У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової задачі, що полягає в науковому обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств. Для вирішення наукової задачі дисертантом підготовлені нові наукові положення та пропозиції з удосконалення законодавства щодо організації та діяльності повних товариств в Україні з метою підвищення ефективності їх господарювання. Основними науковими та практичними результатами дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад та пропозицій з удосконалення правового регулювання організації і діяльності повних товариств. 1. Визначено, що розвиток законодавства про повні товариства доцільно здійснювати у напрямку надання права створення повних товариств з правами або без прав юридичної особи. З урахуванням цього доцільно виокремити два види повних товариств - закриті і відкриті повні товариства. В першому випадку у товаристві особа учасників закрита фігурою юридичної особи від безпосередньої відповідальності за борги товариства (несуть субсидіарну відповідальність відносно товариства). У другому випадку кредитори мають відкритий доступ до звернення стягнень на особисте майно учасників товариства, які не закриті особою товариства. Запропоновано передбачити щодо повних товариств без прав юридичної особи солідарну з товариством відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства. 2. Обґрунтовано визначення договору про спільну діяльність у сфері підприємництва як установчого документу, що є засновницьким договором, який забезпечує організаційне оформлення новоствореного суб’єкта підприємництва і підлягає державній реєстрації незалежно від наявності чи відсутності у останнього прав юридичної особи. 3. Аргументовано доцільність поширення правового режиму державної реєстрації на повні товариства без прав юридичної особи як договірні суб’єкти підприємницької діяльності. 4. Розроблено пропозиції щодо підвищення потенціалу практичного використання організаційно-правової форми повного товариства. Зокрема, аргументовано доцільність використання зарубіжного досвіду оподаткування повних товариств і запропоновано передбачити, що повне товариство без прав юридичної особи не визнається платником податків у будь-якому разі, а повному товариству з правами юридичної особи надається такий самий режим оподаткування для певних сфер господарювання, що вимагають пріоритетного розвитку. 5. Обґрунтовано доцільність закріплення загального принципу диспозитивного регулювання внутрішніх відносин у повних товариствах. 6. Доопрацьовано питання управління повним товариством, а саме: запропоновано врахувати практичну потребу та надати загальним зборам учасників повного товариства право створювати виконавчий орган у складі як учасників, так і залучених осіб. 7. Визначено правовий режим відокремленого майна повного товариства без прав юридичної особи як закріпленого на похідному від права власності титулі оперативного використання майна. 8. Підкреслено доцільність використання терміну „статутний фонд” щодо відповідного майнового фонду повного товариства з правами юридичної особи та застосування терміну „складений капітал” щодо повних товариств без прав юридичної особи. 9. Запропоновано передбачити, що вклад у повне товариство як об’єднання осіб може складатися з надання послуг, зазначених у засновницькому договорі. 10. Обґрунтовано пропозиції з удосконалення законодавства щодо найменування повного товариства, участі учасників повного товариства в інших товариствах, розподілу прибутку і збитків, відповідальності учасників на інші. | 