліджуваних питань.

У роботі розглядаються історичні та соціальні передумови особливого правового регулювання праці жінок. Проаналізовані норми національного та міжнародного законодавства, що регулюють працю жінок. Досліджується історія виникнення та галузева приналежність правових норм, що регулюють працю жінок – працівників ОВС України. Досліджуються особливості правового регулювання праці жінок – працівників ОВС, які враховують стать та специфіку професійної діяльності працівників ОВС України.

Робота супроводжується низкою пропозицій щодо вдосконалення чинного трудового законодавства, яке регулює працю жінок в ОВС України.

У висновках сформульовано наступні результати проведеного дослідження:

1. Історичними передумовами особливого правового регулювання праці жінок є прийняття наприкінці XVIII початку XIX століття у Швейцарії, Німеччини, Австрії, Бельгії та Російській імперії нормативно-правових актів, які виокремлювали працюючих жінок у спеціальну категорію працівників шляхом надання додаткових гарантій, пільг та переваг у трудових правовідносинах. До соціальних передумов особливого правового регулювання праці жінок відносяться: виконання жінками соціальної ролі матері, як вихователя дитини і домогосподарки; менша конкурентоспроможність жінок на ринку праці порівняно з чоловіками; активна діяльність жінок, направлена на забезпечення своїх соціально-економічних прав; фізичні особливості жіночого організму; фізіологічні особливості жіночого організму, пов’язані з дітонародженням; стан активного материнства; більша вразливість жіночого організму від негативного впливу виробничих факторів порівняно з чоловічим; наявність в Україні негативної тенденції збільшення смертності порівняно з народжуваністю населення.

2. Гарантії, передбачені для працюючих жінок чинним законодавством, що не допускають працю жінок у нічний час (ст. 175 КЗпП), забороняють залучення жінок, що мають дітей віком до трьох років до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження (ст. 176 КЗпП), а також гарантії, які забороняють в імперативному порядку звільнення жінок, що виконують материнську функцію (ст. 184 КЗпП) навіть за порушення трудової дисципліни і інші негативні дії, суперечать реаліям ринкової економіки. Вищеперераховані гарантії потребують перегляду тому, що вони, з одного боку, знижують конкурентоспроможність жінок на ринку праці, а з іншого є невигідними роботодавцю.

3. Норми, що містять міжнародні стандарти правового регулювання праці жінок, класифікуються за територіальною та цільовою ознакою. Така класифікація має не тільки наукову, а й практичну значимість тому, що сприяє процесу імплементації норм міжнародного трудового права, які регулюють працю жінок, у національну систему права України.

4. До додаткових стійких факторів диференціації правового регулювання праці жінок, крім визначених раніше у науковій літературі (фізіологічні особливості жіночого організму, пов’язані з його материнською функцією; стан активного материнства працюючої жінки; соціальна функція жінки-матері по вихованню малолітніх дітей, психофізіологічні особливості організму дівчини-підлітка, наявність дітей; родинний стан; стан здоров’я дітей; кількість дітей в сім’ї, вік дітей; полегшення умов праці; наявність немовлят; умови підвищеного ризику для здоров’я), автор відносить фізичні особливості жіночого організму, а також більшу вразливість жіночого організму від негативних виробничих факторів.

5. Правове регулювання проходження жінками державної служби в органах внутрішніх справ має певну історію. Основною причиною широкого використання жіночої праці в Міністерстві внутрішніх справ України, на всіх етапах історичного розвитку, стала мобілізація чоловічого населення для потреб армії із органів внутрішніх справ. Таким чином, некомплект персоналу МВС поповнювався за рахунок співробітників жіночої статі.

Історичний досвід закордонних держав також вказує, що в багатьох країнах широко застосовувалася праця жінок у правоохоронних органах, а основною причиною залучення жінок до служби в поліціях зарубіжних країн стало використання жінок – поліцейських на канцелярській роботі, а також під час розслідування злочинів, здійснених жінками або дітьми.

6. Служба в органах внутрішніх справ є різновидом державної служби, а службово-трудові правовідносини між органом внутрішніх справ та жінкою – працівником ОВС регулюються нормами трудового права, які класифікуються на норми - вилучення, норми - доповнення і норми - пристосування.

7. Єдність правового регулювання праці жінок – працівників ОВС безпосередньо пов’язана з уніфікацією законодавства про працю, яка усуває невиправдані випадки диференціації і забезпечує єдине застосування законодавства про працю. Єдність правового регулювання праці жінок – працівників ОВС здійснюється централізованими нормами і полягає у закріпленні в Конституції України, КЗпП України та інших нормативно-правових актах юридичних гарантій, передбачених для всіх найманих працівників.

8. Критерії диференціації правового регулювання праці жінок – працівників ОВС визначаються змістом їх спеціального правового статусу, який має комплексний характер і складається із спеціального правового статусу працюючої жінки і спеціального правового статусу працівника ОВС України. Основними критеріями диференціації правового регулювання праці жінок – працівників ОВС виступають стать, виконання материнської функції і специфічні умови праці (служби) в ОВС України.

9. В процесі диференціації правового регулювання праці жінок – працівників ОВС України за статевою ознакою наступають не тільки позитивні правові наслідки (встановлення додаткових гарантій, пільг та переваг), а й негативні (встановлення обмежень та заборон). Чинне законодавство про проходження служби в ОВС України містить елементи дискримінації за статевою ознакою при виникненні службово-трудових правовідносин з жінками, які бажають проходити службу в ОВС України.

10. Для забезпечення конкурентоспроможності жінок при прийнятті на службу до ОВС запропоновано на рівні відомчого наказу МВС передбачити перелік підрозділів в органах внутрішніх справ, до яких повинні прийматися переважно жінки: по-перше, підрозділи роботи з неповнолітніми; по-друге, підрозділи по роботі з персоналом; по-третє, відділи віз та реєстрацій. Впровадження такої пропозиції підвищить конкурентоспроможність жінок при прийнятті в ОВС України, а також ефективність покладених на міліцію завдань.

11. Запропоновано внести доповнення до Закону України “Про міліцію” шляхом прийняття статті, яка б забезпечувала гендерну рівність при проходженні служби в ОВС України.

12. Диференціація правового регулювання праці жінок – працівників ОВС за такою ознакою, як специфіка умов праці полягає: по-перше, у додаткових вимогах до кандидатів на службу, які передбачені спеціальним законодавством про проходження служби в ОВС; по-друге, у додаткових підставах відмови у прийнятті на службу; по-третє, у особливій процедурі прийняття на службу до органів внутрішніх справ України; по-четверте, у додаткових підставах припинення трудових правовідносин; по-п’яте, у особливій процедурі звільнення з ОВС; по-шосте, у наданні додаткових правових гарантій для працівників ОВС, передбачених спеціальним законодавством про проходження служби, які компенсують специфіку умов праці в ОВС.

13. Законодавчою колізією припинення трудових правовідносин з жінками – працівниками ОВС є наявність норм спеціального законодавства, які передбачають додаткові підстави звільнення жінок – працівників ОВС з ініціативи керівника ОВС (службова невідповідальність; порушення дисципліни; скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) і норм загального законодавства про працю, які в імперативному порядку забороняють звільнення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (у випадках, передбачених законодавством, до шести років – ч. 6 ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

14. Визначено, що комплексна диференціація за статево-професійною ознакою полягає при застосуванні норм, які передбачають, що для жінок – працівників ОВС із числа рядового і молодшого начальницького складу знижується граничний вік перебування на службі порівняно з чоловіками з 45 до 40 років (п. 5 Положення про проходження служби). Отже, при застосуванні цієї норми одночасно враховується і специфіка професійної діяльності, шляхом пільгового зниження віку перебування на службі, порівняно з пенсійним віком, передбаченим Законом України “Про державну службу”, і стать працівника ОВС, шляхом зниження для жінок пільгового віку перебування на службі ще на п’ять років.

Публікації автора:

1. Шульженко І. В. Правове регулювання праці жінок (національні та міжнародно-правові аспекти) // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДІВС МВС при ДонНУ, 2002. – № 4. – С. 175 – 184.

2. Шульженко І. В. Правові та соціальні передумови правового регулювання праці жінок // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Випуск 23. – Х. – 2003. – С. 260 – 264.

3. Шульженко І. В. Соціальні передумови правового регулювання праці жінок // Актуальні проблеми науки трудового права в сучасних умовах ринкової економіки: Матеріали науково-практичної конференції; м. Сімферополь, 19-20 травня 2003 р. / За ред. Проф. В.С. Венедиктова. – Харків: Нац. ун-т внутр. Справ, 2003. – С. 89–91.

4. Шульженко І. В. Пільги та переваги жінкам у галузі зайнятості та працевлаштування // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. пр. – Донецьк: ДЮІ МВС при ДонНУ, 2004. – № 2. – С. 219–229.

5. Шульженко І. В. Проблеми гендерної рівності в галузі зайнятості // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2005”. Том 46. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 40–42.

6. Шульженко І. В., Цис О. І. Гарантії забезпечення трудових прав жінок, що поєднують працю з материнством // Materials of final international scientifically-practical conference “The Science: theory and practice. Vol 20. Economic sciences. – Praha: Publishing House”Education and Science” s.r.o.; Prague, Czechia – Dnepropetrovsc, Ukraine – Belgorod, Russian, 2005. – P. 75-77.

7. Шульженко І. В. Юридичні гарантії прийняття жінок на службу до ОВС України // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу – 2005”. Том 14. Право. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 43–45.

8. Шульженко І. В. Захист трудових прав жінок при прийнятті на службу в органи внутрішніх справ України // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 4 т. / Гуманітарний університет „ЗІДМУ”, 5-6 жовтня 2006; Ред. кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”, 2006. – Т. 2. – С. 389-390.

9. Шульженко І. В. Стать як підстава диференціації правового регулювання зайнятості молодих фахівців // Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. – С. 141–143.

10. Шульженко І. В. Диференціація правового регулювання праці за статевою ознакою // Право України – 2007.– № 4. – С. 71-74.

11. Шульженко І. В. Виникнення службово-трудових відносин з жінками – кандидатами на службу до ОВС України // Право України – 2007. – № 6. – С. 65–68.

12. Шульженко І. В. Особливості припинення трудових відносин з жінками – працівниками органів внутрішніх справ України // Вісник Донецького національного університету. Серія В. Економіка і право. – 01. – 2007. – С. 501–506.

13. Шульженко І. В. Проблеми гендерної рівності при прийнятті жінок на службу до органів внутрішніх справ України // Материалы II Международной научно-практической конференции “Стратегические вопросы мировой науки – 2007”. – Том 5. Экономические науки. Право. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 75–78.

14. Шульженко І. В. Диференціація правового регулювання праці неповнолітніх дівчат в умовах ринкових відносин // Materialy IV mezinarodni vedecko-prakticka conference «Vedecky prumysl evropskeho kontinentu - 2007». – Dil 10. Pravni vedi: Praga. Publishing Hous «Eduction and Science ». – 2007. – С. 31 – 34.

15. Шульженко І. В. Особливості правового регулювання робочого часу жінок – працівниць органів внутрішніх справ // Економіка та право – 2008. – № 2. – С. 55 – 59.

16. Шульженко І. В. Правове регулювання працевлаштування жінок – молодих фахівців та його подальше удосконалення // Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів: Матеріали третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. – С. 89–92.

17. Шульженко І. В. Захист трудових прав жінок при прийнятті на службу до органів внутрішніх справ України (національні та міжнародно-правові аспекти) // Збірник статей регіонального наукового семінару “Вплив Загальної декларації прав людини 1948 року на сучасний стан захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України”. – Донецьк. – 2009. – С. 187–190.