Анотація до роботи:

Бідюкова М.С. Правове регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 – трудове право; право соціального забезпечення. – Харківський національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2008.

У роботі з’ясовується сутність матеріального забезпечення працівників ОВС, визначається його поняття. Розглянуто принципи матеріального забезпечення працівників ОВС. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС. З’ясовуються сутність та особливості окремих видів матеріального забезпечення працівників ОВС, зокрема грошового забезпечення, пільг та компенсацій, державного обов’язкового особистого страхування, житлового забезпечення, медичного та санаторно-курортного забезпечення, пенсійного забезпечення працівників ОВС. Подано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення матеріального забезпечення працівників ОВС України.

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретичних засад та правового регулювання матеріального забезпечення працівників органів внутрішніх справ України. До основних із них віднесено такі:

1. Матеріальне забезпечення працівників ОВС визначено як систему нормативно закріплених соціально-економічних заходів, що гарантують та забезпечують задоволення їх матеріальних потреб, виконання покладених на них завдань та обов’язків, реалізацію наданих їм прав та компенсують певні обмеження, встановлені законодавством щодо цієї категорії осіб.

2. До видів матеріального забезпечення працівників ОВС віднесено: грошове забезпечення; забезпечення майном (озброєння, боєприпаси, бойова та інша техніка, засоби зв’язку, криміналістична, оперативна та організаційна техніка, транспортні засоби, речове, господарче, спортивне майно, спецодяг, казармений інвентар тощо); пільги та компенсації; державне обов’язкове особисте страхування; пенсійне забезпечення; житлове забезпечення; медичне та санаторно-курортне забезпечення.

3. До ознак матеріального забезпечення працівників ОВС віднесено такі: 1) воно є одним із визначальних (головних) умов: підвищення престижу служби в органах внутрішніх справ; заінтересованості працівників ОВС у продуктивній та ефективній праці; запобігання проявам корупції та іншим службовим правопорушенням; 2) вивчається різними галузями права, серед яких провідне місце займають: трудове право і право соціального забезпечення, фінансове, господарське та адміністративне право, що дозволяє зробити висновок про його міждисциплінарний характер. Те ж саме стосується і правового регулювання правовідносин, пов’язаних із матеріальним забезпеченням працівників ОВС; 3) суб’єктами правовідносин, які виникають, змінюються та припиняються з приводу матеріального забезпечення є, з одного боку, працівник ОВС (колектив працівників), з другого – держава, МВС та керівник будь-якого підрозділу, який має право розпоряджатися матеріальними засобами. Об’єктами досліджуваної нами групи правовідносин є поведінка учасників цих відносин, тобто суб’єктів (дії, утримання від дій), які можуть мати як зовнішній, так і внутрішньоорганізаційний характер, здійснюються заради реалізації різноманітних матеріально-правових інтересів. Правовідносини, які виникають, змінюються та припиняються з приводу матеріального забезпечення, є майновими, оскільки їх предметом є надання працівнику ОВС певних матеріальних благ у вигляді майна, заробітної плати, житла, пенсій, пільг та компенсацій, пільгового лікування чи оздоровлення. Змістом цих правовідносин є права і обов’язки їх сторін (суб’єктів), які передбачені правовими нормами, перебувають у тісному взаємозв’язку, тобто є взаємозалежними і забезпечуються державою. Під юридичними фактами в ракурсі нашого дослідження розуміємо життєві обставини, які обумовлюють виникнення, зміну чи припинення матеріального забезпечення працівників ОВС; 4) здійснюється як централізовано, так і в локальному порядку; 5) фінансовим підґрунтям (джерелом) матеріального забезпечення працівників ОВС є відповідні надходження з державного бюджету (бюджету МВС), фінансовий кошторис окремо взятого підрозділу (служби) внутрішніх справ, кошти, які надходять із бюджетів органів місцевого самоврядування, а також кошти, які отримують органи внутрішніх справ від надання фізичним та юридичним особам платних послуг (кошти спеціального фонду); 6) як правило здійснюється на підставі письмових договорів (трудових, про постачання окремих товарів, договорів про комплексне постачання, договорів купівлі-продажу, договорів про оренду майна, договорів про комісійний продаж матеріальних цінностей та ін.). Однак, це не виключає можливості винесення окремим керівником (начальником) усного розпорядження про використання того чи іншого майна (наприклад, зброї чи спеціальної техніки під час проведення спеціальних операцій); 7) безпосередньо здійснюється (реалізується) спеціально створеними у структурі органів внутрішніх справ підрозділами. Наприклад, на рівні МВС це: Департамент фінансових ресурсів та економіки; Управління капітального будівництва та інвестицій; Департамент ресурсного забезпечення; Департамент медичного забезпечення та реабілітації; Департамент роботи з персоналом. Відповідні підрозділи (або окремі працівники), які відповідають за матеріальне забезпечення персоналу ОВС, функціонують на місцевому рівні; 8) на рівень (стан) матеріального забезпечення працівників ОВС впливають такі чинники, як економічний, політичний, технічний, організаційний і правовий.

4. Необхідним є реформування системи оплати праці осіб рядового та начальницького складу ОВС, яке, на нашу думку, повинно передбачати збільшення у 5-7 разів посадових окладів та окладів за військові (спеціальні) звання за рахунок скасування деяких надбавок та доплат, що мають необов’язковий характер. Внаслідок такого реформування обов’язкові виплати, які нині не перевищують 30 %, збільшаться до 90 % (без урахування індивідуальних специфічних надбавок та доплат).

5. Пропонуємо розробити на загальнодержавному рівні Програму забезпечення житлом військовослужбовців та працівників державних військових формувань правоохоронної спрямованості, метою якої повинно стати розв’язання проблеми забезпечення житлом цих категорій працівників та членів їх сімей шляхом удосконалення механізмів його будівництва (придбання). Основними завданнями такої Програми повинні стати: удосконалення порядку надання житла військовослужбовцям та працівникам військових формувань правоохоронної спрямованості з урахуванням вислуги років за рахунок коштів державного бюджету, а також створення фонду службового житла; застосування фінансово-кредитних механізмів державного довгострокового пільгового та іпотечного кредитування, залучення додаткових джерел фінансування, використання потенційних можливостей вторинного ринку житла з метою здешевлення його вартості та збільшення за рахунок цього кількості отриманих квартир; посилення контролю та нагляду за порядком надання приватного та службового житла військовослужбовцям та працівникам військових формувань правоохоронної спрямованості; зняття соціально-психологічної напруженості у трудових колективах військовослужбовців та працівників військових формувань правоохоронної спрямованості.

6. Обґрунтовано необхідність проведення систематизації нормативних актів у сфері соціального забезпечення, результатом чого на загальнодержавному рівні буде прийняття Основ законодавства із соціального забезпечення населення, в яких соціальному забезпеченню осіб, які проходять службу у воєнній організації та правоохоронних органах в цілому та їх матеріальному забезпеченню зокрема за усіма визначеними нами напрямками буде присвячено окремий розділ, на відомчому рівні – прийняття Настанови із соціального забезпечення працівників ОВС, в якій їх матеріальному забезпеченню буде відведено належне місце.

У дисертації подано пропозиції та рекомендації щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, а саме: до ст.46 Конституції; до ст.1 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; до Закону України „Про міліцію” .

Публікації автора:

1. Бідюкова М.С. Особливості державного обов’язкового особистого страхування працівників ОВС, як одного із видів їх матеріального забезпечення // Право і безпека. – 2006. – №5/4. – С.91 – 95.

2. Бідюкова М.С. Принципи матеріального забезпечення працівників ОВС (в збірнику наукових праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля «Актуальні проблеми права: теорія і практика». – Луганськ – 2006. №8. – С.132 – -140.

3. Бідюкова М.С. Житлове забезпечення як вид матеріального забезпечення працівників ОВС // Форум права. – 2006. – №3. – С.9-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2006-3/06momppo.pdf.

4. Бідюкова М.С. Поняття матеріального забезпечення працівників ОВС // південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – №4. –
С. 93 – 97.

5. Бідюкова М.С. Сучасний стан правового регулювання матеріального забезпечення працівників ОВС // Право і безпека. – 2007. – №6/2. – С.140 - 145.

6. Бідюкова М.С. Службові та посадові особи в органах внутрішніх справ // Трудове право України в контексті європейської інтеграції. Матеріали науково-практичної конференції. м. Харків, 25 - 27 травня 2006 р. – Харків. – 2006. – С.194 – 119.

7. Бідюкова М.С. Оплата труда, как один из элементов материального обеспечения работников МВД в условиях рыночной экономики // Актуальные проблемы формирования профессиональной компетенции и культуры сотрудников правоохранительных органов. Материалы научно-практической конференции. г. Брянск. – БФ МосУ МВД России. – С.262 – 265.