Анотація до роботи:

Головашевич О.О. Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено правовому регулюванню оподаткування доходів фізичних осіб в Україні. У роботі визначено правову природу податку з доходів фізичних осіб, його місце і роль в системі оподаткування України, охарактеризовано кожен елемент правового механізму цього податку. З метою найбільш повного й ґрунтовного розкриття окремих елементів проведено порівняння національного і зарубіжного законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб.

В світлі змін у правовому регулюванні оподаткування доходів фізичних осіб, що відбулися за останні п‘ять років, значна увага приділяється особливостям правового регулювання статусу податкових агентів, їх відмінностям від представників платника податків в правовідносинах щодо сплати податку з доходів фізичних осіб. В результаті проведеного аналізу чинного й перспективного українського законодавства з цього приводу було запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання сплати цього податку.

При досліджені проблем, що розглядались у даній роботі, відповідно до поставленої мети і завдань охарактеризовано місце податку з доходів фізичних осіб у системі оподаткування України, визначено правову природу цього податку, досліджено кожний елемент його правового механізму, проведено порівняльний аналіз чинного механізму податку з доходів фізичних осіб і діючого до нього прибуткового податку з громадян. Шляхом розкриття окремих сторін кожного елементу правового механізму податку з доходів фізичних осіб як за національним, так і зарубіжним законодавством, наведено специфіку цього податкового важеля та обґрунтовано можливість застосування іноземного досвіду з оподаткування фізичних осіб в національних умовах. У ході дослідження було вирішено ряд завдань, що дозволило дійти наступних висновків:

1. Чинне українське законодавство не наводить дефініції податку, законодавець фактично змішує поняття податку і збору, ставить між ними знак рівності. Таке недбале поводження з понятійним апаратом спричиняє невпорядкованість у правозастосовному процесі, вносить елементи волюнтаризму й хаотичності. Часто податки необґрунтовано називаються зборами і навпаки.

2. Власник може бути позбавлений права власності лише у випадках, передбачених законом. Підставою для позбавлення права власності є конституційний публічно-правовий обов’язок власника платити законно встановлені податки. Конституцією України передбачено, що кожний зобов’язаний платити законно встановлені податки і збори, адже вони є необхідною умовою існування держави, тому цей обов’язок розповсюджується на всіх платників податків як безумовна вимога держави. Платник податків не вправі розпоряджатися за своїм розсудом тією частиною свого майна, яка у вигляді певної грошової суми має бути внесена до бюджету, й зобов’язаний регулярно перераховувати цю суму на користь держави.

3. Загальна сукупність обов’язкових платежів податкового характеру складає розвинену систему. За родовою ознакою це дійсно однотипні платежі, що не виключає необхідності їх розмежування і класифікації. Важливо це робити тому, що окремими формами податків, як вбачається, можуть бути закріплені різні податкові режими для платників, по-різному забезпечено надходження до бюджетів, неоднаково висвітлена фіскальна чи стимулююча функція податків.

4. Правосуб’єктність у публічному і приватному аспектах має різну природу, що зумовлено специфікою методу правового регулювання: у приватних галузях превалює диспозитивний метод, у публічних – імперативний. Розходження між правоздатністю й дієздатністю можна пояснити з точки зору можливості здійснення волі, що є одним з істотних моментів участі у правовідносинах.

5. Не завжди суб’єкт податку, визначений у податковому законі, є безпосереднім його платником. Іншими словами, формальний і реальний платник можуть не співпадати. Головним критерієм розмежування суб’єкта і носія податку є принцип юридичного (або фактичного) обов’язку сплати податку. З огляду на це, законодавчі акти закріплюють суб’єкта податку, а не його носія.

6. Варто виділити два підходи до визначення поняття об’єкта оподаткування. Як родова категорія об’єкт оподаткування являє собою загальне визначення об’єкта (доходи або їх частина, майно, вартість і т.п.). При законодавчому визначенні цієї категорії, як правило, застосовується вузьке значення даного поняття. Таким чином, об’єкти оподаткування можна визначити як видові, більш конкретизовані форми родового поняття об’єкта оподаткування, такі як майно юридичних осіб, доходи фізичних осіб і т.д.

7. Надмірне підвищення податкових ставок неминуче призводить до втрати заінтересованості підприємців у здійсненні своєї діяльності. Такий шлях на короткий час швидко збільшує надходження від податку, але наслідками цієї податкової політики стане різке зменшення доходів бюджету, швидке підвищення інфляції, зниження рівня платоспроможності населення й рівня життя в країні. Тому вбачається доцільним установлення більш високих ставок саме стосовно фундованих доходів. У чинному законодавстві про оподаткування доходів фізичних осіб немає диференціації ставок за зазначеним критерієм, що, на наш погляд, перешкоджає раціональнішому використанню капіталу.

8. Універсальна знижка – неоподатковуваний мінімум доходів, при якому оподаткуванню підлягають тільки доходи, що перевищують цей мінімум. В Україні основний зміст цієї пільги занадто перекручений: фактично ця пільга хоча й задекларована в законодавстві, але не діє.

9. Поряд з платниками податку з доходів фізичних осіб обов’язок щодо нарахування, утримання і сплати цього податку, ведіння податкового обліку, подачі податкової звітності також покладено на податкових агентів. Ними вважаються особи, на яких покладено обов’язок щодо обчислення й утримання податку з платника податків і перерахуванню його у відповідний бюджет. При цьому правовий статус податкових агентів характеризується певною подвійністю: щодо податкових органів вони є зобов’язаними особами, а стосовно платників податків – виступають у ролі податкового органу.

10. В окремому порядку здійснюється оподаткування операцій з іпотечного кредитування. Відсотки, сплачені за іпотечним кредитом, можуть зменшити оподатковуваний доход фізичної особи. Одним з видів витрат, які можна включити до складу податкового кредиту, є частина суми відсотків за іпотечним кредитом, сплачених платником податку. При іпотечному кредитуванні право на включення до складу податкового кредиту частини суми відсотків за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року, виникає у випадку, якщо за рахунок такого кредиту будується чи купується житло (будинок, квартира, кімната), визначене таким платником податку як основне місце його проживання. Водночас такого права не мають особи, які не одержують заробітної плати (самозайняті особи, фізичні особи-підприємці, пенсіонери, військовослужбовці та інші особи, які згідно з умовами оплати праці одержують доходи, відмінні від заробітної плати).

Публікації автора:

1. Головашевич О.О. Правове регулювання оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб в Україні // Право і безпека. – 2006. – №5’4. – С. 102-105.

2. Головашевич О.О. Застосування права на податковий кредит платниками податку з доходів фізичних осіб // Університетські наукові записки. – 2007. – №1. – С. 184-187.

3. Головашевич О.О. К вопросу о правосубъектности физических лиц // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №5. – С. 24-28.

4. Головашевич О.О. Про деякі проблеми оподаткування доходів фізичних осіб в Україні // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конференції, 30 листопада 2004р. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – С.104-106.

5. Головашевич О.О. Проблеми законодавчого визначення податку з доходів фізичних осіб // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XIII наук.-практ. конференції (8-9 лютого 2007р.) – Львів, 2007. – С.208-209.

6. Головашевич О.О. Щодо окремих складових об‘єкта механізму податку з доходів фізичних осіб // Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права: Тези доп. Міжнародної науково-практичної конференції, 23-24 листопада 2007 р. / Науково-дослідний інститут фінансового права. – К.: ПП „Укртехнопрінт”, 2007. – С.163-166.

7. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины. / Коллектив авторов: Бег Г.В., Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. и др.; Под общей редакцией д.ю.н., проф. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Одиссей, 2005. – 416 с.

8. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины. Издание второе, стереотипное / Коллектив авторов: Бег Г.В., Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. и др.; Под общей редакцией д.ю.н., проф. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Одиссей, 2007. – 416 с.