Анотація до роботи:

Киян В.Я. Правове регулювання переміщення та просування по службі працівників органів внутрішніх справ.— Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення.— Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, 2008.

Дисертація присвячена актуальним теоретичним і практичним проблемам переміщення та просування по службі працівників ОВС України. Розкрито поняття “переміщення по службі”, “просування по службі” та їх вплив на формування кадрового забезпечення ОВС України. Обґрунтовано положення, що правовідносини, які охоплюються поняттям “переміщення по службі”, не відповідають загальноприйнятим нормам цього поняття трудового права.

Досліджено різні види змін умов проходження служби працівників ОВС (прикомандирування до державних органів, установ, організацій, ротація кадрів, виконання міжнародних місій). На підставі цього зроблено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення порядку змін умов проходження служби. Результати дослідження сформульовані у вигляді проектів змін і доповнень до Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, Закону України “Про міліцію” та інших нормативно-правових актів, котрі регулюють проходження служби в ОВС.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у виявленні суті та значення переміщення та просування по службі працівників ОВС, дослідження ґенези понятійного апарату, їх ознак, відмінностей від інших правових явищ, правове регулювання, порядок здійснення різних видів змін умов проходження служби, гарантії, захист, надання відповідних рекомендацій та пропозицій щодо розробки проекту нового Положення про проходження служби працівників ОВС та інших нормативних актів.

Головними науковими і практичними результатами роботи є такі:

1. Поняття переміщення по службі працівників ОВС, яке існує у відомчих нормативно-правових актах, не відповідає загальним положенням трудового права.

2. Зміна умов проходження служби в ОВС — це сукупність юридичних фактів, на підставі яких змінюються службово-трудові правовідносини. Вони можуть здійснюватися шляхом переведення, переміщення по службі тощо.

3. Переважним видом змін умов проходження служби в ОВС, за чинним законодавством, є переміщення по службі.

4. Переміщення по службі працівника ОВС –– це зміна робочого місця, структурного підрозділу ОВС (у тому ж населеному пункті і підпорядкованості) у межах його трудової функції, що здійснюються у випадках, викликаних інтересами служби якщо це не протипоказано за станом здоров’я та з урахуванням згоди працівника.

5. Переведення працівника ОВС на іншу роботу — це тимчасова або постійна зміна умов проходження служби, у результаті якої змінюється службово-трудова функція (у т.ч. виконання завдань, які не передбачені професійно-кваліфікаційними характеристиками основних посад працівників ОВС), місце служби, населений пункт, істотні умови служби, які обумовлені договором про службу з урахуванням бажання працівника.

6. Зміна істотних умов служби — це така зміна умов проходження служби, яка передбачена законодавством чи зумовлена об’єктивно необхідними діями керівництва ОВС для проведення змін організації служби, у тому числі ліквідації, реорганізації, перепрофілювання, скорочення штату чи чисельності працівників ОВС, не пов’язана зі зміною трудової функції працівників і здійснюється за їх згодою та урахуванням стану здоров’я.

7. Прикомандирування працівників ОВС — це тимчасове переведення до державних органів, установ, організацій з метою виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки, що здійснюється виключно за згодою працівника із залишенням у кадрах МВС.

8. Подібним до прикомандирування як різновид змін умов проходження служби є виконання працівниками ОВС міжнародних миротворчих місій.

9. Внесено пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання змін умов проходження служби працівників ОВС, основні з них наступні:

• розмежувати за видовими ознаками правовідносин, які входять до складу переміщення по службі у Положенні про проходження служби та об’єднати їх у самостійний правовий інститут проходження служби під назвою “Зміна умов проходження служби”;

• доповнити Положення про проходження служби нормою щодо встановлення терміну, протягом якого працівник ОВС має бути переведений до іншого підрозділу;

• здійснювати направлення на навчання до вищих навчальних закладів системи МВС із відривом від служби (у т.ч. магістратуру, ад’юнктуру, докторантуру), шляхом переведення;

• здійснювати направлення на початкову підготовку, навчання на курсах підвищення кваліфікації, перепідготовку у вищих навчальних закладах МВС та за місцем служби працівника ОВС шляхом переміщення по службі;

• закріпити в нормативно-правових актах, які регулюють проходження служби працівників ОВС, перелік посад, на яких передбачається проведення періодичної ротації;

• забезпечити обов’язкову поінформованість особи, яка виявила бажання зайняти керівну посаду, про проведення періодичних ротацій в письмовій формі;

• доповнити п.п. 63–64 Положення про проходження служби нормою, котра б регулювала порядок звільнення працівників ОВС зі служби, в разі їх відмови від застосування ротації;

• здійснювати довгострокові відрядження працівників ОВС до міжнародних місій, які не пов’язані з виконанням постійних посадових обов’язків, на етапі відправлення до підрозділу МВС, що формує групу для міжнародної місії, шляхом тимчасового переведення на визначений термін, за згодою працівника та збереженням місця роботи;

• здійснювати захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав працівників ОВС всіма доступними засобами і способами, які передбачені законодавством.

10. Запропоновано доповнити Положення про проходження служби такими пунктами:

• у разі виникнення спору щодо незаконного переведення, переміщення працівника ОВС по службі він має право звернутися безпосередньо до місцевого суду за місцем знаходження ОВС або місцем свого проживання;

• особа, яку визнано судом винною в незаконному переведенні чи переміщенні по службі працівника ОВС, несе повну матеріальну відповідальність згідно з законодавством.

11. КЗпП України, а в перспективі і Трудовий кодекс України, повинні містити норму щодо поширення загальних принципів трудового законодавства на службово-трудові відносини працівників ОВС. Запропоновано ст. 3 КЗпП України доповнити такою дефініцією: “Трудове законодавство поширюється на державних службовців, у тому числі на працівників ОВС, якщо інше не передбачено спеціальним законодавством”.

Публікації автора:

1. Киян В.Я. Переведення та переміщення: особливості правового регулювання // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2003. — №3 (24). — С. 84-93.

2. Киян В.Я. Матеріальні гарантії для працівників при переведенні на іншу роботу // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 2005. — №1. — С. 43-51.

3. Киян В.Я. Перспективи трудового законодавства щодо змін трудового договору // Вісник Запорізького юридичного інституту.— Запоріжжя.— 2006.— №2. — С.26-35.

4. Гарантії та державний захист працівників ОВС при переміщенні та просуванні по службі. Матеріали науково-практичної конференції; „Соціально-захисна діяльність в умовах ринкових відносин”; м. Чернігів, 31 травня-02 червня 2007р. / За ред. проф.. В. С. Венедіктова. –– Чернігів: Українська асоціація фахівців трудового права, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, 2007. –– С. 281-284.

5. Киян В.Я. Правове регулювання окремих видів змін умов проходження служби працівниками органів внутрішніх справ // Вісник Національного університету внутрішніх справ. — 2008. — №41. — С. 319-326.

6. Киян В. Я. Щодо вдосконалення понятійного апарату змін умов договору про проходження служби працівниками органів внутрішніх справ України // Право України. — 2009. — №1. — С. 121-125.