У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення нової наукової проблеми, яка полягає у розробці організаційно-управлінських засад регулювання міграції та реєстрації фізичних осіб, а також реалізації адміністративно-примусових заходів у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, які спрямовані на досягнення поставленої мети: 1. Вивчені в ході дослідження кількісні і якісні тенденції дають підстави стверджувати, що порушення міграційних та реєстраційних правил сьогодні перетворились у зону підвищеної кримінальної активності. У зв’язку з цим, потребують подальшого наукового опрацювання питання організації та здійснення протидії цим явищам, зокрема з урахуванням специфіки злочинної діяльності у досліджуваній сфері. 2. Питання щодо дотримання прав людини при обробленні конфіденційних відомостей про особу можна врегулювати лише законодавчим актом. Ось чому, прийняття Закону України «Про Єдиний реєстр персональних даних», що передбачить створення єдиної державної системи реєстрації, обліку та ідентифікації фізичних осіб в Україні, дозволить в комплексі вирішити питання правового регулювання означеної проблеми. В основу розробки цього Закону повинна бути покладена мета реалізації конституційного права на збирання, зберігання, використання та поширення інформації персонального характеру, в тому числі конфіденційної інформації про особу, в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 3. Враховуючи, що практично для всіх міністерств та відомств, які мають завдання і повноваження у цій сфері міграції та реєстрації фізичних осіб, регулювання міграційними процесами (вплив на них) не є безпосереднім змістом їхньої діяльності, на нашу думку, належало б створити на базі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що діє у складі МВС України, а також структурних підрозділів Державного комітету України у справах національностей та міграції Державну міграційну службу України. Першим кроком у вирішенні цього питання має стати внутрішнє організаційне реформування Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб в Державний департамент міграційної служби як урядовий орган державного управління у складі МВС України. Така модель створення Державної міграційної служби України дозволить, по-перше, забезпечити у стислі терміни її ефективне функціонування та комплексний підхід до вирішення міграційних питань, по-друге, зберегти професійне ядро та увесь кадровий потенціал, і, по-третє, уникнути додаткових витрат із Державного бюджету України для створення нової розгалуженої інфраструктури, включаючи, насамперед, побудову системи підготовки фахівців, формування реєстрів обліку населення, мереж зв‘язку тощо. 4. Класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовуються міліцією у протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил, здійснено з використанням ознак, сформульованих дисертантом, зокрема, враховано всі обставини, пов’язані з регламентацією правових та фактичних підстав, умов, порядку і кінцевої мети застосування цих заходів. Відповідно до цього заходи адміністративного примусу, які застосовуються міліцією у протидії порушення міграційних та реєстраційних правил, поділено на три групи: адміністративно-запобіжні заходи, заходи адміністративного та адміністративні стягнення. 5. Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду. 6. Ефективність протидії порушенням міграційних та реєстраційних правил безпосередньо пов’язана з удосконаленням координації дій та зусиль усіх її суб’єктів, інтенсивнішим використанням інтегративних властивостей системи, налагодженням більш чітких внутрішніх і зовнішніх інформаційних зв’язків, створенням вітчизняної законодавчої нормативної бази, яка повинна відповідати найсучаснішим європейським та світовим стандартам у даній сфері діяльності. 7. Обґрунтовано пропозиції щодо обмеження негативного впливу запровадження віз для українських громадян, які в’їжджають до країн ЄС, шляхом: надання дешевих або безкоштовних віз; відкриття багаторазових довгострокових віз; удосконалення пунктів пропуску на кордонах для запобігання довгих черг; використання сучасної електронної техніки для прискорення митних процедур. Загалом ми вважаємо розумним кроком у розвитку міграційної політики України вирішити питання про більш широке використання асиметричної візової політики між Україною та ЄС, з повним одностороннім скасуванням візових вимог з боку України щодо громадян країн ЄС. |